Розділ II
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВУ
ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ
ТА ЇХ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ В УМОВАХ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ
У другому розділі представлено діагностичний інструментарій вивчення психологічних особливостей учнів в умовах профорієнтації, проаналізовано результати дослідження за такими напрямками: рівні навчальних досягнень старших підлітків; ступінь вираженості інтересів до професії, здібностей, нахилів і намірів підлітків; вікові та гендерні відмінності у старших підлітків. Проведено дослідження й представлено результати констатувального експерименту з визначенням ступеня вираженості психологічних особливостей (інтересів до професії, здібностей, нахилів і намірів) учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Обґрунтовано необхідність надання профконсультативної допомоги учням з низьким рівнем навчальних досягнень в умовах основної школи.
2.1. Методи констатувального дослідження
З метою реалізації другого завдання нашого дослідження - експериментально вивчити психологічні особливості (інтереси до професії, нахили, наміри, здібності) та навчальні досягнення старших підлітків у взаємозв'язку з умовами профорієнтації - було визначено методики констатувальної психодіагностики для виявлення та оцінки індивідуально-психологічної структури особистості. Під час їх добору і реалізації враховувалися такі вимоги:
* забезпечення непрямого впливу знань, умінь і навичок досліджуваного на результати експерименту;
* спрямованість на виявлення й оцінку певних психологічних особливостей з максимально можливим виключенням впливу узагальнених властивостей особистості;
* доступність інструкції для кожного учня;
* відповідність результатів обробки матеріалу діагностичних показників до статистичних закономірностей;
* високий рівень надійності психодіагностичної оцінки.
Усі використані методи психодіагностики діляться на три групи (класи), а саме: тестові методики, опитувальники, "життєві методи".
В умовах школи профорієнтаційна робота повинна готувати учнів до вибору майбутньої професії. Тому потрібно звертати увагу на: 1) наявність в учнів певних установок на працю; 2) домінування інтересів у навчальній діяльності; 3) мотиви вибору продовження навчання; 4) зниження в учнів інтересу до навчання та їхня орієнтація на позанавчальну діяльність; 5) рівень знань в обраній професії і вимоги, що до неї висуваються.
Розглянемо деякі методи вивчення особистості підлітка з метою виявлення інтересів до професії, здібностей, нахилів і намірів, що визначають подальшу професійну орієнтацію та сприяють підвищенню рівня навчальних досягнень старших підлітків.
Одним зі способів, що допомагають зробити правильний вибір професійної діяльності, є тести. Користуючись ними, можна досить точно визначити оптимальну сферу діяльності, рейтинг власних інтересів, наявність якостей, необхідних для тієї чи іншої професії тощо.
Так, до тестових методик належить метод "Вивчення професійних намірів підлітків" (за Л.М.Фрідман, Т.А.Пушкіною, І.Я.Каплунович), який дозволяє визначити наявність готовності до вибору професії, що характеризує внутрішню усвідомленість самого факту вибору і визначеність професійних інтересів, що учень знає про свою професію і як може оцінити свої здібності, знання про фізичні і психологічні вимоги обраної професії [256].
Виявити нахили особистості до тієї чи іншої сфери діяльності можна за допомогою простого й ефективного тесту Л.Йовайші, в якому з перерахованих тверджень і професійних якостей потрібно вибрати ті, які вважаються найбільш важливими для майбутньої професійної діяльності, та за допомогою тесту "Квадрат інтересів", що дає змогу визначити, яка саме група професій цікавить найбільше, як детально з нею познайомитися [66; 190].
Для визначення психодинамічної відповідності або невідповідності виконуваної людиною діяльності використовується методика Б.Й.Цуканова. Вона базується на психофізіологічній готовності учня до вибору майбутньої професії, де враховуються вроджені властивості нервової системи (які залишаються практично незмінними впродовж усього життя), їх правильне врахування особистістю. Б.Й.Цуканов установив, використовуючи відому ще з кінця ХІХ століття методику відтворення часових сигналів малої тривалості (кілька секунд) у слуховому, моторному та зоровому аналізаторах, що представникам "чистих" типів темпераменту властиві закономірні відхилення у відтворенні часових інтервалів. Тобто люди від народження принципово відрізняються якнайменше відносно часових вимог з боку тих видів людської діяльності, до яких з часом вони мусять залучатися [61; 203].
Для вияву інтелектуальних здібностей, необхідних в опануванні будь-якого профілю (або сфери діяльності) використовуються тести на диференційовану перевірку здібностей (розуміння словесних зв'язків, визначення математичних здібностей, абстрактного мислення (на геометричному матеріалі), розуміння механічних зв'язків, просторової уяви), субтест на абстрактне мислення з тесту структури інтелекту Р.Амтхауера та інтелектуальний тест Г.Ю.Айзенка, який дозволяє визначити рівень розвитку інтелектуальних здібностей, що має важливе значення для вибору майбутньої професійної діяльності [61].
Вивчення інтересів, здібностей учнів може здійснюватися різними способами: від простого спостереження за їх успіхами в засвоєнні навчальних предметів до використання різноманітних анкет, опитувальників, що складають другу групу методів.
Так, до цієї групи можна віднести "Анкету-опитувальник для вивчення спрямованості особистості в підлітковому віці" (за В.Ю.Дмитрієвим та В.О.Худиком), яка представляє собою набір питань, необхідних для соціально-психологічного дослідження підлітків. Питання орієнтовані як на вивчення окремих індивідуально-психологічних особливостей учнів, так і на виявлення їх відношення до основного виду діяльності - навчання [197].
"Диференційно-діагностичний опитувальник інтересів" (за Є.О.Клімовим) дозволяє учням вияв