Вы здесь

Ринок автотранспортного страхування і методи регулюровання його в Україні

Автор: 
Онищенко Наталія Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003113
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОБОВ'ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ НА ТРАНСПОРТІ В УКРАЇНІ
2.1. Становлення механізмів обов'язкового страхування на транспорті
Обов'язкове страхування в Україні здійснюється на підставі законодавчих актів України, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню, перелік страхових подій, максимальні страхові тарифи, страхові суми, рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти.
Обов'язкове страхування - форма страхування, що встановлюється законами України шляхом внесення змін до статті 7 Закону України "Про страхування" [1] і ґрунтується на принципах обов'язковості як для страхувальника, так і для страховика. Для здійснення обов'язкового страхування, згідно з чинним законодавством, встановлено порядок і правила його проведення, форми типового договору, особисті умови ліцензування, максимальні розміри страхових сум, тарифи та методика актуарних розрахунків.
Таким чином, найважливішим етапом формування правової бази обов'язкового страхування в Україні став Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 року. З таблиці 2.1 бачимо, що частка обов'язкового страхування стосовно отриманих страхових платежів по всьому ринку, починаючи з 1999 року, зменшується. Для обов'язкових видів страхування, які проводяться в Україні, характерне неповне охоплення страхуванням усіх вказаних в законі суб'єктів та практично відсутність контролю за наявністю укладених договорів обов'язкового страхування у суб'єктів господарювання. Лише обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті та ще ті, що вимагаються згідно з нормами міжнародної практики, зокрема обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації, морське страхування та страхування за системою "Зелена картка" мають майже повне охоплення страхування.
Розглядаючи динаміку страхових платежів (див. табл. 2.1). за період 1997-2002 рр. ми бачимо, що обов'язкове страхування має тенденцію до спаду.

Таблиця 2.1.
Динаміка страхових платежів з обов'язкового страхування
за період 1997- поч. 2003 рр.*
Страхові платежі по роках, тис.грн.199619971998199920002001
-2002Всього, в т.ч.317 811408 401789 1591 164 1262 137 7593 030 507Обов'язкове страхування66 43972 94068 074153 927238 389276 832Частка обов'язкового страхування, %20,9117,868,6213,2211,159,13*За даними Міністерства фінансів України

На рис. 2.1. показано види страхування які існують на транспорті.

Рис. 2.1. Види страхування на транспорті
Механізми функціонування обов'язкового страхування, які діють в Україні, показують, що, за даними статистики, більше як 8,2 тис. страхових випадків зафіксовано протягом 2002-03 років, при цьому заборгованості по страхових виплатах немає. В Україні передбачено, здійснення 34 видів обов'язкового страхування. обов'язкові види страхування у 2002-03 роках здійснили 227 страховиків (у 2001-02 роках - 201), тобто 71,8 відсотки. Частка надходжень страхових платежів від страхувальників - фізичних осіб з кожним роком зменшується: якщо у 2001 році вона складала 38,9 відсотки, то у 2002-03 роках - лише 28,6 відсотки. [141. С. 26 ].
Динаміка співвідношення страхових платежів і страхових виплат наведена на рисунку 2.2.

Рік199619971998199920002001/
20022002/
2003Страхові платежі664397294068364153927238389276831444231Страхові виплати57869817158762254864228954318
Рис.2.2. Співвідношення страхових платежів і страхових виплат.
За даними Міністерства фінансів України, частка страхових виплат громадян станом на 01.01.2003 року складала 36,6 відсотки.
4 жовтня 2001 року Верховна Рада України почала новий етап розвитку вітчизняного страхування, прийнявши нову редакцію Закону України "Про страхування". Держава побачила потенційну можливість і ефективність страхування. Опанування більш трьох десятків обов'язкових видів страхування і не допустити поширення монопольних явищ і "псевдострахування" під час надання страхових послуг стало найважливішою задачею учасників страхового ринку. Так, починаючи з грудня 2001 року, в міністерствах і відомствах, визначених Кабінетом Міністрів України, почалася підготовка відповідних нормативно-правових актів [35], які й сьогодні потребують негайного удосконалення і доповнень. Розглядаючи обов'язкове страхування, ми звертаємось до розгляду обов'язкових видів страхування на транспорті.
З метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових, обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті запроваджується законами України. Правова база цього виду страхування включає в себе положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті [117 ]. Об'єкти страхування включаються в себе транспорт і транспортні засоби, які є джерелом підвищеної небезпеки, тому відповідно до законодавства України, вони підлягають страхуванню, а також майнові інтереси пасажирів, які пов'язані з життям, здоров'ям і працездатністю страхувальника (застрахованої особи): пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки чи перебування на вокзалі, у порту, на станції, пристані; працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності і видів діяльності, що безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях.
Обов'язкове особисте страхування на транспорті не поширюється на пасажирів:
* морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях;
* внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ;
* автомобільного й електротранспорту на міських маршрутах.
* Застрахованими особами за цим видом страхування вважаються:
* пасажири з моменту оголошення пос