Ви є тут

Еволюція теорії цінності в українській економічній думці ХІХ - поч. ХХ ст.

Автор: 
Ущаповський Юрій Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000537
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ТЕОРІЇ ЦІННОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

2.1. Витоки розуміння категорії цінності в українській економічній думці докласичного періоду

Теорія цінності як органічний елемент цілісної системи економічних поглядів сформувалась тільки в ХІХ ст., але її витоки можна віднайти задовго до становлення економічної науки в уявленнях людей на побутовому рівні. Вони формувались під впливом конкретних умов природного і соціального середовища, що визначали господарську діяльність у різні історичні епохи.
У світовій науці першість в аналізі ціни товару, як правило, надають Арістотелю, який зосереджувався на проблемі справедливості обмінних операцій. Суперечливість "комутативної" справедливості ціноутворення Арістотеля стала поштовхом для еволюції майбутніх концепцій цінності.
Теза Арістотеля, що справедливим є такий обмін, коли обмінюються рівні за обсягом роботи, стала основою майбутніх витратних концепцій ціноутворення та трудової теорії вартості (цінності). Натомість, різноманітні теорії, які пояснюють ціну, спираючись на корисність благ, беруть свій початок у тезі Арістотеля, що спільним мірилом при обміні є потреба, яку на практиці замінюють гроші (монета).
На території України протягом століть проживало населення, що мало свої господарські уявлення, які сформувалися під впливом конкретних природно-соціальних умов. С. Злупко зауважує з цього приводу: "Освоєнням теперішньої території шляхом розселення розпочинається історичне життя українського народу. Під впливом території, її фізичних прикмет і культурних впливів, в які вводила вона свою людність, відбувалося формування окремої етнокультурної одиниці, яку нині називаємо українським народом" [1, c. 31]. Отже, господарські уявлення народу Скіфії, так само як і інших стародавніх мешканців території України, можуть бути полем для пошуку витоків розуміння цінності.
У цьому розумінні нашу увагу привертає творча спадщина мудреця з Подніпров'я Анахарсія Скіфського (VI ст. до н. е.), незначна частина якої дійшла до нас у вигляді десяти листів, а також цитування та критики істориків та філософів більш пізньої доби. Не намагаючись применшити заслуги Арістотеля в становленні економічного аналізу, необхідно віддати належне Анахарсію, який, можливо, вперше в історії вжив термін "справедлива ціна" (рис. 2.1). Саме цей термін він використовує у листі до афінян у контексті роздумів про етичність мовних взаємин: "Ви ввозите до себе лікарів з Єгипту, стерничих - з Фіникії, робите покупки на ринку, не даючи за них понад те, чого вони варті, лише тільки тому, що продавці гарно теревенять по-грецьки. Ви купуєте, не задумуючись, у варварів, лише б вони продавали по справедливій ціні" [87, c. 11].
Не можна стверджувати, що Анахарсій не сприймає обмін, що лежить в основі ціноутворення, як суспільне явище. Проте його оцінки обмінних операцій перебувають у площині морально-етичних взаємин. Анахарсій, наприклад, не сприймав гроші як соціальний еталон цінності. Отже, не викликає сумніву, що до етичної проблеми справедливості у ціноутворенні він звернувся випадково. Економічні питання не знаходились у центрі уваги стародавніх мислителів, що розглядались у контексті більш важливих для них проблем.
Розуміння Анахарсієм "справедливої ціни", на нашу думку, слід розглядати під кутом зору етичної оцінки матеріального багатства, яке він, напевно, виніс із Скіфії, де суспільні відносини дещо відрізнялись від умов полісної системи Стародавньої Греції. Можна висунути гіпотезу, що "справедлива ціна" у розумінні Анахарсія є суспільною цінністю блага, тобто своєрідною оцінкою блага суспільством. Вживаючи сучасну термінологію, можна зробити висновок, що таке визначення знаходиться у полі нормативної економічної науки.

Рис. 2.1. Формування підходів до цінності в українській економічній думці докласичного періоду

Якщо існує "справедлива ціна", - то повинен існувати і "критерій справедливості" у ціноутворенні. Що розумів під "критерієм справедливості" Анахарсій нам залишається лише здогадуватись, оскільки його безпосередніх свідчень з цього приводу ми не знаходимо. Незначна частина творчої спадщини Анахарсія, на жаль, не дозволяє сформувати уявлення щодо цілісної світоглядної концепції мислителя.
Згодом Арістотель віднайшов "критерій справедливості" у "рівності" того, що людина віддає й отримує. Можливо, саме обізнаність із поглядами Анахарсія вплинула на формування концепції "комутативної" справедливості ціноутворення Арістотеля, що характеризує відносини, "які у Арістотеля і багатьох його послідовників знаходяться посередині між логічним і нормативним ідеалом та "природним" і "справедливим" [90, c. 297]. Отже, Анахарсій вжив термін "справедлива ціна" значно раніше ніж середньовічні схоласти, яким приписують запровадження зазначеного терміну, і раніше самого Арістотеля.
До глибокого теоретичного осмислення економічних відносин у писемних джерелах часів Київської Русі ще далеко, але вже у "Повісті временних літ" (поч. ХІІ ст.) зафіксовані наявність суспільного поділу праці, джерела та форми доходів, системи оподаткування та різних еквівалентів цінності, що існували на теренах Київської Руси.
У сфері світського законодавства Київська Русь створила своє власне право, яке було кодифіковано у всесвітньовідомому документі "Правді Руській" (ХІ-ХІІ ст.), де простежуються очевидні спроби зафіксувати існуючі в суспільстві господарські відносини, враховуючи і відносини у сфері обміну, через норми права. Зрозуміло, що появі термінів "ціна", "цінність", які є невід'ємними атрибутами товарно-грошових відносин, передувала хоча б суб'єктивна оцінка блага.
Ціннісні орієнтації доби Київської Русі перебували в суспільному світогляді, що базувався переважно на християнських цінностях. На наш погляд, саме протягом цього періоду закладались морально-етичні основи оціночних характеристик економічних явищ і процесів. Соціально-економічні обставини сприяли формуванню