РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИЦТВА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Загальна характеристика та основні тенденції розвитку аграрного сектору
регіону
Чернігівська область має значний сільськогосподарський потенціал і є однією з
найбільш аграрно-розвинутих в Україні. Дві третини території області припадає
на поліську зону і одна третя – на лісостепову. На Поліссі традиційними
галузями спеціалізації є тваринництво м'ясо-молочного напряму, вирощування
льону, картоплі і зернових. У Лісостепу поряд з молочно-м'ясним скотарством
поширене вирощування зернових та цукрових буряків. Грунтово-кліматичні умови
Чернігівщини відносно сприятливі для вирощування більшості
сільськогосподарських культур, а також для ведення тваринництва.
За результатами проведених типологічні дослідження сільських регіонів України,
в основу яких покладено критерії, що відбивають результативність та
ефективність сільськогосподарського виробництва, рівень його територіальної
концентрації, ступінь забезпечення місцевого населення виробленою
сільськогосподарською продукцією, роль кожного регіону в Україні у виробництві
агропромислової продукції, а також демосоціальну ситуацію, Чернігівську область
віднесено до регіону І типу, що характеризується високими рівнями ефективності
та територіального зосередження сільськогосподарського виробництва, великими
можливостями для вивозу продукції, проте зі складною демографічною ситуацією
[82, с. 140]. За рівнем інвестиційної привабливості сільськогосподарського
виробництва, розрахованого із врахуванням 136 показників, Чернігівська область
знаходить на 9 місці серед областей України і віднесена до середньої зони
інвестиційної привабливості [62, с. 75].
Проте за останнє десятиріччя область дещо втратила свої позиції у
загальнодержавному сільськогосподарському виробництві. Так, якщо у 1990 р. тут
вироблялося 4,5% валової продукції сільського господарства України, то у
2001-2002 рр. – лише 3,8%. Разом з тим у 2003 р. ситуація певною мірою
покращилась і частка області у валовій сільськогосподарській продукції
підвищилась до 4,4%. Проте причиною цього стало не стільки зростання
виробництва у області, скільки скорочення загального виробництва
сільськогосподарської продукції в Україні внаслідок несприятливих погодних
умов, що мали місце у 2003 р. і призвели до різкого скорочення виробництва
зерна. У 2004 р. частка області у загальному сільськогосподарському виробництві
становила області 4,26%. Таким чином, хоча втрачені позиції не було повністю
відновлено, можна говорити про появу позитивної динаміки, що підтверджується і
абсолютними показниками валового виробництва сільськогосподарської продукції у
області (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства у
Чернігівській області (усі категорії господарств)
Найбільш кризовим роком для аграрного сектору Чернігівщини був 1999 р., коли
виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях
господарств області скоротилося у 2,4 рази порівняно із 1990 р., до 1994,5 млн.
грн. (у порівняльних цінах 2000 р.). Проте вже у 2000 р. спад припинився, і в
області почалося стабільне нарощування обсягів сільськогосподарського
виробництва. У 2004 р. виробництво валової сільськогосподарської продукції
становило 2804,8 млн. грн., що на 40% більше рівня 1999 р.
Особливо різким спадом виробництва характеризується тваринництво, обсяг
продукції якого у 2004 р. становив лише 38% рівня 1990 р. (881,7 млн. грн.).
Крім того, спад виробництва у тваринництві подолати так і не вдалося: хоча у
2001-2002 рр. намітилася певна позитивна тенденція, у 2003 р. вона знову
змінилася спадом. Починаючи з 1993 р. тваринництво втратило роль провідної (за
обсягом продукції) галузі сільського господарства області, що є одним із
найбільш негативних структурних зрушень. Постійний спад виробництва продукції
тваринництва свідчить про глибокі необоротні кризові процеси у галузі. Темпи
спаду виробництва у рослинництві є значно нижчими (34% порівняно з рівнем 1990
р.). Як і для сільського господарства в цілому, найбільш кризовим роком з точки
зору обсягів виробництва у рослинництві був 1999 р., а починаючи з 2000 р.
почалося стабільне його зростання.
За основними видами сільськогосподарської продукції за період 1990-2004 рр.
найбільшими темпами спаду серед тваринницької продукції характеризується
виробництво вовни (97,2%), м’яса усіх видів (69,1%) та молока (50,5%), а серед
продукції рослинництва – цукрових буряків (45,1%). Разом з тим виробництво
окремих видів продукції скоротилося незначно (яєць – на 26%, картоплі – на
1,6%), а виробництво деяких видів продукції рослинництва, навпаки, зросло
(зерна – на 7,5%, овочів – на 0,4%) (табл. 2.1).
Трансформація аграрного сектора у області, як і в цілому по Україні, суттєво
змінила співвідношення між різними формами організації виробництва і власності
у сільському господарстві. Офіційна статистика розрізняє в сільському
господарстві два сектори: сільськогосподарські підприємства та господарства
населення. Цей поділ дуже умовний, хоча він деякою мірою може давати уяву про
розвиток підприємств у реформованому середовищі колишнього суспільного сектора
та господарств населення, які теж знаходяться у стадії трансформації.
Таблиця 2.1.
Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у
Чернігівській області, усі категорії господарств, тис. т
Продукція
Роки
1990
1995
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Зернові і зернобобові культури
1737,2