РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
2.1. Аналіз круїзного ринку туристичних послуг водного транспорту
Круїзний туризм для нашої країни - явище далеко не нове. Перший морський круїз іноземних туристів був організований у водах українського Причорномор'я англійською фірмою "Томас Кук" у 1887 році. Кількість туристів на той час збільшувалась з року в рік. Після глобальних перетворень, таких як більшовицька революція та дві світові війни, у 60-80-х роках настав "золотий час" морського туризму. У радянських громадян тоді користувались великою популярністю круїзи кримсько-кавказького маршруту. В портах України водночас стояло 3-4 іноземних лайнера.
Судновласниками круїзних пасажирських суден на той час були Чорноморське морське пароплавство (28 пасажирських суден), Радянське Дунайське пароплавство (власник річкових і морських суден), судноплавна компанія "Главрічфлот" (власник річкових та змішаних річка-море круїзних суден).
Суттєві проблеми наглядно визначилися на початку 90-х років та були напряму пов'язані з двома основними питаннями - зміною політичної ситуації в колишньому СРСР, яка широко відкрила кордони до країни для іноземних громадян, кількість яких зростала високими темпами. І друга причина - революція в суднобудуванні, слідством якої стали справжні плавучі замки спроможні одночасно приймати на борт 1000 та більш туристів. Такі великі багатоповерхові лайнери вимагали спеціалізованих причалів для швартовки і найголовніше спеціальних глибин та фарватерів. Достатніх засобів для вирішення цих задач не було, та вони ускладнюються рік від року. Згідно статистичним даним, починаючи з середини 90-х років кількість бажаючих здійснити круїзну подорож збільшується щорічно на 10%. Зростає кількість та потужностість круїзних суден, найбільші з яких спроможні приймати на борт 2,5-3,0 тис. туристів. Природно, потужності берегових споруд, що необхідні для експлуатації цих суден виросли, а глибина причальних комплексів складає 13-15 м. Оскільки, в Україні практично не яких робіт у цьому напрямку не велося, то приймати ці судна порти країни виявилися нездатними. Крім того, круїзні судна середнього тоннажу (до 1,5 тис. туристів) спроможні приймати тільки причали Одеси і Ялти, та й тільки по одному.
На жаль, час розквіту в світі круїзних подорожей у нас співпав з періодом розвалу вітчизняного морського та річкового пасажирського флоту. У зв'язку з цим Україна сьогодні практично втратила свій пасажирський флот та позбавилася своїх круїзних ліній, у тому числі і в Чорному морі.
Після розвалу Радянського Союзу зберегли свої пасажирські судна Дунайське пароплавство, акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот", комунальна судноплавна компанія "Київ", яка здає у фрахт круїзні судна судноплавній компанії "Червона Рута".
Українські теплоходи класу "річка-море" мають маршрути по Дніпру, Дунаю і комбіновані - по Дніпру та Дунаю з виходом у море. Загалом маршрути наших круїзів - це із серії добре забутого старого. Круїзи по Дніпру і Чорному морю існували і за радянської влади, причому на тих самих теплоходах - "Т. Г. Шевченко", "Маршал Рибалко", "Маршал Кошовий", "Генерал Ватутін". Ці чотири- і п'ятипалубні судна класу "річка-море" реконструйовано в 90-х роках, тепер вони достатньо комфортабельні. Одно-, дво-, три- та чотиримісні каюти обладнані кондиціонерами, холодильниками та санвузлами. Традиційна "начинка" теплохода - ресторани, бари, більярд, сауна, різні супутні сервіси, як-от перукарня, пральня тощо. Наприклад, на "Маршалі Рибалко" можна за 13 днів пройти за маршрутом Київ - Запоріжжя - Херсон - Севастополь - Одеса - Дніпропетровськ - Кременчук - Київ. До вартості путівки, крім триразового харчування, входить оглядова екскурсія у кожному з портів зупинки. За додаткову плату можна долучитися до програми, розробленої для іноземних громадян: подивитися у Запоріжжі "Козацьке кінне шоу", а в Кремечуці відвідати колгосп (певно, залишений як спецекзотика для демонстраційних цілей). На борту також влаштовують виступи фольклорних колективів, уроки української мови і дегустація українських вин. Туристичний оператор (фрахтувальник круїзних суден компанії "Київ") "Червона рута" пропонує туристам маршрут "Київ - Ялта - Київ" на відремонтованому теплоході "Євген Вучетич". Ще один теплохід, який нині ходить Дніпром і трохи морем, - "Маршал Кошовий". За інформацією АСК "Укррічфлот", iдеться про дванадцятиденний маршрут Київ - Канів - Запоріжжя-Херсон - Севастополь - Ялта - Одеса з оглядовими екскурсіями у Запоріжжі, Севастополі та Одесі.
Також круїзна пропозиція урізноманітнена маршрутами з виходом "на за кордон". До речі, існує теплохідний маршрут по Дніпру і по Чорному морю аж до Несебра (Болгарія). Та, за свідченнями туроператорів, у планах маршрути до Болгарії i Туреччини вздовж прибережної зони суднами класу "річка-море" і навіть прямі маршрути на морському лайнері. Отже, скоро туристи діставатимуться до закордону від рідних берегів, а не з іноземних портів, до яких ще треба долетіти.
Історія розвитку пасажирських круїзних перевезень на Дунаї пов'язана з історією відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", яке здійснює круїзи та перевезення пасажирів по Дунаю. Після Великої Вітчизняної війни РДП (Радянське дунайське пароплавство) почало регулярні пасажирські перевезення між портами радянської ділянки Дунаю, використовуючи трофейні судна "Темрюк", "Київ", "Мінськ", а також колісний теплохід "Київ" для рейсу Ізмаїл-Одеса-Ізмаїл. Поступово, у 1950-1960 рр. пасажирський флот поповнився теплоходами "Белінський", "Дунай", "Амур".
У червні 1960 року вперше була організована міжнародна пасажирська лінія Ізмаїл-Відень-Ізмаїл, що зв'язує в одне ціле 7 придунайських країн. У 1963 році був одержаний морський теплохід "Осетія", і міжнародна лінія була продовжена до Ялти. Для керівництва пасажирськими перевезеннями в 1964 році в пароплавстві була створена Пасажирська агенція.
На початку 60-х років на суднах подорожували тіл
- Киев+380960830922