РОЗДІЛ 2. РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ СИСТЕМНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ
2.1. Євроінтеграція як геополітичний фактор політики ринку праці Польщі (на прикладі аграрного сектору економіки)
Польща поряд з рядом інших країн Європи включена в список країн "першої хвилі" вступу до Європейського Союзу (ЄС). Це означає, що вже з 2004 року розвиток політики РРП Польщі буде напряму визначатися нормами та принципами функціонування ЄС, тобто організації з тривалою історією та політичним іміджем. Нагадаємо, що Європейський Союз між країнами так званого Римського договору був утворений 1957р. (до 3.ХІ.1993р. - мав назву Європейського економічного співтовариства - ЄЕС) і його метою було забезпечення на спільній території всіх країн-партнерів рівноправності громадян в сфері оплати праці, найму на роботу, звільнень. Вже в перше десятиріччя існування ЄС в шести країнах "малої Європи" було досягнуто значного скорочення кількості безробітних, суттєво підвищилася реальна заробітна плата. В 60-і роки такими країнами як Франція, ФРН, Бельгія, в яких відчувалась нестача робочих рук, була підтримана ідея масового імпорту робочої сили з Італії. Звісна річ, що кореспондуючи ці кроки з можливостями сьогоднішнього дня, ми не повинні забувати про проблемні аспекти тодішньої інтеграції. Так, в 70-і роки, коли основні завдання Римського договору, перш за все, стосовно рівня оплати праці, були виконані, країни-члени ЄС перестали проявляти інтерес до залучення робочої сили своїх партнерів. На світовому ринку з'явилась дешевша робоча сила, яка постачалась з таких країн як Єгипет, Марокко, Туніс, що вплинуло на свободу і рівні можливості вибору зайнятості власного населення спільноти. Тому, на другому етапі функціонування ЄС були зроблені корективи стосовно напрямів соціальної політики. Зокрема були переглянуті цілі та розширені масштаби діяльності Європейського соціального фонду (ЄСФ)?, створеного в 1959р., конкретизовані завдання Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР, 1975 р.), як базового утворення в сфері подолання економічної і соціальної відсталості регіонів та областей??, створено Європейський центр розвитку профтехосвіти (ЄЦРП, 1975 р.). Особливо заслуговують на увагу заходи, які стосувались забезпечення зайнятості молоді, яка в 70-80-і роки стала провісником масового безробіття. Для цієї категорії населення практикувалось: скорочення тривалості робочого часу з метою вивільнення для молоді робочих місць; стимулювання працедавців приватного сектору, які приймають на роботу молодь; допомога молоді в створенні підприємств власними силами; розширення зайнятості молоді в галузях неринкової економіки (на суспільно корисних роботах); сприяння в реалізації специфічних орієнтацій молоді в сфері праці. Реалізація вказаних заходів на фоні досить високого рівня оплати праці по суті відвернула в 80-і роки в країнах спільноти загострення класової боротьби. В 1991 р. на Сесії ЄС було підписано Угоду з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) про утворення Європейського економічного простору (ЄЕП).
Для сучасної Польщі ряд моментів вступу в ЄС є досить дискусійними. Часто для окреслення окремих з них, вдаються до порівнянь вигод і втрат такого кроку, з іншими державами. Візьмемо для порівняння економічне і соціальне поле ринкових реформ, таких країн як Польща, Словаччина, Угорщина та Україна. Зрозуміло, що в них є різні можливості забезпечення розвитку РРП як на середню, так і далеку перспективу. Це стосується й формування регіональної політики ринку праці сусідніх держав, яка залежить від сили впливів міжнародної спільноти на внутрінаціональні економічні й політичні рішення, від інтересів владних структур кожної з держав фінансувати її заходи, від громадської активності населення, від системи цілей національної стратегії соціально-економічного перспективного розвитку країн.
Рис. 2. Динаміка інфляції та безробіття в окремих країнах Центральної Європи в 1992-2000 рр.
Проектуючи соціально-економічну діяльність ЄС на терени постсоціалістичної Польщі, а також враховуючи інтеграційну активність останньої щодо вступу в ЄЕС [131, с.111-112], можна спостерігати зміни в загальнонаціональних механізмах працевикористання. Зокрема, в грудні 1989р. Рада ЄС прийняла Карту основних соціальних прав робітників, яка включає норми в сфері життя і праці і є декларацією готовності країн ЄС до розробки спільної соціальної політики [152, с.373-492].
Згідно з прийнятими ЄС критеріями, ключовою сферою погоджень євроінтеграційного курсу економіки Польщі, виступає сільське господарство. Саме його розвиток нині детермінує темпи повної інтеграції країни в ЄС, а отже - визначає й нове обличчя спеціалізації РРП Польщі. Для порівняння вкажемо, що в сільськогосподарському секторі країн ЄС працює трохи більше трьох відсотків всього зайнятого населення, тоді як у Польщі - понад чверть (Табл. 2).
Таблиця 21
Галузева структура зайнятості
населення Польщі, України та країн ЄС в 2000 р.
Зайнятих всього,
в т.ч.Сільське господарство, мисливство, лісництво, риболовство і рибальство
Промисловість і будівництвоПослуги ринковіПослуги неринковів тисячах осібПольща всього,
В т.ч.:15159,24314,93949,04591,72303,6Воєводство
Лодзьке 1066,0346,0284,7281,2154,1у відсотках до підсумкуПольща всього,
В т.ч.:10028,525,030,315,2Воєводство
Лодзьке 10032,526,726,414,4у відсотках до підсумкуЄС1003,423,353,719,6Україна10020,531,421,121,0
Зрозуміло, що переслідуючи мету прискореного вступу в ЄС, Польща вимушена узгодити принципи регулювання розвитку свого сільського господарства з принципами і механізмами спільної сільськогосподарської політики (ССГП) ЄС. Однак на цьому шляху є немало проблем.
За даними європейських аналітичних агентств, сучасний розвиток аграрної економіки Польщі (не лише стосовно ЄС, але й виключно інтересів Польщі) є винятково важким, конфліктогенним, економічно і суспільно дорогим задоволенням і вимагає більш трив