РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛІВ
МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ПРОЦЕСІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
ДО СВІТОВОГО ФОНДОВОГО РИНКУ
2.1. Аналіз розвитку світового фондового ринку
Активність розвитку світового фінансового ринку свідчить про набуття особливого
значення фінансових інструментів в системі глобального економічного механізму
функціонування світового господарства в цілому. Сукупний розмір ринку акцій,
боргових цінних паперів та банківських активів у 3,5 раза перевищує обсяги
світового виробництва.
Інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин (як наслідок посилення
інтернаціоналізації господарської діяльності) лише збільшує потребу у
фінансових ресурсах, що нерівномірно розміщені серед суб’єктів світового
господарства, тому виникає об’єктивна потреба в їхньому постійному
перерозподілі. З іншого боку, саме фінансові інструменти сприяють розвитку
внутрішнього та розширенню зовнішнього ринків, безпосередньо впливаючи на
розвиток світової економічної системи.
Аналіз змін у загальних потоках капіталу (що охоплюють прямі та портфельні
інвестиції, зміну резервів, а також банківські кредити та депозити) свідчить
про динамічний розвиток цього сегменту світового господарства. За останнє
десятиріччя спостерігаються позитивні щорічні зміни в темпах приросту
загального потоку капіталу. Домінують у світовому перерозподілі капітальних
активів у першу чергу високо розвинуті країни світу, однак показники щорічних
темпів зростання загального потоку капіталів на ринках країн, що розвиваються,
вказують на те, що ринки, які тільки-но формуються, також стають більш
привабливими. Слід зазначити, що зміна світової кон’юнктури має більший вплив
саме на цю групу країн. У таблиці 2.1 наведено щорічні темпи зростання потоків
капіталу по окремих високорозвинутих країнах світу, а також ринках країн, що
розвиваються, що розраховано автором на основі офіційних звітів Міжнародного
валютного фонду [176].
Таблиця 2.1
Щорічні зміни потоків капіталу по окремих високорозвинутих країнах світу та
ринках, що розвиваються
Країна/
регіон
од. вим.
1996 р.
1997 р.
1998 р.
1999 р.
2000 р.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
2004 р.
США
млрд. дол.
551,1
706,8
423,6
740,2
1046,9
782,9
768,2
829,2
1433,2
разів
1,3
1,3
0,6
1,7
1,4
0,7
1,0
1,1
1,7
Японія
млрд. дол.
98,1
150,4
-34,0
-125,9
45,4
49,1
15,7
121,5
272,8
разів
0,6
1,5
3,7
1,1
0,3
7,7
2,2
Велико-
британія
млрд.
дол
347,2
403,4
220,3
363,2
792,5
450,4
210,8
587,1
186,7
разів
1,9
1,2
0,5
1,6
2,2
0,6
0,5
2,8
1,6
країни Єврозони
млрд.
дол
700,8
1012,7
730,1
518,0
709,4
890,5
разів
1,4
0,7
0,7
1,4
1,3
ринки, що розвива-
ються
млрд.
дол.
406,4
515,6
136,1
266,2
306,1
190,4
193,8
375,4
573,6
разів
1,2
1,3
0,3
2,0
1,1
0,6
1,0
1,9
1,5
Погіршення загальносвітової кон’юнктури у 1997-1998 рр. та на початку нового
тисячоліття призвело до замикання основної маси інвестицій саме всередині
високорозвинутих країн, що стало особливо помітно на фоні загального збільшення
масштабів міграції капіталу в умовах розвитку інтеграційних процесів.
В умовах глобалізації світового фінансового ринку серед основних його сегментів
провідне місце займає світовий фондовий ринок. Розвиток фондових інструментів
має безпосередній вплив на ефективність функціонування реального сектору
економіки, оскільки піднесення на фондовому ринку формує додаткові можливості
розширення інвестиційної активності, в першу чергу через використання
емісійного механізму. Зростання курсової вартості акцій компаній створює для
останніх додаткові можливості залучення банківського позикового капіталу,
залучення якого також сприяє розширеному відтворюванню. Отже, можна дійти
висновку про те, що завдяки стрімким перетворенням на ринках цінних паперів
саме вони почали відігравати і роль головного структуроутворюючого чинника
розвитку світових фінансів.
На рис.2.1. наведено основні динамічні зміни, що відбувалися в країнах світу за
період з 1980-2004 рр., відносно активізації міграції капіталу у формі прямих
іноземних інвестицій.
Аналіз динаміки співвідношення сум притоків і відтоків інвестицій до ВВП
показує, що валові потоки капіталу за останні роки суттєво збільшились. Для
високорозвинутих країн характерне суттєве збільшення відтоку капіталу ( в 12,6
раза за 1980-2004 рр.), ніж притоку (в 8,6 раза за той самий період). У той же
час країнам, що розвиваються, та країнам із перехідною економікою найбільш
властиве домінування притоку капіталу над відтоком.
Можна зазначити, що ринки, які формуються або знаходяться на початкових стадіях
розвитку, розвиваються більш динамічно. Так, якщо у 90-х роках у розвинутих
країнах зростання притоку капіталу становило 6,6%, то в країнах, що
розвиваються, цей показник дорівнював вже 7,1%. За період 2000-2004 рр. приток
іноземних інвестицій у високорозвинутих країнах світу взагалі скоротився на 70%
(скорочення відтоку склало за цей же період 40%). У країнах, що розвиваються,
скорочення притоку склало лише 10%, а в перехідних економічних системах,
навпаки, значення притоку та відтоку капіталу на початок 2005 р. виявилось
більшим у три рази порівняно з показниками 2000 р.
а) розвинуті країни
б) країни, що розвиваються
в) країни з перехідною економікою
Рис.2.1. Динаміка притоку та відтоку прямих іноземних інвестицій у
країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку
Таким чином, можна сказати, що в сучасних умовах розвитку світової фінансової
системи відбувається перерозподіл коштів із більш розвинутих країн до тих, що
розвиваються. У додатку Б наведена загальна динаміка потоку капіталів по
основних
- Київ+380960830922