РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Польові досліди проводились на полях Філіалу інституту цукрових буряків, розташованих в Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бугському окрузі лісостепової Правобережної провінції України.
Ґрунтовий покрив дослідних ділянок, де проводили дослідження - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. За своїми ознаками і властивостями чорноземи опідзолені є проміжними між темно-сірими лісовими ґрунтами і чорноземами типовими. На цих ґрунтах чітко видно сліди як дернового, так і підзолистого ґрунтотворного процесів. Це глибока і рівномірна гумусованість, сліди землериїв на глибину до 2 м, а також чітко виражені елювіальний горизонт з крем'янковою присипкою в нижній його частині та горіховатою структурою в ілювіальному горизонті і сліди коренів деревних порід. Карбонати промиті на 30-70см глибше від гумусного горизонту [141].
Чорноземи опідзолені в межах Лісостепу України залягають на площі 2,02 млн. га, в тому числі рілля на них займає 1,75 млн. га. В Черкаській області такі ґрунти є одним з найбільш поширених з загальною площею 116 тис. га, з яких 104,1 тис. га. знаходиться в обробітку.
Ці ґрунти відзначаються оптимальною структурою з кількістю агрегатів >10мм 21-25%, розміром 10-0,25мм - 73-76% і < 0,25мм - 2-3% та значною кількістю водостійких агрегатів, що сприяє високому водо- і повітропроникненню, доброму прогріванню, рівномірному поглинанню вологи і хорошій віддачі її рослинам [202]. Щільність ґрунту в шарі 0-160 см коливається від 1,23 до 1,27г/см3, вологість стійкого в'янення рослин шару 0-40см - 10,6%, 41-120см - 12,5%, 121-160см - 12,7-13,1%.
За зведеними даними агрометеорологічного щорічника, клімат зони, в якій розміщено ФІЦБ, характеризується як помірно-континентальний з середньорічною температурою повітря + 7.0 ... +7,70С. Найхолоднішим місяцем є січень із середньодобовою температурою повітря - 5,6... - 6,10С, а найтеплішим - липень з температурою +19,2 ... +20,80С. Абсолютний мінімум в січні - лютому сягає - 34... - 380С, а максимум в липні - серпні +36...+390С.
Постійний перехід середньодобової температури через О0С відбувається в середині березня і третій декаді листопада. Тривалість безморозного періоду складає 242-255 днів.
Період вегетації в середньому починається в першій декаді квітня, коли середньодобова температура переходить через + 50С і закінчується в останній п'ятиденці жовтня. Вегетаційний період триває 200-212 днів. Сума активних температур вище + 100С становить 2550-2600 0С.
Перші осінні приморозки припадають на першу декаду жовтня, хоч в окремі роки бувають вже в кінці першої декади вересня. Весною приморозки припиняються в основному в кінці квітня, а найпізніше вони зустрічаються в кінці травня i навіть у червні.
Відносно стійкий сніговий покрив створюється в другій декаді грудня, а в окремі зими - на місяць раніше або пізніше. Зникає сніговий покрив, як правило, в першій декаді березня, хоч інколи сніг лежить до другої декади квітня.
Температурний режим весни, особливо в окремі місяці, може коливатись в значних межах. Як правило, в квітні помітно підвищується температура і далі цей процес продовжується до липня-серпня.
Підвищення температури в ранній період створює в зоні сприятливі умови для проведення польових робіт. Крім цього, особливості фізико-географічного розміщення і атмосферних процесів обумовлюють в окремі роки несприятливі явища погоди - засуху, суховії, високі температури повітря, значні опади і тривалі бездощові періоди.
Складнощі кліматичних умов зони для сільського господарства проявляються також і в тому, що немає гарантованого щорічного достатнього зволоження і в окремі роки ресурси тепла бувають значно менші від потреб культур. Ці несприятливі явища елементів погоди обумовлюють зниження і нестійкість урожайності сільськогосподарських культур впродовж років.
Філіал інституту цукрових буряків розміщений в пiдзоні нестійкого зволоження Лiсостепу. Середня кількість опадів за рік становить 490-580 мм, з яких на період з температурою вище +100С припадає 300-310 мм.
Протягом року опади розподіляються нерівномірно: найбільше - в червні-липні (90-100 мм), а найменше - в січні-лютому.
В цілому грунтово-кліматичні умови є сприятливими для вирощування насінників цукрових буряків. При належному забезпеченні добривами і догляді за насінниками в господарствах даного регіону (Жашківський, Драбівський радгоспи) отримували високі врожаї (понад 25ц/га).
2.2. Погодні умови в роки проведення досліджень
Особливістю 1998 року було те, що після висадки 26 квітня четвертинок коренеплодів (для використання генетично ідентичного матеріалу у всіх варіантах) протягом 26 днів випало 5,7 мм опадів (рис. 2.1, дод. А.1). Відносна вологість повітря (рис. 2.3, дод. А.3) в ці дні коливалась від 43% до 73%, а в середньому склала 51,1%. В результаті цього частина четвертинок не прижилася, хоча загальна кількість опадів за квітень і травень були близькими до середньо-багаторічної норми (89,9%). Сумарна кількість опадів за період вегетації насінників перевищила середньобагаторічну норму і склала 272 мм проти 232,5 (рис 2.1, дод. А.1). Середньодобова температура повітря (рис. 2.2, дод А.2) протягом вегетації перевищувала середньобагаторічні показники. В середньому за квітень-липень вона склала 16,00С, а за багаторічними даними - 13,40С.
В 1999 році, порівнюючи з 1998, навпаки, в квітні випало 70 мм опадів, проти 39,3 мм середньобагаторічних (178 %). Середньодобова температура також перевищувала середньобагаторічну норму (+11,10С проти
Рис 2.1. Кількість опадів за вегетацію висадків
+6,90С). Відносна вологість повітря за квітень