РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
У роботі наведено результати порівняльного аналізу клініко-анамнестичного, лабораторного та інструментального динамічного обстеження 132 дітей у віці від 1 доби до 1 року. Було також обстежено групу померлих дітей (20). Контрольну групу склали 25 клінічно здорових дітей до 1 року.
Для вирішення поставлених завдань проводилося комплексне клінічне обстеження дітей, яке включало поглиблений огляд педіатра, отоларинголога, невролога, окуліста, ортопеда; враховувалися дані загального аналізу крові, сечі. Всім дітям проводилося рентгенологічне дослідження та сканування головного мозку (НСГ) на ультразвуковому апараті "Алока-500" секторальним датчиком 5 МГц за загальноприйнятою методикою. При необхідності, з метою уточнення патології з боку серцево-судинної системи проводилась електрокардіографія (ЕКГ) та ехокардіографія; шлунково-кишкового тракту - ультразвукове дослідження органів черевної порожнини; за показаннями - огляд хірурга, кардіолога та інших.
Клінічне обстеження педіатра включало:
- вивчення й аналіз акушерсько-гінекологічного анамнезу матерів, особливостей перебігу вагітності і пологів на підставі даних історій пологів, амбулаторних карт нагляду вагітних;
- оцінку стану дитини за шкалою Апгар;
- оцінку тяжкості стану дитини на момент надходження у ВАІТ (колір шкірних покривів, рівень свідомості, неврологічний статус, гемодинамічні показники, ЧД, ЧСС, SaO2).
Біохімічне обстеження проведено в 177 дітей у динаміці, бактеріальне дослідження - у 176 дітей, імунологічне - у 84 дітей.
Бактеріальне обстеження верхніх дихальних шляхів проводилось шляхом посіву носоглоткового слизу в поживному середовищі (агар м'ясопентонний, кров'яний, жовточно-сольовий, середовище Ендо, Сабуро) з виявленням мікробного спектру та чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків.
Посів крові на стерильність та чутливість до антибіотиків проводили згідно з наказом МОЗ України [189].
Оцінка імунного статусу проводилась за методом К.А.Лебедєва та І.Д.Понякіної [134]. У капілярній крові, що брали з пальця, визначався рівень Т-лімфоцитів (Е-РУН %), рівень В-лімфоцитів (М-РУН, %), рівень нульових клітин. Для оцінки субпопуляцій Т-лімфоцитів, що виявляють хелперну активність (теофілін-чутливі Т-клітини), застосовувався навантажувальний тест Е-розеткоутворення з теофіліном. Для оцінки функціональної активності лімфоцитів та нейтрофілів навантажувальні тести також проводились з інкубацією клітин при температурі 37оС протягом 1 години.
Фагоцитарну активність нейтрофілів визначали за допомогою інкубації клітин з частками латексу, за фагоцитуючий вважали нейтрофіл, який захопив одну та більшу кількість часток латексу, підраховували відсоток фагоцитуючих клітин.
Індекс навантаження (ІН) підраховували за формулою:
ІН = Е - РУЛ% / Е-РУН%, (2.1)
де: Е-РУЛ - розеткоутворюючі лімфоцити;
Е-РУН - розеткоутворюючі нейтрофіли.
ІН підраховували як для препаратів спонтанних Е-РУН, так і для препаратів Е-РУН у навантажувальних тестах. Найбільше діагностичне та прогностичне значення виявів ІН у препаратах, що мали максимальний (серед інших препаратів) рівень Е-РУН %. Рівень циркулюючих імунних комплексів (ІК) у крові визначали методом преципітації поліетиленгліколем за методикою Дж.Забризскі [94].
Функціонування В-системи імунітету вивчали за загальноприйнятим методом радіальної імунодифузії за G.Mancini [309].
Стан гемостазу вивчали на підставі вимірювання концентрації фібриногену, фібриногену В, протромбінового індексу, тромбінового часу (рекальцифікації), фібринолітичної активності плазми. Вираженість метаболічних порушень відображали відхилення кислотно-лужного стану, концентрації електролітів плазми, загального білка та глюкози у плазмі. Клінічні аналізи крові та сечі проводили за загальноприйнятими методиками.
Кислотно-лужний стан (КЛС) і газовий склад капілярної крові вивчали мікрометодом Аструпа на аналізаторі марки AVL 995.
З метою визначення антиоксидантного статусу та стану клітинних мембран нами проводились такі біохімічні дослідження:
- спонтанний гемоліз еритроцитів вивчали за методикою П.Б.Спіричева та співавт. [204];
- накопичення малонового діальдегіду проводилось за методикою Ю.А.Владимирова, А.Й.Арчакова [53];
- визначення активності каталази за методикою О.Г.Архипова [28];
- визначення активності супероксиддисмутази за методикою О.С.Брусова та співавт. [44];
- визначення церулоплазміну проводили за методикою В.Г.Колба та співавт. [122].
Гормони щитовидної залози: трийодтиронін (Т3), тироксин (Т4) вивчали радіоімунним методом із використанням набору інституту біоорганічної хімії АН Бєларусі "Р10-Т3 ПГ" та "Р10-Т4 ПГ" на автоматичному сцинтиляційному лічильникові "Гамма-12" київського виробництва згідно з інструкцією.
Катамнестичні дані захворюваності обстежених дітей вивчались з історії розвитку дитини (ф.112-у), власного спостереження, уточнень шляхом опитування батьків.
Протягом першого року дитині проводилась комплексна оцінка стану здоров'я з визначенням групи здоров'я. Подальший нагляд проводили з урахуванням групи здоров'я, застосовуючи комплексну індивідуальну корекцію виявлених змін.
Оцінка фізичного розвитку дітей проводилась із застосуванням центильних таблиць. В однойменній оцінці зросту та маси тіла за варіант норми приймались значення вимірювань, що входили до 3-6-го інтервалу, тобто в зоні від 10 до 90 центилів.
Рівень і гармонійність нервово-психічного розвитку обстежених дітей визначали за методикою Г.В.Пантюхіної та співавт., обчислювали також коефіцієнт психічного розвитку QD за шкалою Векслера. На першому році життя контролювали такі показники нервово-психічного розвитку: розвиток зорових, слухових та загальних орієнтувальних реакцій, сенсорний розвиток, розвиток загальних рухів, розвиток рухів руки та дії з предметами, розвиток навичок. На др