Ви є тут

Методи і моделі створення та інтелектуалізації автоматизованих систем земельного кадастру

Автор: 
Лихогруд Микола Григорович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0502U000290
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ
ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ УКРАЇНИ
2.1. Мета, цілі створення АСДЗКУ та її функціональне призначення
Головною метою запровадження АСДЗКУ є створення на основі застосування сучасних інформаційних та ГІС-технологій єдиного інформаційного середовища для ефективного управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення ринку землі, оподаткування, реєстрації прав на земельні ділянки та іншу нерухомість, інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами [57, 111].
Функціональне призначення АСДЗКУ полягає у забезпеченні і реалізації наступних функцій:
створення кадастрових баз даних (семантичних та просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів та стандартів структури кадастрових баз даних;
ведення в електронному вигляді індексних карт, чергових кадастрових планів та інших планово-картографічних матеріалів;
реєстрації земельних ділянок, іншої нерухомості та прав на них;
ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;
надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;
адміністрування баз даних, їх захисту та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;
підвищення оперативності і якості організаційно-управлінських рішень в сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;
створення інформаційної бази для об'єктивного та ефективного оподаткування власників та користувачів земельних ділянок;
забезпечення обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;
створення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів, багатоцільових кадастрів з метою комплексного управління регіоном включаючи можливість аналізу просторових даних, використання математичних та статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.
Інформація, що зосереджена в кадастрових базах даних АСДЗКУ, використовується підрозділами центрального апарату та місцевими органами Держкомзему, а також органами виконавчої влади та місцевими органами самоврядування в наступних цілях:
поточного управління земельними ресурсами;
державного моніторингу та контролю за використанням і охороною земель;
розробки проектів землеустрою та оптимізації землекористувань;
здійснення заходів щодо раціонального використання та охорони земель;
інвентаризації земель та ґрунтових обстежень;
реєстрації прав власників та користувачів (в тому числі орендарів) земельних ділянок та іншої нерухомості;
нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;
встановлення величини податків і орендної плати за землю та інше.
Користувачами інформації баз даних АСДЗКУ є:
підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему;
власники та користувачі земельних ділянок;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
органи Державної податкової адміністрації;
суди та правоохоронні органи, що мають у виробництві справи, пов'язані з конкретними земельними ділянками;
нотаріальні контори при посвідченні угод стосовно трансакцій з земельними ділянками;
особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку;
суб'єкти ринку землі;
інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими та нормативними актами.

2.2. Критерії створення та функціонування АСДЗКУ
Вибір найкращого варіанту створення АСДЗКУ є задачею багатовекторної оптимізації з протирічними критеріями. З одного боку, система повинна задовольняти всі технічні та ергономічні вимоги, бути реалізованою у середовищі сучасних інформаційних технологій, з другого, - повинна бути створена за короткий термін з мінімальними трудозатратами та обсягами фінансування.
При розробці та запровадженні АСДЗКУ завжди керуються певним набором критеріїв, умов та обмежень. Як показує практика створення таких та інших систем в якості основного критерію, зазвичай, розглядається мінімізація витрат на створення системи, тобто, мінімізація капітальних вкладень на розробку системи. Як обов'язковими при цьому розглядаються такі характеристики як надійність системи, забезпечення доступу до БД у режимі реального часу, дружній інтерфейс користувачів, забезпечення захисту даних та регламентація доступу до БД тощо. Але використання в якості основного критерію створення системи "мінімізації витрат" не є повною мірою коректним. Для уточнення критеріїв створення системи скористаємося підходом з теорії технічних систем, що ґрунтується на понятті "життєвий цикл системи" [23, 74].
За аналогією з узвичаєним підходом до визначення життєвого циклу технічних систем будемо вважати, що життєвий цикл АСДЗКУ включає наступні стадії:
менеджмент (вивчення ринку, розробка бізнес-плану, вибір типу системи і визначення її основних функціональних характеристик, моделі БД, архітектури та основних параметрів системи, підготовка тендерної документації та проведення тендеру по визначенню виконавців тощо);
проектування системи (розробка концепції, технічне завдання, технічний проект, робоча документація);
запровадження системи (монтажні та пусконаладочні роботи, інсталяція програмно-інформаційного забезпечення, підготовка фахівців тощо);
експериментальне функціонування системи (реалізація пілотного проекту);
промислове функціонування системи (супровід та модернізація системи).
Проаналізуємо етапи життєвого циклу АСДЗКУ за такими аспектами як тривалість, витрати та прибутковість.
Критерій тривалості створення системи сформулюємо наступним чином: загальна тривалість проведення менеджменту (ТМ), проектування системи (ТПР), процесу її запровадження (ТЗ) та реалізації пілотного проекту (ТПП) повинна бути мінімальною, тобт