Вы здесь

Формування експортного потенціалу обробної промисловості України

Автор: 
Скорнякова Ірина Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000384
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II. ЗНАЧЕННЯ ОБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У ФОРМУВАННІ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
2.1. Роль і місце обробної промисловості України у формуванні експортного потенціалу

Щоб висвітлити роль та місце обробної промисловості в системі макроекономічних секторів, спробуємо виділити її як окремий підсектор, що входить у склад промислового сектору економіки (рис. 2.1). Складна структура зв'язків, що породжуються таким підходом визначає важливу роль обробної промисловості в структурі економіки промислово розвинутої країни. Якщо уявити, що всі ці зв'язки будуть якимось чином зруйновані, то очевидною стає неможливість подальшого існування такої системи.

Рис. 2.1. Обробна промисловість в структурі макроекономічних секторів.

Обробна промисловість є основним споживачем всіх ресурсів від домогосподарств (на рисунку - стрілка 2) та із зовнішнього світу (стрілка 3). Як вже зазначалося раніше, більша частина трудових ресурсів України зайнята у обробній промисловості, до неї спрямовано більшість іноземних інвестицій та внутрішніх інвестицій у основний капітал. Також обробна промисловість є основним внутрішнім споживачем продукції добувної промисловості (стрілка 1). Однак провідна роль обробної промисловості визначається її виробництвом, продукція якого задовольняє потреби внутрішнього споживчого ринку (стрілка 6), забезпечує інвестиційними товарами (знаряддями праці та засобами виробництва) добувну промисловість, енергетику (стрілка 7) та інші підприємства та фірми (стрілка 5). І, найголовніше, на нашу думку, обробна промисловість забезпечує країні місце у світовому розподілі праці за рахунок випуску конкурентноздатної високотехнологічної продукції на експорт (стрілка 9), від реалізації якої держава отримує надходження до бюджету (стрілка 8).
Особливого місця в цьому зв'язку набуває проблема збалансованості виробництва. Слід зазначити, що збалансованість - складне явище. Встановлення й підтримка збалансованості виробничого потенціалу - обов'язкова умова досягнення заданого рівня ефективності функціонування національної економіки. Вихідною передумовою такого розвитку виступає ринковий попит, як яскравий представник суспільних потреб, узгоджений з потенційними можливостями виробництва певної продукції. Досягнення відповідності у встановленні попиту та пропозиції - найважливіший напрямок усунення незбалансованості в системі "виробництво - ринок" [93, с. 6].
Обробна промисловість займає провідні місця у вітчизняній економіці за багатьма показниками (таблиця 2.1).
Таких успіхів обробна промисловість досягла завдяки існуванню так галузей спеціалізації, якими для України, перш за все, є металургія та оброблення металу, машинобудування та хімічна промисловість. Як вже згадувалося вище, ці галузі забезпечують левову частку валютних надходжень до Держбюджету.
Таблиця 2.1.
Місце обробної промисловості в економіці України*
ПоказникиЧастка обробної промисловості, %Місце обробної промисловостіРікПриміткиЕкспорт76,712005частка в економіціІмпорт63,912005частка в економіціПрямі іноземні інвестиції28,712005частка в економіціВартість основних засобів18,912004частка в економіціІнвестиції в основні засоби59,112004частка у промисловостіВитрати на фінансування наукових та науково-технічних розробок89,512004частка у промисловостіКількість підприємств, що займалися інноваційною діяльністю95,212004частка у промисловостіВалова додана вартість17,712005частка в економіціКількість підприємств92,712004частка у промисловостіСередньорічна кількість найманих працівників68,412004частка у промисловостіСума платежів до Державного бюджету України30,312005частка в економіці *Розрахунки автора за даними Держкомстату України [68; 71]

Значення чорної металургії для економіки України важко недооцінити. Це пояснюється тим, що чорна металургія не тільки впливає на розвиток усіх без виключення галузей економіки України і є базою їх формування, але й являється важливою експортоорієнтованою галуззю і значною мірою визначає експортний потенціал нашої країни (на продукцію чорної металургії у 2005 році припадав 41% експорту України). З огляду на все це немає сумніву, що в умовах економічної кризи чорна металургія може виступити у ролі потяга, який, відновивши, а може навіть і збільшивши обсяги свого виробництва, зможе "підняти з колін" промисловість, а отже і економіку нашої країни. Чорна металургія є важливою галуззю промисловості, однією з основних частин фундаменту національної економіки країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали - це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу. Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей економіки як найголовніший споживач палива й електроенергії та води. До її складу належать видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд, виробництво чавуну, сталі, прокату, труб, метизів, випуску концентратів залізної та марганцевої руд, електроферосплавів, окатишів, флюсових вапняків, вогнетривів, коксу як основного виду палива, феросплавів, вторинна переробка чорних металів.
Основними економічними умовами розвитку та розміщення чорної металургії є:
* потреби країни в металі, наявність його споживача;
* наявність кваліфікованих кадрів;
* наявність транспортних шляхів;
* науково-технічний прогрес.
Металургійний комплекс являє собою базову галузь економіки України, яка об'єднує більш ніж 300 підприємств, у тому числі: 14 металургійних комбінатів та заводів, 7 трубних, 10 метизних, 16 коксохімічних, 17 заводів з виробництва вогнетривів, 26 гірничорудних підприємств, 3 феросплавних заводи, 20 заводів кольорової металургії, 35 підприємств вторинної чорної і кольорової металургії.
Основ