Вы здесь

Вдосконалення управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності промислових підприємств.

Автор: 
Кравченко Марина Олегівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U000829
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Моделювання взаємозв'язків показників стану інноваційної діяльності на промислових підприємствах з кадровими характеристиками
У попередньому розділі нами було виділено, враховуючи існуючі на даний час структуру та наукові методи управління, першочергові напрямки вирішення проблеми ефективного управління кадровим потенціалом інноваційної діяльності підприємства. Найпершим з виділених напрямків є виявлення параметрів діагностики стану кадрового потенціалу інноваційної діяльності, тобто характеристик, які обумовлюють його структуру та величину. Для того, щоб визначити основні параметри кадрового потенціалу інноваційної діяльності, необхідно виявити, які з кадрових характеристик щонайбільше впливають на показники активності та ефективності інноваційної діяльності підприємств.
Ми пропонуємо для вирішення даної проблеми використовувати метод моделювання як один з найпоширеніших та ефективних пізнавальних прийомів науки. Використання цього методу дозволить на базі побудови моделі досліджувати поведінку реального об'єкта в різноманітних ситуаціях, пояснити деякі його властивості, аналізувати вплив різноманітних чинників на досліджувану реальність, оскільки модель являє собою наукову абстракцію, що заміщує в процесі дослідження оригінал [20].
Як продемонстрував аналітичний огляд підходів, запропонованих різними авторами, моделювання інноваційної діяльності - складна та багатопланова проблема. Цей факт обумовлює необхідність максимально глибоко та повно з'ясувати виникаючі в процесі інноваційної діяльності взаємозв'язки, оцінити їхній характер та особливості. Стосовно до теми нашого дослідження для досягнення цієї мети доцільно використовувати побудову параметричної моделі, яка описуватиме взаємозв'язки показників стану інноваційної діяльності машинобудівних підприємств з кількісними і якісними кадровими характеристиками цих підприємств у контексті готовності кадрів до такої діяльності (параметрами кадрової підсистеми інноваційної діяльності підприємств), а також характер цих взаємозв'язків. У даному випадку параметрична модель будується у вигляді параметричних залежностей
yj = Fj{X},
де yj - j-й параметр, що характеризує стан інноваційної діяльності, з множини параметрів У = {y1, y2, ... , yn};
Х = {х1, х2, ... , хm} - множина параметрів кадрової підсистеми інноваційної діяльності;
Fj - деякі невідомі і шукані функції.
Для розв'язання цієї задачі необхідно виділити основні групи показників і підмножини параметрів, що їх описують, які б із необхідною для даної мети повнотою і комплексністю характеризували стан інноваційної діяльності на підприємствах, з одного боку, і кадрової підсистеми інноваційної діяльності підприємства, з іншого.
Інноваційну діяльність підприємств будемо описувати за допомогою груп показників у відповідності з прийнятою міжнародною методологією системного опису інновацій та інноваційної діяльності, зафіксованою у зазначеному вище "Керівництві Фраскатті" (див. § 1.2). Виділяють такі групи показників:
- витратні показники;
- показники, що характеризують динаміку інноваційної діяльності;
- показники відновлюваності продукції та технологій;
- показники, що характеризують динаміку отримання охоронних документів і використання об'єктів промислової власності.
Витратні показники характеризують величину, структуру та відносну частку витрат підприємства на здійснення інноваційної діяльності, а саме: витрат на виконання НДДКР; на придбання ліцензій, патентів, ноу-хау; на розвиток ініціативних пошукових розробок на підприємстві, тощо.
Динаміка інноваційної діяльності описується за допомогою таких показників, як: показник інноваційності ТАТ (час з моменту усвідомлення потреби чи попиту на новий продукт до моменту його впровадження на ринок); тривалість процесу розробки нового продукту або нової технології; тривалість процесу освоєння інновації; тривалість виробничо-комерційного циклу нового продукту.
Показниками рівня відновлюваності продукції та технологій є: кількість та характер виконаних на підприємстві розробок; кількість та види впроваджених нововведень; питома вага нової, модифікованої чи модернізованої продукції в загальному обсязі виробництва; кількість діючих закуплених ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності; частка експортованої нової продукції в загальному обсязі виробництва, тощо.
До групи показників, що характеризують динаміку одержання охоронних документів і використання об'єктів промислової власності, належать такі: кількість і частка винаходів, на які отримані охоронні документи в Держпатенті; кількість і частка винаходів, запатентованих за кордоном; кількість внесених раціоналізаторських пропозицій; кількість використаних об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій, тощо.
Конкретний параметричний зміст зазначених показників, які були використані для побудови параметричної моделі, був визначений з урахуванням можливості одержання необхідних достовірних даних для моделювання.
Склад параметрів моделі, які характеризують стан інноваційної діяльності підприємства систематизовано і представлено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Склад параметрів моделі, що характеризують стан інноваційної діяльності
Групи показниківПараметричний зміст показниківПозначення параметру1. Витратні показники1.1) частка витрат на виконання іннова-ційної діяльності у11. 1.2) частка витрат на придбання ліцензій, патентів, ноу-хау у21. 1.3) витрати на інноваційну діяльність в розрахунку на одного штатного працівникау32. Показники, що характеризують динаміку іннова-ційної діяльності2.1) середня тривалість процесу розробки нового продукту (нової технології)у42. 2.2) середня тривалість процесу освоєння нового продукту (нової технології)у53. Показники віднов-люв