РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти досліджень
Вивчали форми маслинки багатоквіткової з колекції, яка створена у 1980-1982 рр. в НБС ім. М.М.Гришка. Вихідний матеріал (сіянці та насіння від вільного запилення) був завезений І.М.Грикуном, І.Р.Кисілевським та І.Ю.Осиповою з Сахаліну (Далекосхідний інститут сільського господарства, Г.С.Слісаренко), а також отриманий П.А.Морозом від аматора-садівника В.А.Зараховича зі Львова. Однорічні сіянці з Сахаліну загинули в першу ж зиму, таким чином колекція маслинки (45 плодоносних форм) має насінне походження.
Маслинка багатоквіткова належить до родини Elaeagnaceae L. (порядок Elaeagnales Nemejc), яка включає три роди: маслинку (Elaeagnus L.), обліпиху (Hippoрhаё L.), шефердію (Shepherdia Nutt.) [84, 206, 231, 233, 234, 235].
В Південно-Західній Азії та в Європі поширені два роди ? Elaeagnus, Hippophaё, а рослини роду Shepherdia зростають лише у Північній Америці [84].
В родині Elaeagnaceae, рід Elaeagnus найчисельніший ? нараховує 39 видів. Монограф родини Elaeagnaceae С.Серветтац розділив їх на дві секції: Sempervirentes (вічнозелені) і Deciduae (листопадні). До секції Deciduae відноситься 8 видів, в тому числі й Elaeagnus multiflora, до секції Sempervirentes ? 31 вид [234, 235].
Elaeagnus multiflora Thunb. вперше був описаний К.П.Тунбергом [236]. На батьківщині цього виду, в Японії, вид E. multiflora підрозділяють на 3 різновиди і одну форму, а саме E. multiflora Thunbg. var. Crispa (Maxim.) Servettaz,, var. gigantea Araki, var. multiflora, рослини якого ми вивчали та f. jucundicocca (Koidz.) Araki [237].
2.2. Ареал видів роду Elaeagnus L.
Види роду Elaeagnus поширені переважно в субтропічних і помірних областях північної півкулі: Північна Америка, Азія і Південна Європа ?261?. 33 види зростає в Японії, Китаї, Кореї, Індокитаї, Індії, 10 ? на островах Малайського архіпелагу і Філіппінах, 5 ? в Гімалаях, Тибеті, Афганістані, 1 ? в Австралії, 1 вид ? в Канаді (рис. 2.1) [84, 195].
Рис. 2.1. Ареал роду Elaeagnus L.
а. ? ареал E. multiflora Thunb.
Маслинка багатоквіткова поширена у Китаї, Японії і Кореї. Під час другої світової війни японці завезли маслинку на південь острова Сахалін, де вона місцями натуралізувалась. E. multiflora зростає в Східно-Азіатській флористичній області (Сахаліно-Хокайдська, Північно-Китайська, Японо-Корейська провінції). В літературі вона відома також під назвою "лох вишнеподобный" і "гумі" (Goumi) [84, 187, 197].
2.3. Умови проведення досліджень
Дослідження проводили протягом 1999-2003 рр. у відділі акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України. Сад розташований на південно-східній околиці Києва на невисоких Печерських схилах Київської височини в урочищі Звіринець (координати 50°22? північної широти і 30°33? східної довготи). Київська височина знаходиться у межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Середня висота її в Київській області 220-240 м. Територія саду межує з долиною річки Дніпро. Київ знаходиться на межі двох фізико-географічних зон: на північ від нього лісова зона українського Полісся, на південь - зона Лісостепу з перевагою елементів степової рослинності. Тут же проходить межа ґрунтових районів: на північ від Києва - підзолисті піщані, супіщані та сірі й світло-сірі опідзолені, на південь - темно-сірі опідзолені та малогумусні чорноземи. Основний тип ґрунту на території саду - темно-сірий опідзолений, що залягає на лесах і лесоподібних породах та бурих глинах (кількість гумусу ? 0,5-2,0%) [23, 189].
Ґрунтові води на території ботанічного саду знаходяться на великій глибині, тому на фенологічні явища і на інтродукційний процес найбільший вплив має клімат [78].
Клімат Києва помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить +7,6°С, середня температура січня - -5,5°С, липня - +20,4°С. Абсолютний мінімум - -32,2°С, максимум - +39,4°С. Сніговий покрив утворюється майже кожної зими і тримається біля 90 днів. Строки його тривалості, встановлення і сходу досить нестійкі - в окремі роки він з'являється в третій декаді жовтня, але часто в грудні. Глибина снігового покриву незначна, в середньому біля 10 см [78]. За час проведення досліджень в окремі роки спостерігали тимчасову відсутність снігового покриву (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Висота снігового покриву, см
РікМісяць, декадасіченьлютийгруденьIIIIIIIIIIIIIIIIII19990941413110123200016262511010000200104051410202620022040000021
Для зими в цьому регіоні характерними є досить часті вторгнення атлантичних повітряних мас, принесених західними та південно-західними вітрами. Саме це є головною причиною відносно м'яких зим. Проникнення атлантичного повітря спостерігається у вигляді циклонів з мокрим снігом. Часто бувають тумани, заморозки та ожеледь. Інколи настають сильні відлиги з плюсовою температурою, що призводить до зменшення висоти снігового покриву, або ж він взагалі зникає. Максимальна температура під час відлиг може сягати +16°С [78].
Континентальне повітря, яке заноситься зі сходу, часто спричиняє вітряну, похмуру, холодну погоду, з морозами від 10°С до 15°С. При короткочасному вторгненні арктичного повітря спостерігається сильне похолодання, особливо вночі, коли температура знижується до -20°С, а інколи й до -30°С. Середньомісячна температура повітря взимку за час досліджень знаходилась в межах від -8,8°С до +3,3°С (табл. 2.2).
Весна в регіоні, залежно від напрямку руху циклонів, буває холодною і затяжною, з похмурою дощовою погодою, або теплою і ранньою, з сонячною погодою.
Важливим показником теплових умов року крім середньодобової температури є сума ефективних температур. В Києві за багаторічними даними вона становить 2000-2500°С, з відхиленнями в окремі роки на 200-400°С [78].
Таблиця 2.2.
Середньомісячна темпера