РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика хворих
Під наглядом знаходилось 127 дітей, хворих на гнійні менінгіти різної етіології, які проходили лікування на базі Київської міської дитячої клінічної інфекційної лікарні. Діагноз захворювання виставлявся на основі комплексної оцінки клінічних, епідеміологічних та лабораторних даних. Етіологія захворювання підтверджувалась бактеріологічними дослідженнями крові, спинномозкової рідини, мазків слизу з носоглотки, а також серологічними методами дослідження.
При визначенні тяжкості захворювання ми дотримувалися загальноприйнятих критеріїв класифікації О.О. Колтипіна (1948).
Серед хворих на гнійний менінгіт найбільше було дітей в віці від 7 до 14 років життя - 29,9% (рис.2.1.1).
Рис. 2.1.1. Розподіл хворих на гнійний менінгіт дітей за віком.
Як видно з рис.2.1.1 діти першого року життя складали 28,4%. Найрідше гнійний менінгіт зустрічався у дітей від 1 до 3 років життя.
Серед загальної кількості хворих дітей було 84 (66,1%) хлопчика та 43 (33,9%) дівчинки (рис.2.1.2).
Рис.2.1.2. Розподіл хворих на гнійний менінгіт дітей за статтю.
Хлопчики на 32,4% переважали в групі хворих з менінгітами менінгококової етіології та на 56,8% серед дітей з менінгітом невстановленої (78,6%) етіології. З пневмококовим менінгітом було 12 (57,1%) хлопчиків та 9 (42,9%) дівчаток. У дітей з Hib менінгітом розподіл за статтю приблизно однаковий: 4 (57,1%) дівчинки та 3 (52,9%) хлопчика.
Етіологія захворювання була встановлена у 99 (78,0%) хворих, з яких у 71 дитини етіологічним чинником був менінгокок, у 21 - пневмокок та у 7 - Hib.
Розподіл хворих за віком та етіологією менінгіту представлений в таблиці 2.1.1. Як видно з таблиці 2.1.1, серед етіологічного чинника переважав менінгокок (у 71 (55,9%) дитини), особливо серотипу В (27,5%). Менінгококовий менінгіт зустрічався у всіх вікових групах з приблизно однаковою частотою. Менінгіт
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих за віком та етіологічним чинником
Етіологія менінгітуВ і к д і т е й
Всьогодо 1 рокувід 1 до 3від 3 до 7більше 7абс%абс%абс%абс%абс%менінгокок2217,31511,82015,81411,07155,9 серотип А10,8--21,6--32,4 серотип В129,475,5118,753,93527,6 серотип С32,475,543,143,11814,1 невст. серотип64,710,832,453,91511,8 **************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************ell Hib10,843,110,810,875,5пневмокок43,110,853,9118,72116,5невстан.етіології97,121,653,9129,42822,1всього3628,32217,33124,43829,9127100
пневмококової етіології було діагностовано у 21 (16,5%) хворого, серед яких переважали діти старше 7 років життя (57,1%). Hib менінгіт було діагностовано у 7 (5,5%) дітей, з яких 4 (57,1%) хворих були у віці до 3 років життя. Етіологію менінгіту не вдалося розшифрувати у 28 (22,0%) дітей, серед яких переважали діти старше 7 років життя.
При вивченні анамнезу життя дітей виявився ряд несприятливих факторів, які негативно впливали на перебіг захворювання.
Преморбідний стан з боку нервової системи хворих на гнійний менінгіт дітей, за даними карток розвитку, наведено в таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Преморбідний стан з боку нервової системи хворих на гнійний менінгіт дітей
Преморбідний стан Абсолютне число%ПЕП129,4ГСК43,1ММД53,9ЧМТ43,1Назальна лікворея10,8ЦАС21,6Всього2822,0
Як видно з таблиці 2.1.2, 28 (22,0%) дітей мали несприятливий з боку нервової системи преморбідний фон. У 12 (9,4 %) дітей в анамнезі були дані про перенесену пре-, перинатальну енцефалопатію (9 дітей з менінгококовим менінгітом та по 1 дитині з менінгітами іншої етіології), у 4 (3,1%) дітей була гідроцефалія, 5 (3,9%) дітей мали ММД, ЧМТ за 2-4 тижні до захворювання була у 4 (3,1%) дітей. ЦАС в анамнезі був виражений у 2 дітей з менінгококовим менінгітом. Назальна лікворея, яка з'явилася за 3 місяці до захворювання на фоні вродженої гідроцефалії, спостерігалася у 1 дитини з менінгококовим менінгітом.
При надходженні у стаціонар прояви рахіту виявлялися у 1 (0,8 %) дитини, гіпотрофії - у 2 (1,6 %) дітей.
З даних, наведених в таблиці 2.1.3 видно, що в перші три дні від початку захворювання госпіталізовано 118 (92,9 %) хворих і 9 (7,1 %) хворих - пізніше.
Таблиця 2.1.3
Строки госпіталізації хворих з гнійним менінгітом
Етіологія менінгітуДень госпіталізації від початку хвороби1234-7абс%абс%абс%абс%менінгокок4132,32015,786,321,6пневмокок86,353,932,453,9Hib21,610,832,410,8невстановлена2116,532,432,410,8Всього7256,72922,81713,497,1
Розподіл дітей за етіологією та тяжкістю захворювання представлений в таблиці 2.1.4. Найчастіше захворювання мало тяжку форму - у 108 (85,0%) дітей. Менінгіти, у яких етіологічним чинником був п/к та Hib, мали виключно тяжкий перебіг. Гнійний менінгіт менінгококової етіології у 58 (45,7%) дітей поєднувався з менінгококемією.
Таблиця 2.1.4
Розподіл дітей по етіології та тяжкості захворювання
ДіагнозСтупінь тяжкості захворювання
Всього
СередняТяжкаабс%абс%абс% Менінгококова інфекція:
* Гнійні менінгіти
* Менінгококемія+гнійний менінгіт
всь