Оцінювання та формування організаційних структур управління промислових підприємств

Розділ 2
Напрямки трансформації та критерії оціню­ван­ня організаційних структур
управління проми­сло­вих підприємств
2.1. Чинники динаміки організаційно-структурних змін в промисловості України
Розробка методологічних основ оцінки ефективності та обґрунтування структурної
побудови підприємств вимагають дослідження тих структурних змін, які мають
місце на етапі формування ринкових відносин в економіці України, зокрема в
промисловості. Проведені нами дослідження дозволяють стверджувати, що
структурні зрушення, які відбуваються на даний час у сфері перебудови
організаційних структур підприємств та тенденції зміни цих структур, значною
мірою корелюють із структурними змінами економіки в цілому.
Зокрема, відбуваються процеси, пов’язані з приватизацією і акціонуванням,
виникненням нових суб’єктів господарської діяльності та створенням нових
організаційно-правових форм підприємств. Ці процеси обумовлюють необхідність
трансформації організаційних структур управління та формування структур,
адаптованих до ринкових умов функціонування. Як зазначається рядом дослідників,
організаційні зміни на підприємствах здійснюються в одному з напрямків:
* інтеграція, тобто злиття відокремлених структурних одиниць в рамках
материнської структури;
* дезінтеграція з утворенням напівавтономних або автономних структурних одиниць
[54, с.95; 64; 102;136].
Проведені нами дослідження показали, що для підприємств України домінуючим
напрямком зміни організаційних структур управління є дезінтеграція, що
супроводжуються утворенням напівавтономних або автономних структурних одиниць
(відокремлених структурних підрозділів, філій та дочірних підприємств). Ці
зміни можна простежити за даними про структуру та кількість об’єктів Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Так, за період
з 1997 по 2003 роки кількість відокремлених підрозділів в цілому в Україні
збільшилася майже у 4,3 рази. Станом на 1 січня 2003 року в Україні
нараховувалося 22360 відокремлених підрозділів. Динаміка зміни кількості цих
об’єктів в Україні за період 1997-2003 роки відображена на рис.2.1 [117,
с.98].
Рис.2.1. Динаміка зміни кількості відокремлених підрозділів
в Україні за період 1997-2003 роки
Аналогічні тенденції змін спостерігаються у промисловості. Так, частка
відокремлених підрозділів у загальній кількості великих та середніх промислових
підприємств Львівської області становила 2,3% у 2002 році проти 1,6% у 1998
році.
Можна зауважити також значне зростання частки відокремлених підрозділів у
загальному обсязі виробництва. Так, для підприємств обстеженої сукупності
частка відокремлених підрозділів у загальному обсязі виробництва у 2002 р.
становила 9,2% порівняно з 0,1% у 1998 р. Кількісна характеристика цих змін, а
також дані про обсяги промислової продукції у Львівській області за період з
1998 по 2002 р. наведені в (табл. А.1-А.5).
Проведений нами аналіз дає також змогу відзначити динаміку структурних змін,
спрямованих на утворення дочірніх утворень. Так, за період з 1997 по 2001 роки
в цілому в Україні кількість філій збільшилася у 3,6 разів, дочірних
підприємств (фірм) у 2,6 рази. Станом на 1 січня 2003 року в Україні
нараховується 22469 дочірних підприємств та 25237 філій, у Львівській області
1566 дочірних підприємств та 1536 філій [117, с.98; 119, с.10-11]. Динаміка
зміни кількості цих об’єктів в Україні на протязі 1997-2003 років відображена
на рис.2.2.
Зокрема, тенденція до створення дочірніх структур спостерігається у
промисловості Львівської області. Проведений нами аналіз статистичних даних
свідчить, що даний варінт структурної перебудови використовується в основному
великими та середніми підприємствами. Так, частка кількості філій, створених
великими та середніми підпрємствами Львівської області, у загальній кількості
підприємств становить 4,6% у 2002 р. порівняно з 1,5% у 1998 р., частка
кількості дочірніх підприємств 27,5% у 2002 р. порівняно з 19,0% у 1998 р.
Кількісні характеристики цих структурних змін у Львівській області за період з
1998 по 2002 р. наведено в (табл. А.1-A.5). Динаміка цих змін відображена на
рис.2.3.
Одночасно відбувається зростання обсягів виробництва в дочірніх підприємствах
та філіях (табл.А.1 – A.5). Так, на великих та середніх підриємствах Львівської
області обсяг виробництва дочірніх підприємств у 2002 р. становить 491251,7
тис.грн. проти 210523,0 тис.грн. у 1998 р.
Спостерігається також значне зростання частки філій у загальному обсязі
виробництва. Частка філій у загальному обсязі виробництва великих та середніх
підриємств Львівської області становить 10,5 % у 2002 р. проти 1,0 % у 1998 р.
Динаміка цих змін на протязі 1998–2002 рр. відображена на рис.2.4.
Поряд з дезінтеграційними процесами, які відбуваються у структурі об’єктів
ЄДРПУ, спростерігається тенденція до інтенсифікації впровадження нових видів
діяльності. Як справедливо зазначає Захарченко В., ця тенденція пов'язана з
необхідністю створення умов для гнучкості щодо швидкого реагування на запити
ринку, а також із зростаючою диверсифікацією потреб споживачів [52].
Однак, за своєю сутністю диверсифікація переважає просте розширення поля
діяльності підприємства. Диверсифікація відбувається за умови впровадження
нового напрямку компетенції, який виникає внаслідок проникнення в нові
конкурентні сфери і може проявлятися через подальший розвиток певного напрямку
діяльності або через його заміну новим напрямком. Можливе освоєння нових видів
діяльності.
Спектр виміру рівня диверсифікованості діяльності підприємства і його зв’язку
із зміною організаційної структури дуже широкий