РОЗДІЛ 2
особливості номінації іноземців засобами сучасної англійської мови
У сучасній лінгвістиці спостерігається значний інтерес до проблем ономастики
[25; 142; 146; 199], зокрема до вивчення антропоніміки [18; 34; 50; 68; 86;
151; 214; 230] та етноніміки [65; 82; 93; 134; 136; 146; 167; 168; 200; 233].
Людина як носій тієї чи іншої мови та її роль у процесі комунікації стали
відправним пунктом у багатьох дослідженнях [див., напр., 12; 69; 104; 118; 171]
та визначили один з напрямків сучасної лінгвістики, в основу якої покладено
принцип антропоцентризму, що орієнтується на вивчення мови в реальному
функціонуванні, вивчення взаємозв’язку процесів номінації з мовленнєвими
інтенціями мовців.
Суб’єктивна природа людського світосприйняття й мислення, зокрема суб’єктивний
аспект міжетнічних стосунків у соціумі, визначає появу та функціонування у мові
власне етнонімів і такої специфічної групи етнонімів як етнофобізми [6, с. 142;
76, с. 56; 228, с. 12]. У семантиці зазначених одиниць присутні стереотипні
знання й уявлення про представників чужих етнічних груп, що існують у
англійському суспільстві та входять до семантичної структури концепту
ІНОЗЕМЕЦЬ.
2.1. Відтворення концепту ІНОЗЕМЕЦЬ у англомовній картині світу
Предметом когнітивної лінгвістики є дослідження мовних засобів, які
репрезентують у мові та мовленні певні концепти [158, с. 20]. Лінгвокогнітивний
аналіз ментальної одиниці ІНОЗЕМЕЦЬ, виявлення концептоутворюючих елементів та
побудова загальної моделі зазначеного концепту стає можливим завдяки вивченню
семантики одиниць сучасної англійської мови, які вербалізують цей концепт. Для
встановлення етнокультурної специфіки та моделювання смислової структури
концепту ІНОЗЕМЕЦЬ застосовується метод концептуального аналізу та
досліджуються засоби номінації іноземців у сучасній англійській мові.
Використання фреймового аналізу забезпечує відтворення ситуації етнічної
номінації.
2.1.1. Проблема моделювання структури концепту. Питання формування, передачі,
використання та співвідношення структур знання, що формуються у свідомості
людини, зі значенням мовних одиниць, продовжують привертати увагу лінгвістів
[див., напр., 29; 40; 75; 107; 157; 252]. Першочерговим завданням когнітивної
лінгвістики є виявлення продуктів концептуалізації людиною навколишнього світу,
наявних у ньому об’єктів, дій, станів, зв’язків і відношень між ними, які
отримали назву концептів.
Концептуальний аналіз можна розуміти і як дослідження вербалізованих концептів,
і як певний спосіб дослідження, тобто аналіз за допомогою концептів, процес, що
має концепти своїми кінцевими одиницями [70, с. 4; 187, с. 123]. Об’єктом
концептуального аналізу відповідно є смисли, що передаються окремими словами,
словосполученнями, текстами чи навіть цілими творами. Концептуальні
характеристики виявляються через значення мовних одиниць, що репрезентують
певний концепт, їхні словникові дефініції, мовленнєві контексти. Концептуальний
аналіз постає як пошук тих спільних концептів, що підведені під один знак і
представляють буття знака як маркера відомої когнітивної структури у свідомості
носіїв мови.
Концептуальний аналіз є логічним продовженням традиційного семантичного аналіза
[70, с. 3; 71, с. 12; 187, с. 120]. Головна відмінність семантичного і
концептуального аналіза полягає в самому підході: від слова до думки під час
семантичного аналізу, і від думки до слова – під час концептуального [187, с.
122]. Семантичний аналіз надає дослідникові той матеріал, що підлягає
подальшому аранжуванню у складі концептуальної моделі [71, с. 13].
Концептуальна класифікація враховує природу речей, структуру дійсності,
членування свідомості, зумовлене структурою людської діяльності. Семантична
класифікація – це та ж сама понятійна класифікація, але з огляду на знак,
втілення понять у певній знаковій формі [145, с. 74]. При семантичному аналізі
розглядається співвідношення концептів із знаками, розподіл концептів між
знаками. Концептуальний аналіз спрямований на осмислення структури
вербалізованого концепту, ставлячи за мету з’ясування того, як він був
сформований, чим відрізняється від інших концептів, які системні зв’язки йому
властиві [145, с. 46-47]. Нарешті, семантичний аналіз пов’язаний із
роз’ясненням мовної одиниці, концептуальний аналіз же йде до знань про світ.
Для семантичного аналізу досить виявити перелік елементів, що входять до складу
значення. При концептуальному аналізі ці елементи повинні бути співвіднесені
між собою та об’єднані у складі певного цілого-моделі [71, с. 13]. Відповідно,
для виділення складових елементів концепту ІНОЗЕМЕЦЬ, для виявлення
етнокультурної специфіки досліджуваної ментальної сутності застосовується саме
метод концептуального аналізу.
2.1.2. Структура концепту ІНОЗЕМЕЦЬ у англомовній картині світу. У когнітивній
лінгвістиці досліджуються компоненти концепту в семантичному простірі мови
(тобто в його семантику, стали семемами та семами мовних одиниць) [158, с. 20].
Таким чином, семантика одиниць, які репрезентують у мові концепт ІНОЗЕМЕЦЬ,
виступає предметом лінгвокогнітивного дослідження структури зазначеного
концепту.
Найчастіше представництво концепту в мові надається слову [13, с. 543-640; 38,
с. 78; 39, с. 434-484], а саме слово отримує статус імені концепту – мовного
знаку, який передає зміст концепту найповніше та найадекватніше [44, с. 68;
215, с. 13].
Якщо виходити з того, що лінгвокультурний концепт семантично є певною
абстракцією, яка узагальнює значення ряду своїх мовних реалізацій, то конкретна
форма концепту ІНОЗЕМЕЦЬ задана обсягом ле
- Київ+380960830922