Ви є тут

Діагностика алергічних захворювань у дітей за допомогою ротаційного прик-тесту з неінфекційними алергенами

Автор: 
Кулик Ярослава Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001432
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали досліджень
Для вирішення поставлених у роботі завдань було проведено клініко-імунологічне обстеження дітей з алергічною патологією. Робота проводилася на базі міської дитячої поліклініки № 3 м. Вінниці та на базі консультативної поліклініки і торакопульмонологічного відділення Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні у 1999-2000 роках. Основну групу обстежуваних склали 167 дітей (65 дівчаток та 102 хлопчики), контрольну групу - 51 дитина (21 дівчинка і 30 хлопчиків). Вік усіх обстежених дітей коливався від 4 до 14 років, середній вік становив (9,4±0,2) років.
До основної групи увійшли діти з різноманітними проявами АЗ дихальної системи. На основі характерних скарг та даних анамнезу, результатів традиційних для педіатрії та алергології, клінічної імунології методів діагностики, було встановлено такі клінічні діагнози: ізольована бронхіальна астма (БА) у 47 дітей, що склало 28,1% усіх хворих, алергічний риніт (АР) у 61 дитини (36,6%), поєднання двох вказаних захворювань - у 59 дітей (35,3%). У таблиці 2.1 представлено віково-статевий розподіл хворих дітей в залежності від клінічного діагнозу АЗ.
Середній термін тривалості основного АЗ у обстежених дітей складав (2,4±0,2) років, коливаючись при цьому від кількох місяців до п'яти років. Близько половини дітей (45,3%) відмічали симптоми захворювання протягом останніх 1-2 років.
Діти з клінічними проявами алергічного риніту пред'являли ті чи інші характерні скарги: закладеність носа, часте чхання, відчуття свербежу, "лоскотання" у носі та носоглотці, появу серозних та слизових виділень з носа, нерідко затруднене носове дихання, через що діти постійно дихали ротом. Частина дітей (10,7%) відмічала затруднення носового дихання у нічний час, порушення сну. У разі приєднання симптомів кон'юнктивіту діти скаржилися на свербіж та на відчуття пекучості в очах, припухлість та набряк повік, гіперемію кон'юнктиви і склери, світлобоязнь, сльозотечу, іноді больові відчуття в області надбрівних дуг.
Таблиця 2.1
Віково-статева структура обстежених дітей
(n=167) у залежності від клінічної форми АЗ
Вік
дітейКлінічна форма АЗБААРБА+АРВсьогоабс.%абс.%абс.%абс.%4-6 років
хлопчики
дівчатка
4,2
2,4
2,9
1,2
4,8
3,6
20
12
11,9
7,27-10 років хлопчики
дівчатка
12
7,2
4,8
12
5,4
7,2
14
8,4
1,8
35
23
21,0
13,811-14 років хлопчики
дівчатка
4,8
4,8
16
17
9,6
10,2
23
13,8
2,9
47
30
28,2
17,9Всього
хлопчики
дівчатка
27
20
16,2
11,9
30
31
18,0
18,6
45
14
26,9
8,4
102
65
61,1
38,9 Примітка: тут і далі БА - бронхіальна астма, АР - алергічний риніт.
Серед 61 дитини з діагностованим АР цілорічний перебіг спостерігався у 36 дітей (59,0%), серед яких 9 дітей мали цілорічний АР з сезонними загостреннями. Сезонний АР, спричинений пилком рослин, було виявлено у 25 (41%) осіб (рис. 2.1).
Основними скаргами, які пред'являли хворі на бронхіальну астму, були: сухий приступоподібний кашель, утруднене дихання з дистанційними хрипами, рецидивуючі приступи експіраторної задишки з участю допоміжної мускулатури. У 102 дітей, у яких була виявлена побутова БА, спостерігався цілорічний перебіг захворювання; приступи виникали у домашній обстановці, переважно у нічний час. Вони починалися гостро, на фоні загального благополуччя, але добре піддавалися лікуванню бронхолітичними препаратами. Частина дітей (19,8%) із середньо-тяжким перебігом БА відмітила, що іноді приступи задишки чи кашлю провокувалися фізичним навантаженням, ГРВІ. Пилкова БА, як одна із найтяжчих форм полінозу, маніфестувала у сезон цвітіння причинно-значимих рослин і у 31,3% випадків розвивалася на тлі уже наявного АР. Серед усіх 167 дітей ознаки БА спостерігалися у 106 (63,5%) осіб. Серед них ізольовану БА діагностовано у 47 (44,3%) дітей, а у поєднанні з АР - у 59 (55,7%) обстежених.
Серед 106 дітей, хворих на БА, інтермітуючий перебіг захворювання мав місце у 38 (35,9%) осіб, персистуюча БА легкого ступеня - у 31 (29,2%), персистуюча БА середнього ступеня тяжкості - у 37 (34,9%) хворих. БА характеризується підвищеною чутливістю трахеобронхіального дерева до різноманітних ендогенних та екзогенних факторів, що проявляється обструкцією бронхів [5; 13; 30]. З метою оцінки ступеня вентиляційної здатності легень та наявності бронхообструкції у хворих з симптомами БА, дітям, старшим 5 років, проводилася спірографія за загальноприйнятою методикою. Дослідження виконувалося на комп'ютерному спірографі фірми JAEGER з використанням програми MasterLab.
Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) не проводилося у 12 дітей, хворих на БА, віком 4-6 років. За результатами спірографії 94 обстежених виявлено, що показники ФЗД знаходились в межах норми у 46 (48,9%) дітей, помірні порушення ФЗД спостерігалися у 41 (43,6%), значне зниження показників ФЗД - у 7 (7,5%) дітей. При цьому у більшості випадків (47,9%) встановлено обструктивний тип порушень бронхіальної прохідності.
Відомо [5; 13; 53; 71; 72], що з віком у дітей досить часто формується полівалентна сенсибілізація, яка обумовлює розвиток асоціацій різних форм АЗ, а також збільшення частоти патологічних змін інших органів неалергічної природи. Так, серед обстежених нами дітей сенсибілізація лише до одного виду алергенів виявлена у 74 (44,3%) пацієнтів, серед них лише до побутових - у 55 (32,9%) випадків, до пилкових - у 19 (11,4%). У більшості випадків ( 55,7%) результати опитування хворих дали підставу думати про наявність у них множинної гіперчутливості до різних видів алергенів, у т. ч. харчових (28,1%), епідермальних (18,6%), медикаментозних (5,4%), інсектних (3,6%), що представлено на рис. 2.2. Цілком ймовірно, що наведені цифри менші за реальні дані, оскільки основним нашим завданням була ідентифікація сенсибілізації до побутових та пилкових алергенів, а дослідження з іншими видами алергенів виконувалися не всім дітям. При цьому необхідно підкрес