РОЗДІЛ 2
Дослідно-експериментальна перевірка ефективності технології формування в студентів вокально-хорової майстерності в процесі фахової підготовки
2.1. Аналіз вихідного рівня сформованості вокально-хорової
майстерності майбутніх учителів музики
Дослідження стану вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики проводилося на базі музично-педагогічних факультетів Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Мелітопольського державного педагогічного університету та Кримського інженерно-педагогічного університету в кілька етапів протягом 2002 ? 2006 рр. У ньому брали участь 363 респонденти, які навчаються за спеціальностями "Музична педагогіка та виховання".
Для виявлення рівнів сформованості вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики нами було проведено констатувальний експеримент.
Підготовку до цього експерименту ми розпочали, орієнтуючись на теоретичні джерела [38; 57; 90; 163; 170; 207; 243] та виходячи з аналізу навчально-виховного процесу на музично-педагогічних факультетах вищих закладів освіти.
Під час вибору технології проведення констатувального експерименту ми враховували наступне:
* вихідний рівень вокально-хорової й ритмопластичної підготовки студентів до навчання у ВНЗ;
* відповідність завданням дослідження;
* комплексний підхід до оцінки результатів констатувального експерименту.
Нами використовувалися методичні розробки з досвіду роботи педагогів-практиків у галузі вищої музично-педагогічної освіти, а також широковідомі в психології та педагогіці методики вивчення особистості. Дослідження включало аналіз навчальних планів, програмних характеристик, підсумків державних іспитів, кваліфікаційних вимог до підготовки фахівців музично-педагогічних факультетів. У процесі фахової підготовки відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста студенти повинні оволодіти такими її функціями: музично-професійна, педагогічно-професійна, організаційно-професійна, науково-педагогічна, соціокультурна, професійно-просвітницька, управлінська.
Дослідження проводилося на заняттях зі спеціальних дисциплін: "Академічний вокал", "Диригування", "Хоровий клас і практикум роботи з хором", "Хорознавство", які входять у навчальні плани музично-педагогічних факультетів вищих закладів освіти.
Розпочинаючи констатувальний експеримент, ми окреслили такі завдання:
а) розробити критерії та показники вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики;
б) визначити ставлення студентів до використання ритмопластичних рухів у вокально-хоровій роботі;
в) з'ясувати важливість і необхідність для студентів розуміння рівня власної вокально-хорової майстерності;
г) виявити вихідний рівень вокально-хорової майстерності студентів.
Відповідно до завдань констатувального експерименту загальний склад студентів був розподілений на групи за курсами навчання і місцем розташування. Студенти 3 - 4-го курсів спеціальності "Музична педагогіка" ЛНПУ імені Тараса Шевченка - групи №1, №2, відповідно студенти 3 - 4-го курсів Мелітопольського державного педагогічного університету - групи №3 та№4, студенти 3-го та 4-го курсів Кримського інженерно-педагогічного університету - групи №5 та №6. З цих груп були виділені експериментальні (2, 4, 6) та контрольні (1, 3, 5). Загальна кількість контрольної групи склала 85 осіб; експериментальної - 73 особи.
Діагностування сформованості вокально-хорової майстерності студентів ? майбутніх учителів музики в процесі фахової підготовки доцільно здійснювати на основі критеріїв і показників цієї якості, рівнів і оцінних балів.
Слово "критерій" грецького походження (criterion - засіб, судження) і означає ознаку, на підставі якої здійснюється оцінка, визначення або класифікація певних об'єктів. Так, Г. Козирева визначила такі критерії наявності фахової підготовки:
? рівень систематизованості знань з питань вокально-хорової підготовки;
? наявність професійного інтересу;
? мотивація звернення до різних форм і методів роботи [88].
Виходячи з цього, ми визначили загальні показники вокально-хорової підготовки як важливої складової вокально-хорової майстерності:
> володіння голосом (інтонація, фразування, дикція, артикуляція, звуковедення тощо);
> володіння диригентською технікою (постановка, прийоми показу вступу та знімання звучання вокально-хорових творів, види ауфтактів тощо);
> володіння вокально-хоровими навичками (комплекс автоматизованих дій різних частин дихально-голосового апарату, які відбуваються під час співу в колективі);
> здібність до ритмопластичної імпровізації в процесі роботи над вокально-хоровими творами.
> здібність до перевтілення, уживання в образ вокально-хорового твору, театралізації пісні;
> емоційний і артистичний темперамент (здібність проявити себе);
Спираючись на положення психологічної та педагогічної думки [62; 75; 88; 147; 149; 154; 216; 239; 205; 262; 263], ми можемо зробити висновки про необхідність удосконалення вокально-хорової підготовки майбутніх учителів музики, високий рівень володіння якою є показником вокально-хорової майстерності. Оскільки ми визначили, що вокально-хорова майстерність - це якісна характеристика фахової підготовки майбутніх учителів музики, тому вона повинна являти собою шлях до саморозвитку й самовдосконалення професійних навичок майбутнього вчителя музики.
У зв'язку з цим конкретизуються показники, у яких відображується рівень вокально-хорової майстерності майбутніх учителів музики:
? систематизованість вокально-хорових знань, усвідомлення їх значення в педагогічній діяльності;
? потреба в розвитку складових вокально-хорової майстерності - вокально-хорових навичок, диригентської техніки, ритмопластичних рухів, сценічної майстерності, навичок театралізації пісні;
? здатність до вдосконалення ритмопластичних навичок як важливого критерію вокально-хорової майстерності.
Здатність студентів до організації педагогічно-професійної діяльності, зокрема