РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ІНТЕҐРАЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ В ОВОЧЕПРОДУКТОВОМУ
ПІДКОМПЛЕКСІ РЕГІОНУ
2.1. Тенденції розвитку сировинних ресурсів овочевої продукції
Проведена в 90-х роках економічна реформа підприємств харчової промисловості, а
також підприємств, які утворювали їх сировинну базу і функціонували на умовах
виробничо-технологічної взаємозалежності призвела до їх роз’єднання. Негативні
наслідки порушення міжгалузевих зв’язків відчули всі підприємства, як
виробники, так і переробники сільськогосподарської сировини. Ці процеси знайшли
своє відображення і на підприємствах овочепродуктового підкомплексу.
Дана ситуація спровокувала проблему забезпечення підприємств переробної
промисловості сировиною, а населення одними з найважливіших продуктів
харчування. Сьогоднішнє положення викликає необхідність розглянути економічний
стан сировинної бази і сформувати таку модель інтеґрації сировинного і
переробного секторів харчової промисловості, яка зможе підвищити ефективність
функціонування переробної промисловості і задовольнить населення важливими
продуктами харчування.
В умовах реформування аграрного сектору економіки виробництвом овочів
займаються різні типи господарств всіх форм власності і в тому числі особисті
господарства населення. Овочівництву властива зональна спеціалізація.
Розрізняють такі зони спеціалізації вирощування овочів, де створюють відповідні
виробничі типи господарств:
приміська зона, де овочі вирощують як у відкритому ґрунті, так і в закритому
ґрунті. Підприємства цієї зони вирощують головним чином ранні, зелені, пряні та
інші овочі. Завданням приміських господарств є цілорічне забезпечення овочевою
продукцією населення міст. Більшість її реалізують одразу після збирання
врожаю, а решту закладають на зимове зберігання і використовують в міру
потреби;
сировинні зони переробної промисловості зі сприятливими кліматичними умовами
для вирощування окремих культур, що найбільше підлягають переробці і
консервуванню. Вироблену продукцію переробляють на власних консервних заводах,
або реалізують іншим підприємствам для переробки;
глибинні зони дешевого виробництва овочів. В подальшому їх транспортують для
переробки у великі промислові центри, а частину продукції закладають на тривале
зберігання;
зони, що спеціалізуються на виробництві окремих культур і навіть певних сортів
в міру сприятливого мікроклімату;
насінницькі господарства, що спеціалізуються на виробництві насіння овочевих і
баштанних культур [23, с.396].
Вирощуванням овочів займаються не лише овочівницькі господарства, а й
сільськогосподарські підприємства інших напрямків спеціалізації, для яких дана
галузь є додатковою для забезпечення власних потреб.
Характерною особливістю овочівництва є його залежність від кліматичних умов.
Полтавська область має всі умови та ресурси, які необхідні для виробництва
овочів. Але за останні десятиріччя овочевий напрямок зазнає поступового
занепаду.
Найбагатша за земельними ресурсами область не спроможна забезпечити овочами
власні потреби і потреби переробних підприємств та торгівельних мереж, а
технологічний рівень виробництва овочів далекий від інтенсивного. Тому для
вирішення цієї проблеми потрібні принципово нові підходи, що ґрунтуються на
всебічному аналізі економічної ефективності господарювання
сільськогосподарських підприємств.
За період 2003-2006 рр. в Полтавській області намітилася тенденція до зменшення
виробництва овочів по всіх категоріях господарств, що зумовлено зменшенням
урожайності овочевих культур (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Основні показники виробництва овочів в Полтавській області
Показники
Роки
2006 р. до
2001р., %
2003
2004
2005
2006
Площа, га
1024,41
768,54
636,79
788
76,9
Урожайність, ц /га
91,2
87,1
71,6
70,7
77,5
Валовий збір, ц
93472
66923
45571
55699
59,6
Джерело: дані Головного управління статистики у Полтавській області [88, с.
177], власні розрахунки.
Аналіз даних таблиці 2.1 показує, що в цілому в даний період спостерігається
чітка тенденція до зменшення як посівних площ під овочами, так і відповідно
зменшились урожайність і валовий збір даних культур. Якщо в 2003 році валовий
збір овочів дорівнював 93472 ц, то в 2006 році – 55699 ц, тобто зменшився на
40,4%. Аналогічна ситуація і з урожайністю та площею, бо саме їх зміни і
зумовили зменшення валового збору овочів (урожайність знизилась за роки
досліджень на 22,5 %, а площа зменшилася на 23,1 %).
Використовуючи індексний метод, проаналізуємо зміну валового збору овочевих
культур відкритого ґрунту за два роки і встановимо, якою мірою вона обумовлена
зміною врожайності, розміром і структурою посівних площ. Для цього візьмемо
дані по Полтавському регіону щодо площі посіву і врожайності овочевих культур
за два роки (табл. 2.2).
1. Визначимо обсяги валового збору овочів по кожній культурі і в цілому по
групі однорідних культур за базисний (?y0s0), звітний (?y1s1) та умовний
(?y0s1) роки.
Таблиця 2.2
Посівні площі, валовий збір і врожайність овочевих культур в підприємствах
Полтавської області
Культура
Посівна площа, га
Урожайність, ц/га
Валовий збір, ц
базисний рік
звітний рік
базисний рік
звітний рік
базисний рік
звітний рік
умовний рік
s0
s1
y0
y0s0
y1s1
y0s1
Капуста
228,37
54,68
126,6
92,01
28911,6
5031
6922
Огірок
181,09
66,91
108,4
81,15
19630,2
5430
7253
Помідор
158,92
93,43
36
85,66
5721,1
8003
3363
Буряк столовий
119,01
60,99
83
153,83
9877,8
9382
5062
Морква
107,41
50,21
61,3
102,81
6584,2
5162
3078
Кабачок
99,41
- Київ+380960830922