Ви є тут

Формування ринку зерна круп'яних культур та продуктів їх переробки

Автор: 
Андрусяк Василь Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004752
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОБНИЦТВА І ЗБУТУ КРУП’ЯНИХ КУЛЬТУР В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1. Основні тенденції розвитку виробництва зерна круп’яних культур
Гречка і просо відносяться до круп’яних культур, які досить широко вирощуються
у багатьох країнах світу.
Гречка – цінна продовольча культура, яка містить 70-80 % крохмалю, 10-12 %
легкозасвоюваного білку, корисні органічні кислоти, багато вітамінів,
мінеральні солі й глікозид (рутин), що має лікувальні властивості [127,128]. За
фізіологічною цінністю білки гречаної крупи близькі до білків курячого яйця і
коров’ячого молока. За складом і структурою амінокислот гречану кашу дієтологи
порівнюють з м’ясом. Гречка також є цінний медонос. З одного гектара її посіву
бджоли можуть зібрати до 60-100 кг меду [129,130].
Зерно проса використовують для виготовлення крупи (пшона) і годівлі птиці.
Зелена маса, полова й солома проса є добрим кормом для худоби і овець. У зерні
проса багато білку, крохмалю, мало клітковини [131].
У 2002 році в Україні було вироблено 209,4 тис. т гречки і 111,5 тис. т проса
(таблиця 2.1). У Вінницькій, Київській та Черкаській областях у 2002 році було
вироблено 68,1 тис. т гречки та 14,2 тис. т проса (додаток А.1, А.2).
Намітилася позитивна тенденція щодо збільшення валових зборів гречки, в
особистих селянських і фермерських господарствах України. Так, в 2002 році
порівняно з 1996 роком валовий збір гречки зріс із 4,3 тис. т до 13,8 тис. т.
За обсягами виробництва і розмірами посівних площ гречки та проса Черкаська
область в Україні займає одне з провідних місць. За останні 10 років гречка
вирощувалася в середньому на площі 26,0 тис. га, валовий збір її
Таблиця 2.1
Виробництво зерна круп’яних культур в Україні*
Культури
1990р.
1995р.
1998р.
1999р.
2000р.
2001р.
2002р.
Посівна площа, тис. га
Просо
196,8
157,7
266,3
213,8
366,5
251,3
106,3
Гречка
362,3
447,6
495,0
445,5
528,9
576,7
308,2
Рис
27,7
22,0
20,7
21,9
25,2
18,8
16,4
Урожайність, ц/га
Просо
17,2
17,0
9,3
9,2
11,6
10,6
10,5
Гречка
11,6
7,6
6,9
5,0
9,1
6,7
6,8
Рис
42,5
36,4
34,6
29,1
35,6
36,6
30,4
Валовий збір, тис. Т
Просо
338,0
267,5
248,1
196,0
426,1
266,5
111,5
Гречка
420,1
340,5
340,9
222,1
480,6
387,6
209,4
Рис
117,6
80,1
71,8
63,6
89,7
68,9
49,9
* Україна у цифрах у 2002 році. Короткий статистичний довідник.
становив 23,7 тис. т і врожайність – 9,1 ц/га. Просо висівалося в середньому на
площі 11,2 тис. га, валовий збір становив 17,4 тис. т і врожайність – 15,5 ц/га
(табл. 2.2).
До складу Черкаської області входить 20 адміністративних районів. У 2002 році
круп’яні культури вирощувалися у всіх районах області. Проте, близько 68 %
посівних площ і 74 % валового збору гречки припадало на вісім районів –
Драбівський, Жашківський, Лисянський, Монастиришенський, Маньківський,
Уманський, Христинівський і Тальнівський. Близько 53 % посівних площ і 49 %
валового збору проса припадало на Драбівський, Звенигородський, Кам’янський,
Тальнівський, Уманський, Чорнобаївський та Шполянський райони.
В розрізі категорій господарств: 83,1 % посівних площ і 78,7 % валового збору
гречки та відповідно проса – 84,8 і 83,0 % припадало на сільськогосподарські
підприємства; 16,9 % посівних площ гречки і 15,2 % проса та 21,3 % валового
збору гречки і 17,0 % проса було вироблено в господарствах населення області.
В особистих селянських і фермерських господарствах Черкащини в 2002 році було
посіяно 1623,01 га гречки і 367,21 га проса, що відповідно становило 8,2 та 7,6
% від загальної площі посіву. Валовий збір гречки склав 13089 ц, а проса – 4022
ц, при урожайності відповідно – 8,1 та 11,0 ц/га.
В порівнянні з 1970 роком у 2002 році в Черкаській області відбулося зменшення
площ посівів проса у 4,8 раза (додаток Б.1). Площа посівів під гречкою за
період 1970-2002 рр. мала тенденцію до росту (додаток Б.2). За останні 10 років
найбільші площі посіву гречки займали в 2001 році – 33,0 тис. га, а проса –
18,0 тис. га – у 2000 році.
Найнижча врожайність гречки і проса була в 1999 році: відповідно 4,3 і 10,0
ц/га. Такої низької врожайності цих культур в Черкаській області не отримували
за увесь період з 1966 по 2002 рік (додаток В.1-2).
Таблиця 2.2

Виробництво зерна круп’яних культур в Черкаській області*

Культури
1976-1980 рр.
1981-1985 рр.
1986-1990 рр.
1991-1995 рр.
1996р.
1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
2001р.
2002р.
Посівна площа, тис. га

Посівна площа, тис. га
Просо
16,3
14,2
14,6
11,3
8,5
12,9
14,1
12,2
17,9
7,5
4,8
Гречка
18,3
19,4
18,7
22,9
22,3
24,1
30,7
25,2
29,6
33,0
19,9
Разом
34,6
33,6
33,3
34,2
31,5
37,0
44,8
37,4
47,5
40,5
24,7
Урожайність, ц/га

Урожайність, ц/га
Просо
20,1
19,4
23,8
17,9
12,2
18,9
11,8
10,0
19,2
12,8
13,7
Гречка
10,4
9,7
11,0
11,8
8,0
11,2
7,7
4,3
13,1
8,2
8,3
Разом
15,0
13,8
16,6
13,8
9,1
13,9
8,9
7,5
15,4
9,1
9,4
Валовий збір, тис. т

Валовий збір, тис. т
Просо
32,8
27,5
34,7
20,2
10,4
24,4
16,6
17,2
34,5
9,6
6,6
Гречка
19,0
18,9
20,5
27,0
18,4
27,1
23,6
10,9
38,8
27,1
16,5
Разом
51,8
46,4
55,3
47,2
28,8
51,5
40,2
28,1
73,3
36,7
23,1
* Виробництво сільськогосподарської продукції за січень-грудень 2002 р.
Черкаське обласне управління статистики.
У 1966-2002 рр. в Черкаській області спостерігалась тенденція до зростання
валового збору гречки, що пов’язано з розширенням посівних площ і порівняно
незначним зниженням врожайності (рис. 2.1).
Зменшення посівних площ і зниження врожайності проса призвело до істотного
зниження вало