РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалась протягом 2001-2004 рр. на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинської державної медичної академії, базою якої є міська дитяча клінічна лікарня №1 м. Чернівці, Чернівецькому клінічному лікувально-діагностичному центрі.
Зважаючи на необхідність визначення впливу залізодефіцитної анемії матері впродовж вагітності на організм дитини та потребу у корекції можливих залізодефіцитних станів програма дослідження складалась з двох частин.
Перша - комплексна оцінка розвитку дітей зазначеного контингенту на підставі даних клініко-лабораторного обстеження, виявлення та вивчення чинників, що можуть впливати на стан здоров'я дітей раннього віку, народжених від матерів із залізодефіцитною анемією впродовж вагітності.
Друга - оцінка ефективності препаратів заліза та високоадаптованих молочних сумішей в якості методів корекції залізодефіцитних станів у дітей. Відповідно до зазначеного був складений план дослідження.
Для визначення показників розвитку дітей раннього віку, народжених від матерів із залізодефіцитною анемією впродовж вагітності виконано низку підготовчих заходів: збір інформації про перебіг вагітності та особливості пологів жінки та постнатального періоду дитини (архів пологового будинку № 2 м. Чернівці). В дитячих поліклініках за місцем проживання проаналізовано карти розвитку дітей. На дільниці, за місцем проживання, в дитячих дошкільних закладах та педіатричному відділенні міської дитячої клінічної лікарні №1 м. Чернівці обстежено 187 дітей перших трьох років життя. Для обстеження дітей був вибраний описовий тип дослідження з одномоментним зрізом для формування вибірки. Репрезентативність вибірки досягалась завдяки випадковому відбору дітей, що народилися у жінок із залізодефіцитною анемією під час вагітності, та із числа дітей, у матерів яких під час вагітності ЗДА не спостерігалась. Кількість обстежених дітей склала 5% від загальної кількості дітей грудного та раннього віку м. Чернівці. Це є достатнім для розцінювання обстеженої вибірки, як репрезентативної до всієї популяції [242].
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей
Обстежено 187 дітей грудного (0-12,0 міс.) та раннього (1-3 роки) віку, що перебували під спостереженням. Серед обстежених дітей до року було 114, що складало 60,9%, відповідно дітей 1-3 років - 73 (39,1%).
За статтю в групі обстежених дітей було 108 хлопчиків (57,7%) та 79 дівчаток (42,3%). Серед них першого року життя 65 хлопчиків (57,0%) та 49 дівчаток (43,0%), серед дітей 1-3 років відсоток хлопчиків складав 58,9% (n=43), а дівчат 41,1% (n=30) (Рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл обстежених дітей за віком та статтю:
1 - діти до року;
2 - діти 1-3 років.
Усі обстежені діти були розділені на групи: основна група - діти, що народилися від матерів із ЗДА впродовж вагітності (n=79) та контрольна група - діти, у матерів яких ЗДА впродовж вагітності не було (n=108).
При вивченні анте- та постнатального анамнезу у матерів, під час вагітності діагностувався гестоз І-ІІ у 54,8% випадків, загроза переривання вагітності - 14,3%, фетоплацентарна недостатність - 33,4%, екстрагінетальна патологія - 19,1%, кровотечі - 7,1%. З усіх обстежених дітей 97,3% народились доношеними. На грудному вигодовуванні перебувало 30,9% дітей грудного віку, 46,5% - на штучному, інші 22,6% - на змішаному. Серед обстеженого контингенту дітей патології серцево-судинної, травної, ендокринної та статевої системи не виявлено.
В основній групі 60,7% дітей хворіли ГРЗ, на бронхіти чи пневмонію - 17,7%, ЛОР-патологія реєструвалася в 6,3% випадків, 15,2% дітей мали алергічні реакції на продукти харчування та медикаменти, гельмінтози спостерігались у 16,2% випадків. Звернув увагу великий відсоток дітей у яких діагностувалося гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС - 41,1% випадків, рахіт - 29,4% випадків, гіпотрофія - 10,1% обстежених дітей, ЗДА реєструвалася у 73,4% дітей, на кишкові інфекції хворіло 7,6% дітей та у 13,9% діагностовано дисбактеріоз.
У 21,3% обстежених дітей ІМТ був середнім для даних віко-статевих груп (перцентильний коридор 25-75% за регіональним стандартом фізичного розвитку) [76], 50,8% усіх дітей були розвинуті пропорційно.
Діти контрольної групи у 21,3% випадків хворіли ГРЗ, бронхіти чи пневмонію - 11,1% дітей, 5,5% дітей мали ЛОР-патологію, 12,9% дітей - алергічні реакції на продукти харчування чи медикаменти, гельмінтози спостерігались у 18,5% випадків. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС - 7,4% випадків, рахіт - 8,3% випадків, гіпотрофія - 2,8% обстежених дітей, ЗДА реєструвалася у 54,5% дітей, на кишкові інфекції хворіло 3,7% дітей та у 3,7% діагностовано дисбактеріоз.
У 31,5% обстежених дітей ІМТ знаходився у середньому коридорі, 53,7% усіх дітей були розвинуті пропорційно.
2.2. Методи дослідження
Перша частина програми дослідження являла собою комплексне обстеження дітей із використанням антропометричного, психометричного, соціометричного та клініко-лабораторних досліджень (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Методи обстеження дітей, народжених матерями із ЗДА впродовж
вагітності з метою оцінки стану здоров'я
та визначення різних чинників, що впливають на нього
Вид дослідженняКількість обстежених дітей
та метод дослідженняОцінка фізичного розвиткуАнтропометричний метод - 187 дітейОцінка пропорційності розвиткуАнтропометричний метод - 187 дітейОцінка психомоторного розвиткуПсихометричний метод - 187 дітейВизначення впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на стан здоров'я дітейСоціометричний метод -187 дітей
Клінічний метод - 187 дітейОцінка еритроцитарної системи крові дітейЛабораторний метод: розширена гемограма - 123 дитинаБіохімічні дослідженняЛабораторний метод: визначення рівня сироваткового заліза - 123 дитинаОцінка імунної системи дітейКлінічний метод - 123 дитина
Лабораторний метод: визначення у сироватці крові імуноглобулінів та циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) - 123 дитина