РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНОГО КОНТИНГЕНТУ
2.1. Матеріали і методи
Робота виконана в Інституті патології крові та трансфузійної медицини АМН
України протягом 2002-2005 рр. на базі міського пологового будинку та обласної
дитячої спеціалізованої клінічної лікарні (м. Львів). Проаналізовано результати
обстеження 282 немовлят, народжених матерями із залізодефіцитною анемією.
Хлопчиків нараховувалось 133 (47,2 %), дівчаток – 149 (52,8 %); доношених – 122
(43,3 %), недоношених – 160 (56,7 %). Віковий склад матерів із залізодефіцитною
анемією, що народили доношених дітей представлений у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Віковий склад матерів із залізодефіцитною анемією,
що народили доношених дітей
Вік матерів
Підгрупи дітей
Загальна
кількість
Відсоток
хлопчики
дівчатка
До 20 років
10
19
15,6
21 – 24 років
17
18
35
28,7
25 – 29 років
15
16
31
25,4
30 – 35 років
10
19
15,6
Старші за 35 років
18
14,7
Всього
59
63
122
100
Як видно з отриманих даних, більшість доношених дітей народилась від жінок у
віці 21 – 29 років. Вагітність і пологи у цих жінок мали, переважно,
фізіологічний перебіг.
Віковий склад матерів із залізодефіцитною анемією, що народили недоношених
новонароджених дітей представлений у табл.2.2.
Таблиця 2.2
Віковий склад матерів із залізодефіцитною
анемією, що народили недоношених дітей
Вік матерів
Підгрупи дітей
(гестаційний вік)
Загальна
кількість
Відсоток
37-34 тижнів
33-28 тижнів
менше
28 тижнів
До 20 років
12
12
16
40
25
21 – 24 років
10
24
15
25 – 29 років
12
26
16,2
30 – 35 років
10
12
28
17,5
Старші 35 років
13
16
13
42
26,3
Всього
42
60
58
160
100
Отримані результати засвідчують про те, що переважали матері із
залізодефіцитною анемією у віці до 20 років та 35 років і більше, в яких
частіше народжувались глибоконедоношені діти. У жінок цієї групи вагітність
протікала з екстрагенітальною патологією та обтяженим акушерським анамнезом, що
сприяло передчасним пологам та народженню недоношених дітей. Слід зазначити, що
вік матері до 20 років та після 35 років є одним з факторів, які впливають на
частоту невиношування вагітності.
Залежно від ступеня зрілості недоношені новонароджені розподілялись наступним
чином. Як видно з отриманих даних (табл.2.2), більшість дітей народилися із
терміном гестації 33-28 тижнів (n = 60), що складає 37,5 %. Дещо меншу
кількість складають новонароджені діти із терміном гестації менше 28 тижнів (n
= 58; 36,3 % відповідно). Кількісний склад немовлят, народжених у гестаційному
віці 37-34 тижнів, становить 42 особи (26,2 % відповідно).
Контрольну групу склали доношені діти (n = 43) та немовлята із гестаційним
віком менше 37 тижнів (n = 97), народжені матерями, в яких під час вагітності
не виявлено залізодефіцитну анемію.
У програму дослідження входило:
Встановлення залізодефіцитної анемії у вагітних жінок у другому періоді
гестації (гемограма та морфологічна оцінка мазка периферичної крові,
ретикулоцити, сироваткове залізо) та заповнення карт.
Визначення рівня кальцію у сироватці крові немовлят раннього неонатального
періоду, народжених матерями із залізодефіцитною анемією.
Визначення у грудному молоці та у сироватці крові дітей раннього неонатального
періоду, народжених матерями із залізодефіцитною анемією, гормонів:
* гіпофізарно-тироїдної системи (ТТГ, Т3, Т4) та кальційрегулюючих гормонів
кальцитоніну, паратироїдного гормону, остеокальцину;
* гіпофізарно-наднирникової системи (АКТГ, кортизолу та альдостерону).
Дослідження вмісту циклічних нуклеотидів (цАМФ та цГМФ) і центральних
нейрорегуляторів (мелатоніну та серотоніну) у грудному молоці та у сироватці
крові дітей раннього неонатального періоду, народжених матерями із
залізодефіцитною анемією.
Клінічний огляд вагітних жінок та немовлят, народжених матерями із
залізодефіцитною анемією, групою спеціалістів (акушер-гінеколог, неонатолог,
гематолог, невропатолог, ендокринолог та інші у разі необхідності).
Інші методи обстеження за потребою (ультразвукове дослідження вагітних жінок та
нейросонографія новонароджених дітей, ЕКГ, ЕхоКГ, РеоЕГ, ЕЕГ, ЕхоЕГ та інші у
разі необхідності).
Спостереження за вагітними жінками здійснювалось у другому періоді гестації з
наступним заповненням карт.
Усім вагітним жінкам під час вагітності досліджувалася периферична кров на
гемоаналізаторі “Coulter”. Визначалась загальна кількість лейкоцитів (WBC);
абсолютна кількість лімфоцитів, моноцитів та їх відсоток; загальна кількість
гранулоцитів та їх відсоткове співвідношення; загальна кількість еритроцитів
(RBC), рівень гемоглобіну (Hb) та гематокриту (Ht), середній об’єм еритроцитів
(MCV); cередній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (MHC) та середня
концентрація гемоглобіну в одному еритроциті (MНCH); загальна кількість
тромбоцитів. Окремо визначався рівень ретикулоцитів. Морфологічна оцінка мазків
периферичної крові, пофарбованих за методом Гімзе-Мей-Грюнвальда, здійснювалась
за допомогою мікроскопу ВН-2 Olympus.
Вміст сироваткового заліза та кальцію визначався на біохімічному аналізаторі
“Теchnicon”.
Визначення гормонального стану гіпофізарно-наднирникової,
гіпофізарно-тиреоїдної та паратиреоїдної систем, нейрорегуляторів та
внутрішньоклітинних модуляторів у грудному молоці та сироватці крові дітей
раннього неонатального періоду, народжених матерями із залізодефіцитною
анемією, здійснювався радіоімунним методом (РІА). Цей метод має високу
чутливість, потребує мінімальних об’ємів для дослідження, що має велике
значення при лабораторному обстеженні новонароджених дітей. Метод
- Київ+380960830922