Вы здесь

Стан репродуктивної та сексуальної функцій при недостатності пубертатну у чоловіків, механізми розвитку та терапія їх порушень

Автор: 
Бондаренко Володимир Олександрович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2004
Артикул:
0504U000599
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Робота виконана в клініці інституту проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України.
Всього було обстежено 454 чоловіка у віці від 20 до 40 років, з них 46 практично здорових осіб, які склали контрольні групи.
Всім чоловікам проводилось вивчення анамнестичних даних і клінічне обстеження, яке складалося із квантифікаційної оцінки параметрів статевого розвитку з визначенням індексу маскулінізації (ІМ), а також дослідження морфотипових змін, таких як інфантильність, евнухоїдність та гіноїдність скелета, використовуючи методики, запропоновані О. М. Демченком [56, 62]. З'ясовувався також стан епідидимісу, сім'яних міхурців та передміхурової залози шляхом пальпаторного дослідження [158].
З метою оцінки стану сперматогенезу аналізувалися параметри спермограм згідно до вимог ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я) [98]. При цьому еякулят збирався у чистий скляний контейнер шляхом мастурбації після п'ятиденної сексуальної абстиненції. Коли закінчувалося розріджування сім'яної рідини, виконувався підрахунок кількості сперматозоїдів в камері Горяєва за допомогою звичайного світлового мікроскопа, встановлювався відсоток рухомих сперматозоїдів класу А та В, активно рухомих класу А та патологічно змінених форм сперматозоїдів, визначалась кількість клітин сперматогенезу [43, 146]. При цьому відповідно до нормативів ВООЗ виділяли нормозооспермію (НормоЗС), коли об'єм еякуляту дорівнював, або був більше 2,0 мл, кількість сперматозоїдів була не менше ніж 20 млн/мл, відсоток всього рухомих їх форм складав та був більше 50 %, активно рухомих форм перевищував 25 %, а патологічно змінених форм - менше 50 %. Коли ж кількість сперматозоїдів в одному мілілітрі сім'яної рідини складала 5-19 млн при відповідних нормі інших показниках діагностувалась ОЗС. У випадках зменшення кількості сперматозоїдів на рівні від одного до чотирьох мільйонів в одному мілілітрі еякуляту встановлювалась виражена патоспермія (ВПС). Зменшення ж кількості сперматозоїдів рухомих форм трактувалась як астенозооспермія (АстЗС). Коли в еякуляті були відсутні сперматозоони та знаходились тільки клітини сперматогенезу на тлі відсутності постабляційних змін статевих органів діагностувалася необструктивна АЗС. У разі постабляційних уражень яєчок, сім'явиносних протоків та епідідимусу, коли в аналізах сім'яної рідини немає навіть клітин сперматогенезу, визначалась обструктивна АЗС.
З метою оцінки функціонального стану сім'яних міхурців та передміхурової залози в еякуляті вимірювалась концентрація фруктози та лимонної кислоти за методиками Н.І.Бокуняєвої та М.А.Базарнової з співавт., які представлені у посібнику по андрології за редакцією О.Л.Тиктинського [122].
Вивчення стану сексуальної функції проводилось за допомогою квантифікаційної шкали СФЧ за Г.С.Васильченком [18]. При цьому оцінювалися I, V, VI показники СФЧ, які характеризують лібідо, стан ерекцій, еякуляцій. За допомогою VIІ показника СФЧ аналізувалось частота сем'явиверження при статевих зносинах. Дані показники вимірюються в умовних одиницях від нуля до чотирьох. Коли показники дорівнюють величині у три умовні одиниці, це свідчить про їх відповідність нормі. Для I показника СФЧ величина у три умовні одиниці характеризує потребу у статевих стосунках два і більше разів на тиждень (два-шість разів). Напруга статевого члена (ерекція) або ж V показник СФЧ дорівнює трьом умовним одиницям, коли інтромісія удається без особливих ускладнень. Коли довжина статевих зносин до еякуляції триває 60-120 секунд та більше - це також відповідає трьом умовним одиницям VI показника СФЧ. У випадках, коли сім'явиверження відбувається при повноцінних статевих актах від двох до шести разів на тиждень (три умовні одиниці), то VII показник СФЧ відповідає умовно-фізіологічному ритму (УФР) статевої активності, характерної для чоловіків репродуктивного віку. Збільшення величин СФЧ до чотирьох одиниць свідчить про високу сексуальну активність, зменшення ж їх нижче значень норми вказує на зниження статевої функції різного ступеня.
Визначення базальних рівнів гонадотропних та статевих гормонів проводилось за допомогою наборів для імуноферментного та радіоімунного аналізу. При імуноферментних дослідженнях використовувались набори Bio-Rad (США), ЗАО "Алкор Био" (Росія), ООО "Хема-Медика" (Росія), якими визначались рівні ФСГ, ЛГ, ПРЛ, Т та Е2 у 31 чоловіка контрольної групи. У 15 практично здорових осіб величини ФСГ, ЛГ досліджувались радіоімунним методом з використанням наборів фірми "Імунотех" республіки Чехія, а Т та Е2 "ХОПИБХ" Національної академії наук Білорусі.
Відповідно до тих методик, які використовувались при визначенні рівнів гормонів у осіб контрольних груп, було проведене обстеження і чоловіків груп дослідження.
Взяття крові для визначення базальних рівнів гормонів проводилося при відсутності будь-якої терапії протягом одного місяця (у хворих на гіпогонадизм при відсутності гормонотерапії протягом шести місяців) з дев'ятої до десятої години ранку, що забезпечувало відсутність впливу добових коливань гормонів на їх показники.
Аналіз анамнестичних даних, історій хвороб та клінічне обстеження дало підставу виділити чоловіків з відповідними варіантами порушень процесів пубертатогенезу: чоловіки, які отримували різні варіанти фармакотерапії з приводу фізіологічного варіанту синдрому недостатності пубертату (ФСНП), хворі на первинний, вторинний та перинатально детермінований гіпогонадизм (ПДГ), чоловіки з пубертатопатіями, обумовленими оперативним лікуванням крипторхізму. Визначення варіантів диспубертатогенезу проводилось на підставі класифікацій, розроблених та запропонованих професором О.М.Демченком [56, 62].
В групу осіб з ФСНП увійшли ті чоловіки, які в період пубертату не мали ознак патологічного варіанту затримки статевого розвитку, тобто гіпогонадизму. Згідно загальновідомим класифікаціям ФСНП відповідає діагнозу - затримка статевого розвитку (ЗСР) або функціональна форма затр