РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА В ПІДПРИЄМСТВАХ МОЛОКОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
2.1. Аналіз функціонування молокопродуктового підкомплексу в Україні
Однією з пріоритетних галузей агропромислового комплексу України є молокопродуктовий підкомплекс. Він є системою, в якій виробляється важлива частина продовольчих ресурсів, що забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, формує продовольчу безпеку країни та забезпечує матеріальний добробут її громадян. Ми погоджуємося з думкою М.К.Пархомця, який визначає молокопродуктовий підкомплекс як багатогалузеву систему, "в якій постійно здійснюється і вдосконалюється процес поєднання відокремлених виробництв у єдиний інтегрований спосіб виготовлення молокопродуктів за схемою "виробництво - переробка - споживання" [129, с.16]. Молочне скотарство як провідна сфера молокопродуктового підкомплексу безпосередньо впливає на його функціонування.
На сучасному етапі для молокопродуктового підкомплексу характерно значне зменшення чисельності худоби та обсягів виробництва молока. Найбільше поголів'я корів утримувалось в господарствах усіх категорій в Україні у 1979 році і становило 9289 тис. голів. Починаючи з 1980 року спостерігається поступове зменшення поголів'я корів у середньому до 116 тис. голів щороку. З 1995 року темпи скорочення поголів'я корів зростають у 3,5 раза і досягають у середньому 406 тис. голів у рік. Отже, у 2006 році порівняно з 1979 роком поголів'я корів зменшилося у 2,8 раза. Порівняно з 1990 р. в 2,5 раза, тобто на 40%, а з 2000 р. - в 1,48 раза, тобто на 67,5% (табл. 2.1). Одночасно спостерігається перерозподіл наявності корів між господарствами населення та сільськогосподарськими підприємствами. Якщо в сільськогосподарських підприємствах чисельність корів за період 1990-2006 рр. скоротилась у 8,1 раза, то в господарствах населення, навпаки, зросла у 1,18 раза. За 2000-2006 рр. в сільськогосподарських підприємствах зменшилося в 2,42 раза, а в господарствах населення - в 1,2 раза (табл. 2.1). Таким чином, переважна частка поголів'я корів сконцентрована в господарствах населення - близько 77%. Зменшення споживання молока та молочної продукції при одночасному скороченні поголів'я корів відповідно позначилися на функціонуванні та структурних змінах молокопродуктового підкомплексу.
Таблиця 2.1
Динаміка поголів'я корів в Україні за категоріями господарств
(на кінець року; тисяч голів)
Категорія господарствРоки199020002001200220032004200520062006 в % 19902006 в % 2000Сільськогосподарські підприємства6191,61851,01675,21401,81100,0949,986676412,341,3Господарства населення2186,63107,33242,93313,83183,529762769258311883,1Усі категорії господарств8378,24958,34918,147,15,64283,539263635,13346,739,967,5 Розраховано за: Тваринництво України за 2006 рік. Державний комітет статистики: відпов. за випуск О.М.Прокопенко. - 2007. - 190 с.
У результаті виробництво молока перемістилося від великотоварних сільськогосподарських підприємств до приватно-індивідуальних. У середньому за останні п'ять років 78% молока в Україні виробляють в особистих господарствах населення. Це зумовлює проблему контролю якості продукції, яка надходить до переробних підприємств.
Станом на 1 січня 2006 року 6994 сільськогосподарських підприємства утримували корів, а вже на 1 січня 2007 р. їх кількість зменшилася на 14%. Переважна більшість сільськогосподарських підприємств утримували до 100 корів. Так на 1 січня 2006 р. 32% сільськогосподарських підприємств утримували більше 30 корів та 19% - більше 100 голів а вже на 1 січня 2007 р. відповідно 65,4% та 39,6%. Таким чином кількість господарств, що утримували більше 30 голів корів за рік скоротилася на 15%, господарств, які утримували більше 100 голів - на 14%, а господарств, які утримували менше 30 голів на - 11%. Щодо господарств населення, то переважна їх більшість утримує 1-2 корови на сім'ю.
Загальне зменшення поголів'я мало нерівномірний характер на території України (табл. 2.2). Найбільшими темпами скорочувалося поголів'я у зоні Степу, що призвело до зменшення на 70,4% кількості корів протягом 1990-2006 рр., дещо повільнішими темпами - у зоні Лісостепу - 59,5%, а в зоні Полісся зменшення поголів'я становило 47,1%.
Таблиця 2.2
Поголів'я корів у природно-економічних зонах України
(на кінець року; тисяч голів)
Природно-
економічна зона Роки199020002001200220032004200520062006 у% до 20002006 у% до 1990Степ2946,41372,61357,81333,91207,51061,6949,1872,463,629,6Лісостеп3232,81955,31933,31809,916351520,31432,11310,36740,5Полісся21991630,416271571,814411344,11253,9116471,452,9 Розраховано за: Моніторинг економічного і соціального розвитку підприємств і організацій АПК за 2006 р. Ч.І. - К.: Департамент економіки та управління державною власністю, 2006 р.
Цей процес спричинив перерозподіл поголів'я корів у різних зонах України (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Зональна структура поголів'я корів в Україні
Розроблено за: Моніторинг економічного і соціального розвитку підприємств і організацій АПК за 2006 р. Ч.І. - К.: Департамент економіки та управління державною власністю, 2006 р.
Якщо у 1990 році в зоні Лісостепу було 39% усього поголів'я корів, Степу - 35, а на Поліссі - 26%, то у 2006 році найбільша кількість корів утримувалась в Лісостеповій зоні (39%), а на Поліссі їх поголів'я збільшилося до 35% від загальної кількості, тоді як у зоні - Степу зменшилося до 26%.
В результаті проведеного групування сільськогосподарських підприємств за наявністю поголів'я корів у 2006 р. встановлено, що переважна більшість господарств (75%) утримують менше 200 корів (табл. 2.3). Серед них найбільша кількість утримує до 50 голів, що зумовлює низьку продуктивність праці. Збільшення поголів'я до 100 корів супроводжується зменшенням затрат праці на 14%, а при концентрації поголів'я понад 300 корів - на 53%. Незначн