Розвиток м'ясопродуктового підкомплексу України

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ
М’ЯСОПРОДУТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
2.1. Значення м’ясопродуктового підкомплексу
М’ясопродуктовий підкомплекс вирішує кардинальні народногоспо-дарські завдання:
по-перше, виробництва м’яса як високобілкового продукту; по-друге, забезпечення
трудової зайнятості населення; по-третє, він є складовою економіки країни, яка
в загальному обсязі продажу продовольчих товарів займала у 1990 р. більше 20 %,
а у 1998-2001 рр. – у межах 12 %.
Питання про норми білкового харчування неодноразово порушувалося, починаючи з
середини ХІХ ст. Один із основоположників вчення про фізіологію харчування К.
Фойт на основі визначення азотистого балансу дійшов до висновку про те, що
потреба дорослої людини в білку при фізичній праці середньої навантаженості
дорівнює 118 г на добу. Пізніше дослідники різних країн намагалися з’ясувати,
до якої межі можна знизити кількість введеного білка, не порушуючи стану
азотистої рівноваги, тобто встановити білковий мінімум. Були запропоновані
величини добового споживання в обсязі 50-60 г (Чіттенден) та навіть 25-30 г
(Хіндхаде). Проте подальші дослідження довели, що таке обмеження білкового
харчування негативно впливає на фізіологічні функції організму, особливо в
дитинстві, коли організм росте [37,С.61].
Інститутом харчування АМН СССР були розроблені норми білкового харчування
залежно від віку та характеру праці. Для дорослої людини вагою близько 70 кг,
яка займається переважно розумовою працею, норма білкового харчування становить
біля 100 г за добу; при фізичній роботі середньої навантаженості – біля 120 г,
а при важкій фізичній праці – 130-150 г [37,С.61].
Згідно з нормами, розробленими Інститутом харчування АМН СССР, рекомендувалося
на 1 кг маси на добу: для дітей віком від 3 до 7 років – 3,5-4,0 г білка, від 7
до 10 років – 3,0-3,5 г, від 10 до 14 років 2,5-3,0 г та підліткам – 2,0-2,5 г
[37,С.61].
Білок є субстратом, що складає основу всіх життєвих процесів. Як структурний
компонент клітин усіх тканин і органів, виконує каталітичні функції, входить до
складу деяких ферментів. Білки є важливими і незамінними харчовими речовинами.
В організмі людини білок може утворюватися лише із білка продуктів харчування.
Добова фізіологічна норма білка (всього) для дорослої людини в середньому
становить 80-100 г [116,С.10].
У США споживання білка тваринного походження за добу на одну особу становить
71,7 г, у Франції – 63 г, у Канаді – 61,8 г, у Великобританії –60,4 г
[155,С.14]. В Україні, за нашими підрахунками, споживання тваринного білка
коливається в межах 42-43 г, у тому числі білка /м’яса 12-13 г (0,15 % х 30 кг
= 4800 г : 365 дн.); молока 28 г = [295:365=0,800; 0,800 х 0,035 (800 х
0,035)]; яєць 157:365= 0,43, 0,43 х 30 грн. = 12,9 гр. х 0,13 = 2 г/.
Високі дієтичні властивості має м’ясо птиці, яке містить більше білка, а по
калорійності менше ніж м’ясо великої рогатої худоби, свиней, баранів. М’ясо
качок та гусей не відноситься до категорії дієтичних продуктів, але
характеризується високою калорійністю [17,С.82].
М’ясо – головне джерело фосфору, воно містить багато заліза й незначну
кількість кальцію. З мікроелементів найбільше значення мають мідь, цинк,
алюміній, марганець та ін. Серед вітамінів м’яса найцінніші вітаміни групи В
[197,С.359].
Науково-дослідним Інститутом гігієни харчування Академії медичних наук України
рекомендовані норми споживання основних харчових продуктів (табл.2.1) [125].
Таблиця 2.1
Рекомендовані раціональні норми споживання основних
харчових продуктів в середньому на душу населення (за рік, кг) [125]
Продукція
Роки
1990
1995
2000
2005
2010
М’ясо, м’ясопродукти в перерахунку на м’ясо
100
73
75
80
83
85
Яловичина
23,3
16-18
16-20
17-21
17-22
17-23
Свинина
24,6
16-20
16-22
17-23
17-23
17-24
Баранина
2,7
1-3
1-3
1-3
1-3
1-3
Птиця
18,5
12-15
13-18
13-18
13-20
13-21
Ковбаси, копченості
19,2
13-15
13-18
15-19
15-19
15-19
Сало
4,8
3-4
3-4
3-4
3-4
3-4
Субпродукти І категорії
4,1
2-4
2-4
2-4
2-4
2-4
Субпродукти ІІ категорії
4,8
3-4
3-4
3-4
3-4
3-4
Молоко і молокопродукти у перерахунку на молоко
360
370
380
385
390
Яйця, шт.
250
265
280
283
285
Хліб та хлібопродукти
107
105
104
102
100
Картопля
108
115
123
125
128
Крупи, бобові
9-11
9-11
9-11
9-11
9-11
Риба, рибопродукти
14
17
20
18
17
Споживання м’яса і продуктів його переробки скоротилося в розрахунку на одну
особу із 68,2 кг у 1990 р. до 32,6 кг у 2002 р., що становить 72,4 % до
мінімальної (45 кг) норми та 40,8 % до раціональної (80 кг) і є загрозливим для
продовольчої безпеки України (табл.2.2) [125,200]. Слід наголосити, що у
країнах Європи споживається понад 100 кг, а у
США – більше 120 кг м’яса, у тому числі 39,8 кг м’яса птиці. І це тоді, коли
потенційні можливості природних ресурсів України, при раціональному їх
використанні, збереженні й відтворенні, цілком достатні для задоволення потреб
у продуктах харчування населення України, а також забезпечення експорту
продукції залежно від кон’юнктури світового ринку.
Таблиця 2.2
Задоволення потреб населення України в основних харчових
продуктах відносно мінімальних і раціональних норм споживання
Продукти
Норми споживання, кг [200]
Фактичне споживання у 2001 р.
Фактичне споживання у 2001 р. у % до
мінімальні
раціональні
мінімальних норм
раціона
льних норм
М’ясо і м’ясопродукти
45
80
32,6*
72,4
40,8
Молоко і молокопродукти
292
380
205,2
70,3
54,0
Яйця, шт.
231
280
180,0
77,9
64,3
Риба і рибопродукти
14
20
11,0
78,6
55,0
Цукор
28
38
39,4
140,7
103,6
Олія
13
10,0
166,7
76,9
Картопля
93
123
139,5
150,0
113,4
Овочі та баштанні куль