Формування та розвиток системи реалізації продукції скотарства

РОЗДІЛ 2
Стан ВИРОБНИЦТВА продукції скотарства ТА тенденції розвитку системи РЕАЛІЗАЦІЇ
2.1. Виробництво продукції скотарства у сільськогосподарських підприємствах
У процесі становлення ринкових відносин загострюються економічні протиріччя і
проблеми, які існували в доперехідний період. Насамперед, варто виділити:
забезпечення сталого розвитку сільськогосподарського вироб­ництва, диспаритет у
взаєминах сільськогосподарських товаровиробників із виробляючими і переробними
галузями промисловості, постачання населення високоякісними продуктами
харчування, а промисловість – сировиною та гарантування продовольчої безпеки
країни. Руйнування раніше сформованої системи регулювання, непідкріплене
створенням адекватних ринкових механізмів, скасування й ослаблення
адміністративних важелів, без заміни їх ринковими, виразилося в спаді
виробництва і скороченні закупівель. Скорочується поголів’я худоби і птиці,
зменшуються посівні площі та валові збори сільськогосподарської продукції.
Ключова роль у розв’язанні даних проблем належить скотарству. Так як воно є
однією із системоутворюючих галузей аграрної економіки, розвиток якої сприяє
вирішенню продовольчої проблеми країни, фінансовій стійкості сільського
господарства і більш повній зайнятості населення. Скотарство є важливим
джерелом формування продовольчих ресурсів і має значний екс­портний потенціал
по м’ясу і м’ясопродуктах та молоку і молокопродуктах. Воно впливає на рівень
забезпечення населення найважливішими продуктами харчування, легкої і харчової
промисловості – сировиною.
Відсутність відповідної нормативно-правової бази по організації ефек­тивно
діючої інфраструктури аграрного ринку привела до появи численних посередницьких
структур між сільськогосподарськими виробниками і кінцевими споживачами. Саме з
цієї причини і через відсутність реального збуту багато товаровиробників
знизили виробництво сільськогосподарської продукції, зокрема, продукції
скотарства. У країні не вироблений ефективний механізм підтримки
сільськогосподарських виробників і регулювання цін на продовольство, у тому
числі на продукцію, яка швидко псується.
Незважаючи на певні позитивні зрушення, які відбулися в агропромис­ловому
комплексі країни, у процесі реформування форм власності, все ще не вдається
призупинити спад виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема, в галузі
скотарства. Виробництво валової продукції сільського гос­подарства за період з
1990 по 2004 роки зменшилося на 36,6% і становило 66257,2 млн. грн. Такий спад
виробництва валової продукції сільського госпо­дарства обумовлений скороченням
у 2004 р. порівняно з 1990 р. виробництва продукції тваринництва на 54,6% (або
на 28414,7 млн. грн.) і продукції рос­линництва на 18,7% (або на 9788,1 млн.
грн.). Зменшення частки продукції тваринництва у валовому виробництві продукції
сільського господарства обумовлено рядом факторів. Безумовно, одним із
найсуттєвіших із них явля­ється незаінтересованість товаровиробників займатись
виробництвом молока та вирощуванням великої рогатої худоби, що пояснюється
низькими закупі­вельними цінами та скороченням попиту на дану продукцію. Значно
впливає на виробництво продукції скотарства високий рівень матеріало- і
трудоміст­кості технологічного процесу виробництва молока і вирощування великої
рогатої худоби. Різкий спад, що відбувається у сільськогосподарському
виробництві, а також суміжних із ним галузях, призводить до значного зниження
рівня споживання продуктів харчування на душу населення.
Постійний спад виробництва продукції скотарства свідчить про глибокі необоротні
кризові процеси в галузі. Зменшення обсягів виробництва про­дукції скотарства
та скорочення поголів’я великої рогатої худоби привело до збитковості галузі.
Сталий розвиток скотарства в умовах ринку має формуватися на основі попиту і
пропозиції, цінового механізму, виробничої й цінової рівноваги та конкуренції у
реальній практиці господарювання при вра­
хуванні основних чинників, які зумовлюють занепад і збитковість галузі.
За період входження України в ринкову економіку для більшості
сільсь­когосподарських підприємств, які виробляють продукцію скотарства, ринок
не став економічною базою для відтворювального процесу. Лише окремі з них мають
позитивні результати, становище і поведінка інших на ринку продукції великої
рогатої худоби поки що залишається до кінця не визначеною.
Переробні підприємства встановлюють ціни, які не завжди задоволь­няють інтереси
товаровиробників. Наявність великої кількості посередників у ланцюгу
“виробництво – реалізація – споживання” робить кінцеву продукцію недоступною
для масового споживача, тому що реалізаційна ціна в 2-3 рази перевищує
закупівельну ціну продукції скотарства.
Перехід економіки України в нову площину відносин зумовлює необхід­ність
впровадження нових підходів до організації ведення скотарства, яке
при­зупинилось у своєму розвитку. Аналіз публікацій та соціально-економічних
програм розвитку агропромислового виробництва як на державному, так і на
регіональному рівнях свідчить про те, що дана проблема (кризовий стан галузі
скотарства) потребує ґрунтовного і всебічного дослідження, вимагає нових
фундаментальних підходів для здійснення аналізу і необхідності комплекс­ного
системного підходу у дослідженні всіх елементів ланцюжка
“виробницт­во-реалізація-переробка-споживання” продукції скотарства. Отже,
спробуємо з’ясувати основні причини і фактори, які обумовили занепад і
збитковість скотарства в країні, де ця галузь історично мала високий рівень
розвитку, а також взаємозв’язок її з ринком і ринковими відносинами.
Скотар