РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ, ОБ’ЄМ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи дослідження
2.1.1. Оцінка умов і характеру праці та їх впливу на організм вертольотчиків
українського миротворчого контингенту.
Для дослідження комплексу факторів професійної діяльності та їх дії на організм
ВУМК було розроблено спеціальний опитувальник (на основі чинної «Гігієнічної
класифікації праці… 2001 р.» [36] та методичних рекомендації [139]), що
складався з 45 питань, які дозволили оцінити вплив таких гігієнічних факторів,
як: кліматичні, мікрокліматичні, напруженості (інформаційний і психоемоційних
чинники) та важкості праці, побуту (додаток А). Для побудови цього
опитувальника була застосована методика семантичного диференціалу, яка
розроблена Osgood C.E. (1957 р.) та удосконалена Сogliser C.C. (1994 р.) [222].
Сутність цієї методики полягає у тому, що досліджуваний об’єкт (в якості якого
може бути поняття у вербальній чи невербальній формі) оцінюють шляхом
співвідношення з однією з фіксованих точок шкали, яка задається полярними за
значеннями ознаками (що виражаються прикметниками). Таким чином, семантичний
диференціал є комбінацією методу контролюючих асоціацій та процедури шкалювання
[3].
2.1.2. Оцінка професійно важливих якостей вертольотчиків.
З метою уточнення даних щодо оцінки психофізіологічних, соціально-значимих та
психологічних ПВЯ ВУМК [193, 192, 214], було застосовано «Модифіковану карту
особистості» К.К. Платонова [89] (додаток Б). Вона побудована за принципом
полярних профілів і включає 93 індивідуально-психологічні властивості, в яких
оцінюється ставлення фахівця до цих якостей. Кожна властивість оцінюється за
10-бальною шкалою.
Результати дослідження опрацьовуються з використанням ключів (табл. 2.1), за
допомогою яких розраховуються наступні статистичні показники:
- середній бал кожної з шкал;
- середній бал для кожної групи шкал.
Таблиця 2.1
Шифр до «Модифікованої карти особистості» К.К.Платонова
№ на карті
Властивості особистості
№ на карті
Ставлення особистості
№ на карті
Ставлення особистості
1а-ж
Сенсорно-перцептивні
11а-11в
до праці
24
до майбутнього
2а-2г
Психо-моторні
12а-12л
до оточуючих
25
до нового
3а-3г
Атенційні
13а-13б
до себе
26
до невдач
4а-4г
Мнемічні
14
до колективу
27
до мужності
5а-5в
Імажинативні
15
до незнайомих
28
до ризику
6а-6є
Розумові
16
до критики
29
до опіки і вказівок
7а-7д
Емоційні
17
до громадського життя
30
до правил і законів
8а-8з
Вольові
18
до матеріальних цінностей
31
до свого здоров'я
9а-9д
Комунікативні
19а-19б
до грошей
32
до забобонів
20
до порядку
33а-33г
загальні характеристики особистості
10а-10в
Мовні
21а-21б
до одягу
22
до алкогольних напоїв
23а-23б
до інших
2.1.3. Оцінка ефективності професійної діяльності миротворців
Для оцінки ефективності професійної діяльності миротворця було розроблено
спеціальний опитувальник (додаток В), кожне з 12 запитань якого оцінювалось за
методом безпосередніх чисельних значень [122]. В основу розробленого
опитувальника було покладено міжнародний експертний звіт «International
Evaluation Report», що застосовується у країнах НАТО. Зазначений опитувальник
заповнювали командири підрозділів обстежених військовослужбовців за
п’ятибальною шкалою.
2.1.4. Дослідження особистісних якостей вертольотчиків-миротворців.
Для вивчення особливостей особистісного профілю військовослужбовців
миротворчого контингенту ЗС України використовується модифікований
стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СБДО) (рос.
СМИЛ [183]) для чоловіків (повний варіант). У ході дослідження аналізуються
базові шкали (13 шкал) опитувальника СБДО для чоловіків (повний варіант): «L» –
«неправди», «F» – «вірогідності», «К» – «корекції»
«1» – «невротичного надконтролю», «2» – «песимістичності», «3» – «емоційної
лабільності», «4» – «імпульсивності», «5» – «жіночності-мужності», «6» –
«ригідності», «7» – «тривожності», «8» – «індивідуалістичності», «9» –
«оптимізму й активності», «0» – «соціальної інтроверсії». Діапазон показників
у межах від 30 до 70 Т визначає коридор норми.
Методика обробки результатів опитування наведена в публікації [183].
2.1.5. Дослідження функціонального стану
Для оцінки та документування нормального стану дослідженого потрібно визначити
певний нормативний рівень його функціонального стану. Визначення
функціонального стану людини можна здійснювати за допомогою тесту «САН» [47],
який містить 30 пар висловлювань протилежного значення, що відбивають різні
сторони її самопочуття, активності та настрою. Сутність виміру полягає в тім,
що досліджуваному пропонується оцінити ступінь виразності кожної ознаки його
стану у момент обстеження за сімома градаціями: 3-2-1-0-1-2-3, які розташовані
між парами слів.
Підсумком аналізу результатів дослідження є середнє значення балів за окремими
шкалами - «самопочуття», «активність», «настрій».
Отримане за кожною шкалою середнє значення перебуває в межах від 1 до 7 і
дозволяє виявити функціональний стан індивіда на даний момент часу за
принципом:
* < 3 балів – низька оцінка;
* 3-5 балів – середня оцінка;
* > 5 балів – висока оцінка.
Заповнюється підсумкова таблиця, робиться висновок про поточний рівень
самопочуття, активності, настрою. До подальшого професійного відбору
допускаються особи, що набрали більше 2,99 балів за кожною з категорій:
самопочуття, активність, настрій. У протилежному випадку досліджуваному
потрібно пояснити, що його функціональний стан знаходиться в небажаному
діапазоні, йому потрібно деякий час відпочити, а потім, коли його стан буде
задовільним, знов прийти на обстеж
- Київ+380960830922