Розвиток ринку добового молодняку птиці в сільському господарстві

Розділ 2
Сучасний стан Ринку добового молодняку птиці в сільському господарстві
2.1. Динаміка розвитку птахівництва
Багато країн вступило в третє тисячоріччя, досягши значних результатів у
розвитку економіки і якості життя населення. Поряд з цим економіка України
переживає глибоку кризу. За оцінками закордонних фахівців, на сьогоднішній
період Україна знаходиться у важкому економічному становищі. Вони вважають, що
в Україні слабко проводяться реформи, повільно впроваджуються ринкові механізми
господарювання, погіршується соціальний стан населення. При цьому держава не
виконує свої зобов’язання, як перед власним народом, так і перед міжнародними
фінансово-кредитними установами [196, 198].
Такі українські вчені, як А.М.Онищенко, В.В.Юрчишин та інші, причину
сьогоднішнього положення в Україні бачать у тім, що вихідні умови для розвитку
ринкових механізмів у країні були занадто складними. Політична й економічна
ситуація як навколо України, так і в ній самій сформувалася таким чином, що її
реформам не було відведено часу на серйозні розрахунки і відстеження різних
варіантів розвитку. Була прийнята лише загальна концепція перебудови
соціалістичної економіки, що у значній мірі диктувалася МВФ, Всесвітнім банком
та іншими міжнародними фінансовими установами, що надавали кредити. Багато
вчених і фахівці вважають, що реформи просуваються за визначеним подібним
сценарієм для всіх країн соціалістичної спрямованості, але в Україні вони
відбуваються з меншою ефективністю, ніж у країнах Східної Європи і Прибалтики
[199].
Аналізуючи статистичні дані, можна відзначити, що до початку 90-х років Україна
займала провідне положення в сільському господарстві Радянського Союзу. Так, у
1986-1990 р. у середньому за рік нею було вироблено валової продукції на суму
49,1 млрд. руб., чи 22,2 % загальносоюзного рівня. У цей період
сільськогосподарська галузь української економіки розвивалася хоча і не зовсім
стабільно, але в цілому динамічно [103, 104, 176].
Україна мала 7,5% сільськогосподарських угідь колишнього Союзу, виробляла до
25% зерна, 57 % – цукрового буряка, 47 % – соняшника, молока і м’яса – до 23 %.
Велику кількість продуктів харчування Україна поставляла в загальнодержавний
фонд. У 1990 р. нею було заготовлено 23 % молока, 24 % – м’яса і 27 % яєць, чи
відповідно 3,5 млн. т, 608 тис. т. і 1,8 млрд. штук [105].
За період ринкових перетворень у сільському господарстві спостерігається не
передбачений і об’єктивно не виправданий надзвичайно великий спад виробництва
продукції та її рентабельності, як в цілому по вирощуванню худоби і птиці, так
і по окремих видах м’яса (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Виробництво м’яса худоби та птиці і його рівень рентабельності
Показники
Роки
1990
1995
2000
2001
2002
2003
Вирощування худоби і птиці всього, тис. т.
2763
957
400
332
457
568
у т. ч. м’ясо птиці, тис. т.
355
65,5
26,8
64,5
111
161
Вирощування худоби і птиці в Дніпропетровський області, тис. т.
198
68
18
26
37
56
Валова продукція вирощування худоби і (у порівнянних цінах 2000 р.)млн. грн.
104460
67817
55690
61398
62106
55267
Рівень рентабельності м’яса, %:
великої рогатої худоби
20,6
-19,8
-42,3
-21,4
-40,5
-44,3
свиней
20,7
-16,7
-44,3
-7,2
-16,9
-33
овець
2,3
-31,9
-46,4
-24,9
-26,7
-37,8
птиці
17
-18,4
-33,2
-1,7
-1,1
11
Якщо в 1990 р. виробництво м’яса в Україні складало 2763 тис. т., то в 2003
воно зменшилось у 4,89 рази, у тому числі м’яса птиці у 2,2. Така ситуація
помічалася в цілому по виробництву продукції сільського господарства та
продукції тваринництва. Падіння, відповідно, склало 1,89 та 2,22 рази. У
Дніпропетровської області виробництва м’яса зменшилось з 198 тис. т. у 1990 р.
до 56 у 2003 (в 3,5 рази).
В 1990 році виробництво всіх видів сільськогосподарської продукції було
рентабельним. Після чого рентабельність стала невпинно зменшуватися і за
основними видами продукції тваринництва досягла негативних значень, за винятком
виробництва яєць. З 2003 р. рівень рентабельності виробництва м’яса птиці склав
11 %. Основні види продукції рослинництва були рентабельними, але їх рівень
зменшився. Так рівень рентабельності зерна скоротився у 6 разів.
Важке становище спостерігається у тваринництві в цілому і птахівництві зокрема.
Раніш досягнута чисельність поголів’я тварин і птиці в Україні була цілком
достатня, щоб навіть при середній продуктивності забезпечити необхідне
виробництво продукції тваринництва, як для внутрішніх потреб, так і на
експорт.
Сільськогосподарські підприємства, одержавши самостійність, вирішили позбутися
від частини непродуктивних тварин і птиці і на цій основі поліпшити годівлю,
утримання і догляд за більш продуктивною худобою, отже, підвищити їх
продуктивність. На перший погляд підхід логічний. Однак практика показала, що в
умовах кризового стану економіки і погіршення економічного становища
господарств зменшення кількості тварин і птиці не завжди сприяло росту їх
продуктивності і збільшенню обсягів виробництва продукції тваринництва. Так,
виробництво м’яса у забійній вазі як по Україні, так і по Дніпропетровський
області зменшалось відповідно 2,5 та 2,7 рази, яєць 1,4 та 1,6. Хоча
спостерігається ріст продуктивності птиці, з 214 до 254 яєць, і середня жива
маса одного бройлера зросла з 1,6 до 2,3 кг за 42 дні відгодівлі (табл. 2.2).
Тривала тенденція зменшення чисельності поголів’я птиці і особливо маточного
стада на сільськогосподарських підприємствах може призвести до цілковитого
краху як тваринництва країни в цілому, так і птахівництва зокрема. Це
позв’язано з тим, що відновлення поголів’я неможливо здійснити досит