Ви є тут

Експериментальне вивчення протизапальних та репаративних властивостей мазей альтанової 2% та ліповіт, створених на основі субстанцій природного походження

Автор: 
Ткачова Оксана Віталіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U003960
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Враховуючи потребу медицини у розширенні асортименту ефективних мазей для
лікування ран, на підставі відомого спектру біологічної активності природної
сировини - шишок вільхи і обніжжя бджолиного були виділені нові субстанції та
на їх основі створені нові ранозагоювальні мазі.
Об’єктами досліджень були нові мазі альтанова й ліповіт. Одним з діючих
компонентів мазі альтанової є відомий поліфенольний комплекс альтан, що
проявляє антиоксидантну, протизапальну, антимікробну та репаративну дію [78,
110, 144, 199]. Діючим компонентом мазі ліповіт є субстанція ЛЕОБ, що в свою
чергу зўявилася обўєктом дослідження. Створення та вивчення двох
ранозагоювальних мазей обумовлено комплексним підходом дії засобів на основні
ланки патогенезу під час загоєння ран та переслідувало мету використання
препаратів на різних фазах ранового процесу.
При створенні мазі альтанової було використано два діючих компоненти. Один з
них - поліфенольний комплекс альтан, а другий –димексид [16, 33]. Введення
димексиду забезпечило помірну місцевоанестезувальну активність препарату [44].
Крім того, димексид сприяє розчиненню та проникненню через шкіру субстанції
альтану, проявляє протизапальну, антимікробну і мембраностабілізувальну дію
[88]. Мазі альтанова й ліповіт були створені на емульсійних основах типу
олія/вода (І роду). Мазь альтанова, завдяки введенню 30% ПЕО-400, проявляє
мґяку осмотичну активність (сорбує 150% рідини на добу) [35]. Мазь ліповіт має
помірну осмотичну активність (70%) за рахунок введення 10% ПЕО-400 [57, 92].
Враховуючи поставлену мету роботи, доступність лабораторних тварин та
адекватність моделей до патології людини, для дослідження спектру
фармакологічної дії мазей альтанової й ліповіт необхідно було вивчити їх
протизапальну, антимікробну та репаративну активність.
Препаратом порівняння при вивченні репаративної активності препаратів,
протизапальної дії мазі ліповіт та лікувальної дії мазі альтанової при
контактному дерматиті слугувала ранозагоювальна мазь вундехіл (фірма “Aim”, м.
Харків). Цей препарат є ефективним засобом при опіках, травмах поверхні тіла та
запальних процесів шкіри (дерматитах, піодерміях), містить у своєму складі
природні компоненти: олію обліпихи, бджолиний віск, каротилен, прополіс,
екстракти лікарських рослин Алтаю, Криму і Східної України [36]. Антимікробну
та протизапальну дію мазі альтанової порівнювали з відомим антимікробним
препаратом для лікування гнійних ран – маззю нітацид (фірма “Дарниця”, м.
Київ). Цей препарат завдяки комбінованому складу діючих речовин стрептоцида та
нітазола - має широкий спектр антимікробної активності у відношенні до
грампозитивних та грамнегативних, аеробних та анаєробних бактерій. Завдяки
компоненту нітазолу (2-ацетиламіно-5-нітротіазолу) з прямою протизапальною дією
та осмотичним властивостям основи, мазь нітацид також проявляє антиексудативну
дію при місцевому застосуванні [113, 121]. Під час дослідження протизапальної і
репаративної активності субстанції ЛЕОБ як препарат порівняння використовували
олію обліпихи (АТ "Київський вітамінний завод"), що за хімічним складом та дією
подібна ЛЕОБ, оскільки містить ненасичені та насичені жирні кислоти, вітаміни А
та Е [88, 156]. Мембраностабілізувальну активність субстанції ЛЕОБ порівнювали
з активністю вітаміна Е - класичного антиоксиданта (АТ “Киівський вітамінний
завод”).
Враховуючи те, що початковим етапом ранового процесу є альтеративне та
ексудативне запалення, в дослідження входило визначення протизапальної дії
препаратів. Протизапальну активність мазей альтанової і ліповіт та субстанції
ЛЕОБ вивчали на досить доступній моделі термічного запалення лапи у мишей [39,
237]. На цій моделі у тварин розвивається переважно ексудативне запалення, тому
лікувальна дія призначаємого препарату включає антиексудативну активність. Для
відтворення патології у мишей викликали опік правої задньої лапки шляхом
занурення в гарячу воду з температурою 66,5 єС на 4 секунди. Після цього на
обпечену лапку тварин дослідної групи наносили досліджуємий препарат. У тварин
групи контрольної патології лапку не лікували. Через 24 години мишей виводили з
експерименту. Відрізали обидві лапки на рівні гомілковостопного суглобу,
зважували на торсійних вагах ВТ-500 та розраховували різницю в масі між
набряклою і ненабряклою лапами.
Протизапальну активність препаратів у відсотках визначали за формулою 2.1:
А = 100 % - Рдосл х 100 (2.1),
Ркон
де А - протизапальна активність;
Ркон - середня різниця в масі набряклої і ненабряклої (здорової) лапи в групі
контрольної патології;
Рдосл - середня різниця в масі набряклої і здорової лапи в досліді.
Найбільш поширеною моделлю для вивчення антиальтеративної активності є модель
асептичного запалення шкіри і підшкірної клітковини у щурів, яка дозволяє
простежити захисну дію препарату при альтеративному процесі та вплив препарату
на загоєння рани [49, 117, 126]. На цій моделі проводили вивчення лікувальної
дії мазей з різним кількісним складом ЛЕОБ для підбору оптимальної
терапевтичної концентрації субстанції у складі препарату. Дослідження проводили
на щурах, масою 200-250 г. Асептичні виразки викликали підшкірним введенням 9%
розчину оцтової кислоти в об'ємі 0,5 мл на кожну тварину разом із
внутрішньоочеревинною ін'єкцією декстрану в дозі 300 мг/кг для збільшення
реактивності організму тварини [62]. Лікування починали з того дня, коли шкірні
виразки були сформовані та мали максимальну площу (на 6-8 день). Лікування
продовжували до повного рубцювання ран. Основними показниками антиальтеративної
дії препарату служил