РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Загальна характеристика промислового м.Комсомольська Полтавської області
Для того, щоб пояснити перелік методів і об'єктів досліджень, які ми обрали для виконання поставлених в роботі завдань, слід коротко навести інформацію про історію виникнення масових спалахів бронхообструктивних захворювань, а також перелік версій щодо причин їх виникнення.
М. Комсомольськ засноване в 1961 році, в 1977 р. віднесене до категорії міста обласного підпорядкування. На 01.01.2001 року в місті проживало 57670 чол, з них дітей до 14 років - 10,2 тис., підлітків - 3,3 тис, дорослих працездатного віку - 32,6 тис. (у тому числі чоловіків - 16,4 тис.). Середній вік жителя міста - 31-32 роки.
Аналіз показників загальної захворюваності населення м.Комсомольська за 1995-1999 роки свідчить про її зростання (1995р. - 10856,6; 1999р. - 14840,7 на 10 тисяч населення). В структурі загальної захворюваності серед дорослого населення хвороби органів дихання зайняли 2 рангове місце (22,3 %). По
м.Комсомольську рівень обструктивних захворювань органів дихання на протязі цих років був набагато вищим, ніж по Полтавській області в цілому (у 1997р. по місту - 95,2 на 10 тисяч населення; по області - 58,2; 1998р., відповідно - 102,4, по області - 61,2). Серед дорослого населення міста відмічається високий рівень захворюваності на ХОЗЛ (у 1998р. - по м.Комсомольську 27,9 на 10 тисяч населення, по області - 8,5). Протягом зазначеного періоду значно зросла захворюваність дорослого населення на бронхіальну астму з 51,8 до 71,1 на 10 тисяч населення (по області вона становила - 41,1).
Що стосується дітей м.Комсомольська, то у них хвороби органів дихання займають перше рангове місце (48,2 % в структурі захворювань).
2.1.1. Екологічна ситуація в м.Комсомольську
Оскільки аналіз екологічної ситуації в місті є дуже важливим для пояснення подальших результатів власних досліджень, наведемо деякі дані. На території м.Комсомольська функціонує 16 основних промислових підприємств, які потенційно можуть впливати на стан атмосферного повітря. Загальна кількість стаціонарних джерел викидів становить 462.
Валові промислові викиди шкідливих речових з організованих джерел в атмосферне повітря (за даними Полтавської обласної та міської санепідстанцій) склали: в 1990р. - 11,3 тис.тонн; 1991р. - 11,6 тис. тонн; 1992р. - 12,5 тис. тонн.; 1993р. - 11,3 тис. тонн; 1994р. - 12,0 тис. тонн; 1995р. - 13,6 тис. тонн; 1996р. - 10,7 тис.тонн; 1997 р. - 11,5 тис. тонн; 1998р. - 10,9 тис. тонн; 1999р. - 7,1 тис. тонн. Переважний обсяг промислових викидів в атмосферу належить Полтавському гірничо-збагачувальному комбінату - майже 95 % від загальної кількості викидів. Редутський щебеневий завод, підприємство "Комсомольськтеплоенерго", Рижевський гранкар'єр та міськводоканал разом мають викиди, що складають близько 4 % загальних, на долю решти підприємств припадає менше 1 %. З промисловими валовими викидами в атмосферне повітря міста згідно проектів гранично-допустимих викидів (ГДВ) надходить 54 інгредієнти.
Серед компонентів викидів найбільш значні за обсягом:
- завислі речовини - 6,9 тис. т/рік або 63,3 %;
- вуглецю окис - 2 тис. т/рік або 18,3 %;
- азоту оксиди - 1,2 тис. т/рік або 11 %;
- сірки двоокис - 0,8 тис. т/рік або 7,3 %;
Внесок решти речовин становить менше 1 %.
Згідно звітних даних відносно викидів основних забруднювачів, а саме завислих речовин, оксидів вуглецю, азоту та сірки, водню хлористого та водню фтористого лідирує Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Більша частина викидів формальдегіду належить малому підприємству "Елемаш", сірчаної кислоти - "Комсомольськтелекому", аміаку - ВКО "Кисень", неграничних вуглеводнів - "Комсомольськтелекому" та Редутському щебеневому заводу.
Більшість забруднюючих речовин потрапляють в атмосферу через високі джерела (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл викиду основних шкідливих речовин
щодо висоти джерел - відсоток від загального
(за даними Полтавської облсанепідстанції)
Інтервал висоти джерел, мКількість
джерелВикиди шкідливих речовин в %сірки двоокисдвоокис азотувуглецю окисзавислі речовини1 - 1023411,516,58,336,811-30137---3,831-508782,081,065,533,451-12046,52,535,926,0
Найбільший внесок мають джерела висотою від 31 до 50 метрів: біля
80 % двоокису сірки та азоту, більше 56 % окису вуглецю і 33 % завислих речовин. Більшість промислових викидів в атмосферу надходять на очисні споруди, лише 11-17 % щорічного обсягу виділених шкідливих речовин потрапляють в повітря без очищення. Коефіцієнт корисної дії очисних споруд досить високий. Вловлюється та знешкоджується від 94 до 98 % тих викидів, які надійшли на очистку.
Згідно з даними проектів нормативів гранично допустимих викидів, підприємства міста викидають в атмосферу 54 забруднюючих речовини, які в своєму складі містять:
* надзвичайно небезпечний інградієнт І класу свинець і його сполуки в кількості 1,1 кг/рік, що створює розрахункову приземну концентрацію у житловій зоні міста значно меншу, ніж 5 % ГДК м. р.;
* високо небезпечні ІІ класу- 3 інградієнти; при цьому суттєвий вплив на повітряний басейн мають лише дві речовини: азоту двоокис (0,9 ГДК м. р.) і водень фтористий (близько 0,1 ГДК м. р.);
* помірно небезпечні ІІІ класу - 19 інградієнтів, з яких 4 мають розрахункові концентрації 0,3-0,4 ГДК м. р. (сажа, п
- Київ+380960830922