РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкт і організація обстежень
Попередньо нами було обстежено 1290 осіб, з яких 770 склали учні загальноосвітніх шкіл № 5 та № 6 м. Тернопіль, підлітки Підгаєцького аграрного ліцею, а також 500 студентів I-II курсів Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Вік обстежуваних знаходився у межах від 15 до 20 років, серед яких хлопців - 638, а дівчат - 652. Програма дослідження включала два етапи. На першому етапі проводилось скринінгове обстеження дітей з вимірюванням артеріального тиску (АТ) за методом Короткова та пульсу. Репрезентативність вибірки досягалась завдяки випадковому відбору дітей. Перед обстеженням опитували про самопочуття (головний біль, головокружіння, нудоту), вживання алкоголю, нікотину та медикаментів за останню годину. Беручи до уваги те, що артеріальна гіпертензія є одним з найпоширеніших захворювань ССС у підлітковому віці, а підвищений артеріальний тиск призводить до функціональних, а з часом і до органічних змін в органах-мішенях [142, 143], то на основі отриманих даних з даної вибірки відібрано 244 обстежених та сформовано 2 групи: перша (порівняння) - практично здорові особи з нормальним артеріальним тиском (n=94), друга група - особи з підвищеним артеріальним тиском (n=150).
Другий етап дослідження включав аналіз медичних карток з метою виключення захворювань, що проявляються або супроводжуються розвитком вторинної артеріальної гіпертензії, моніторинг АТ за методом Короткова, оцінку фізичного розвитку дітей за основними антропометричними показниками: маси тіла, зросту, з використанням центильних таблиць [144]. Для уточнення спадкового анамнезу використовували клініко-генеалогічний метод. Ознакою обтяженої щодо гіпертонічної хвороби спадковості вважали наявність у родоводі пробанда даних про захворювання найближчих родичів. Не брали до уваги випадки, коли чітких даних про захворювання не було, тобто спадковий анамнез був невідомим.
Психофізіологічне обстеження включало дослідження функціональної рухливості, сили процесів гальмування та збудження, діагностику рівня самооцінки особистісної тривожності, дослідження екстра-інтроверсії і нейротизму по Г. Айзенку. Тестування проводилось протягом навчального року, з вівторка по четвер, з 9 до 12 години - у період найвищої розумової працездатності людини та за оптимальних для старшокласників і студентів умов [33]. Дослідження здійснювали з використанням комп'ютерів або бланків опитувальників представлених методик з наступною комп'ютерною обробкою та інтерпретацією. Для створення сприйнятливої обстановки обстежуваним перед тестуванням пояснювали зміст, суть та значимість досліджень.
Автономну регуляцію серцевої діяльності оцінювали за допомогою математичного аналізу серцевого ритму та розрахунку індекса Кердо (ІК). Стан центральної гемодинаміки досліджували за допомогою двохмірної ехокардіоскопії, а функціональний стан серцево-судинної системи вивчали шляхом розрахунку індекса Руф'є (ІР) та показника адаптаційного потенціалу (АП).
2.2. Вивчення індивідуально-типологічних властивостей в осіб з підвищеним артеріальним тиском
Для вивчення індивідуально-типологічних особливостей нами використано ряд психофізіологічних тестів у вигляді бланків-опитувальників та комп'ютерної програми даних методик, які відображають властивості основних нервових процесів, особистісну тривожність, ступінь нейротизму і рівень екстра-інтроверсії. Дані про кількість виконаних обстежень наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Зведені дані про кількість виконаних досліджень
Назва методикиКількість обстеженьСеред них осіб віком15 років16 років17 років18 років19 років20 років12345678Визначення рухливості нервових процесів+
>112
11015
1515
2319
1517
1823
2223
17Дослідження сили процесу збудження+
>112
11015
1515
2319
1517
1823
2223
17Дослідження сили процесу гальмування+
>112
11015
1515
2319
1517
1823
2223
17Визначення рівня тривожності+
>112
11015
1515
2319
1517
1823
2223
17Виявлення нейротизму, екстраверсії та інтроверсії+
>112
11015
1515
2319
1517
1823
2223
17 Примітки:
1. + - дівчата;
2. > - хлопці.
2.2.1. Діагностика темпераменту за Я. Стреляу в модифікації В.В. Синявського та Т.М. Білінської. Одним із методів вивчення психофізіологічних особливостей, а саме: функціональної рухливості нервових процесів, рівнів процесів збудження та гальмування є методика діагностики темпераменту Я. Стреляу [145] (методичний коментар і адаптація методики Синявським В.В. та Білінською Т.М.) [146]. В основі опитувальника лежить концепція І.П. Павлова про три основні властивості нервової системи, комбінація яких визначає тип вищої нервової діяльності. Тест має три шкали, реалізованих у вигляді переліку із 134 запитань про особливості поведінки в різних випадках та ситуаціях, що передбачають один з варіантів відповідей: "так", "ні", "не знаю". На запитання необхідно відповідати послідовно, не повертаючись до попередніх. Оцінка ступеня вираженості кожної властивості здійснюється шляхом додавання балів, отриманих за відповіді. При визначенні структури темпераменту методикою Я. Стреляу ми отримуємо кількісне вираження досліджуваних показників.
- до 33 % - слабка вираженість;
- від 34 до 66 % - середня вираженість;
- більше 66 % - сильна вираженість.
Окрім цього нами виведена шкала відвертості у відсотках з наступними критеріями:
- до 22 % - відповіді відверті;
- від 22 до 44 % - ситуативні;
- більше 44 % - не щирі.
Високий результат по шкалі "збудження" вказує на сильну відповідну реакцію на збудження, стимул; не виявляються ознаки позамежного гальмування, пряма кореляція з високими показниками по темпінг-тесту, швидка впрацьовуваність, низька втомлюваність, висока працездатність та витривалість.
Високий результат по шкалі "гальмування" є показником швидкого реагування відповідними ді