Розділ 2
СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МОЛОЧНОГО
СКОТАРСТВА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Рівень виробництва продукції молочного скотарства
та тенденції розвитку галузі
Львівська область розташована в західній частині України і займає площу у 21,8 тис. км?, що становить 3,6% території держави. На півночі вона межує з Волинською областю, на півдні - із Закарпатською та Івано-Франківською, на сході - Рівненською та Тернопільською, а на заході - з Польщею. Територія області поділена на 20 адміністративних районів.
Залежно від особливостей геологічної будови та рельєфу, кліматичного та водного режимів, характеру ґрунтів територія Львівської області поділена на 4 ґрунтово-кліматичні зони, які відповідають таким природно-економічним зонам: поліській, лісостеповій, передкарпатській та Карпатській (рис. 2.1). Ці зони різняться між собою як ґрунтовим покривом, так і агрокліматичними особливостями.
У поліській зоні поширені в основному дерново-підзолисті й карбонатні середньосуглинки, а також дерново-слабопідзолисті ґрунти, характерною особливістю яких є низький рівень забезпеченості рухомими формами фосфору і калію. Кількість опадів на рік складає 600-860 мм, з яких більше половини припадає на вегетаційний період. Протягом 150-165 днів не спостерігається приморозків. Весняні приморозки закінчуються переважно в першій декаді травня. На ґрунтово-кліматичні умови зони Полісся впливають ріки, які тут протікають: Західний Буг і Стир. У цілому природні умови зони позитивно впливають на вирощування різноманітних сільськогосподарських культур і розведення різних видів тварин.
Територія лісостепової зони Львівської області характеризується наявністю відносних височин, які на деяких територіях перевищують 1110- 1200 м. Це зумовлює розвиток ерозійних процесів, які завдають збитків веденню сільського господарства. Ґрунти, за винятком північної частини зони, в основному бідні на поживні речовини, підвищеної кислотності, відрізняються поганими фізичними властивостями. Порівняно з поліською зоною, у зоні Лісостепу, за багаторічними метеорологічними даними, спостерігається менше опадів, з одного боку, і більше плюсових температур, з другого. Ґрунтово-кліматичні умови в основному сприятливі для вирощування зернових, овочевих, технічних і кормових культур.
- Полісся
- Лісостеп
- Передкарпаття
- Карпати
Рис. 2.1. Природно-економічні зони Львівської області.
Гірська і Передгірська зони Карпат характеризуються різноманітними природними чинниками, на які значно впливають ріки Дністер і Стрий. Ґрунти характеризуються високою кислотністю, малим гумусовим горизонтом, низьким рівнем поживних речовин, зазнають дії ерозії. У цій зоні випадає найбільша кількість опадів 800-1600 мм. Тут найменше тепла і дещо коротша тривалість безморозного періоду. Проте надра землі багаті цілющими мінеральними водами, які використовуються в лікуванні людей. Із сільськогосподарських культур тут вирощують картоплю, овочеві і кормові культури. Дещо менші площі займають зернові.
Відмінності в якості сільськогосподарських угідь та питомій вазі природних кормових угідь призводять до відмінностей у напрямах спеціалізації. Так, основним напрямом спеціалізації зони Карпат є виробництво продукції тваринництва, у зоні Полісся, Лісостепу, Передкарпаття змішана спеціалізація, тобто поряд із тваринництвом там успішно розвивається рослинництво, що зумовлено кращими якісними показниками землі та меншими затратами праці, пов'язаними з її обробітком.
Однією з провідних галузей тваринництва Львівської області є молочне скотарство, оскільки структура посівних площ і вся система землеробства підпорядкована його розвитку. Досить сказати, що близько 60% земельних угідь, включаючи сіножаті і пасовища, посіви кормових і зернофуражних культур, використовуються для кормовиробництва. У цілому природно-кліматичні умови області є сприятливими для розвитку молочного скотарства.
У недалекому минулому Львівська область спеціалізувалася саме на розвитку молочного скотарства і мала в цьому суттєві досягнення. Упродовж 1983-1990 рр. галузь розвивалася порівняно стабільними темпами, забезпечувала населення області харчовими продуктами власного виробництва, а промисловість - сировиною для виробництва молочних продуктів. Цінові пропорції на сільськогосподарську і промислову продукцію дозволяли сільськогосподарським товаровиробникам вести рентабельне виробництво і розширене відтворення молочного скотарства, маючи гарантований ринок збуту та задовільну мотивацію до праці. Завдяки зазначеним чинникам у молочному скотарстві впроваджувалися науково обґрунтовані прогресивні технології, поліпшувався генофонд тварин, зміцнювалась матеріально-технічна та кормова бази.
Починаючи з 1991 р., після проголошення курсу нашої держави до ринкових відносин, молочне скотарство почало занепадати. Внаслідок відсутності науково обґрунтованої програми переходу АПК до ринкових відносин і стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва, при порушенні паритетності цін на сільськогосподарську й промислову продукцію, не відпрацьованому механізмові кредитування і недостатньому державному захисті товаровиробників та з багатьох інших причин виробництво галузі стало збитковим і скоротилося.
Протягом 1990-2003 рр. виробництво молока в усіх категоріях госпо-дарств Львівської області зменшилось з 1083,9 тис. тонн до 1000,2 тис. тонн, тобто на 7,7% (табл. 2.1). Питома вага Львівської області в загальному обсязі виробництва молока в країні дорівнює 7,3% (у 1990р. цей показник становив 4,4%).
Виробництвом продукції молочного скотарства займаються два сектори сільського господарства: сільськогосподарські підприємства та особисті селянські господарства. До сільськогосподарських підприємств ми включаємо також фермерські господарства, ресурсний потенціал яких в області залишається порівняно невеликим. У 2003 р. ці господ