Ви є тут

Міжнародне корпоративне податкове планування в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю компаній.

Автор: 
Мусієнко Олег Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002607
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ МІЖНАРОДНОГО КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКОВОГО
ПЛАНУВАННЯ
Переходячи до дослідження методів міжнародного корпоративного податкового
планування, треба зауважити, що і у вітчизняній, і в західній літературі МКПП
переважно досліджується в контексті аналізу конкретних “схем” оптимізації
оподаткування певних зовнішньоекономічних операцій (специфіки використання
офшорних компаній, кептивних нерезидентних банків чи страхових компаній),
особливостей оподаткування міжнародного бізнесу при його здісненні в різних
організаційно-правових формах (постійне представництво — філія — дочірня
компанія — міжнародний консорціум) тощо. Такий підхід використано, наприклад, у
роботах А. Апеля [3], Є. Євстигнєєва [30], Дж. Пеппера [79], Д. Тихонова [94],
С. Девіса [137], А. Скафера [210], С. Шпенгеля [213] та ін. Разом з тим єдиного
методологічного підходу до класифікації і відповідно до аналізу сутності
методів міжнародного податкового планування в науковій літературі досі не
сформовано.
Виходячи з того, що метою міжнародного податкового планування є зниження
сукупного рівня оподаткування компанії (групи компаній) в усіх країнах, де вона
здійснює свою діяльність, і враховуюче те, що об’єктивною основою для такої
оптимізації оподаткування є наявність значних відмінностей у ставках
оподаткування прибутків від різних видів операцій, зокрема зовнішньоекономічних
(особливо коли такі операції здійснюються компанією-нерезидентом) в різних
національних податкових системах, видається за доцільне виділити дві основні
групи методів (інструментів) МКПП.
Перша група — методи зниження сукупного рівня оподаткування через оптимальне
використання сприятливих податкових режимів, що надаються в країнах —
податкових юрисдикціях компаній — учасників зовнішньоекономічної діяльності.
Друга група — методи зниження сукупного рівня оподаткування через переведення
для цілей оподаткування частини прибутку від діяльності компанії (групи
компаній) у податкові юрисдикції, де такий прибуток підпадає під порівняно
сприятливіші умови оподаткування. Невід’ємною складовою реалізації другої групи
методів МКПП є створення юридично відокремлених структурних одиниць компанії
(групи компанії) у третіх (стосовно основної зовнішньоекономічної діяльності)
країнах.
2.1.  Методи оптимізації сукупного рівня оподаткування через оптимальне
використання сприятливих податкових режимів у країнах ведення
зовнішньоекономічної діяльності
Зміст першої групи методів МКПП полягає в організації зовнішньоекономічної
діяльності компанії в іноземній юрисдикції у такий спосіб, який забезпечить
оптимальне сукупне оподаткування прибутків від такої діяльності в країні
основної (материнської) компанії і в іноземній юрисдикції. Відомо, що
зовнішньоекономічна діяльність компанії, як правило, підлягає оподаткуванню
щонайменше в двох країнах — країні реєстрації компанії та країні здійснення
зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно сукупний рівень оподаткування
прибутків від такої діяльності складається з двох частин — суми податків, що
підлягає сплаті в національній юрисдикції, та суми податків, що підлягає сплаті
в закордонній юрисдикції.
З метою змістовного аналізу методів МКПП, що можуть використовуватися для
оптимізації оподаткування компанії, визначимо ключові елементи усталеної у
світі системи оподаткування прибутків від зовнішньоекономічної діяльності.
Відомо, що коли суб’єкт господарювання здійснює свою діяльність в межах однієї
країни, всі його доходи оподатковуються в цій країні, але якщо комерційна
діяльність здійснюється у більш як одній країні, постає питання про визначення
критеріїв розподілу прибутку компанії для цілей оподаткування між усіма
країнами ведення бізнесу. Ця проблема особливо гостро постає тоді, коли
зовнішньоекономічна діяльність здійснюється у формі не просто міжнародної
торгівлі, а так званого міжнародного виробництва, тобто коли виробничий ланцюг
мультинаціональної компанії охоплює велику кількість країн, участь яких у
виготовленні кінцевого продукту може виражатися не лише в постачанні його
складових, а й в участі в розробці нових технологій, реалізації патентів,
фінансовому чи страховому обслуговуванні компанії тощо. Недискримінаційне,
адекватне й узгоджене оподаткування такої міжнародної комерційної діяльності у
всіх країнах, де вона здійснюється, потребує непростої координації національних
податкових систем. У свою чергу, для компаній міжнародне оподаткування такої
діяльності (порівняно, скажімо, з оподаткуванням простої експортної торгівлі)
також становить додаткові складнощі. Адже, на відміну від мита, імпортного
акцизу та ПДВ, що сплачуються при експорті товарів чи послуг, розрахунок
економічних наслідків від яких є досить нескладним, коректна оцінка втрат від
сплати прибуткових та інших видів податків за кордоном, їх узгодження з
внутрішнім оподаткуванням, кількісний аналіз впливу закордонного оподаткування
на загальні витрати виробництва та на кінцеву ціну продукції потребують
глибокого знання національного та міжнародного податкового законодавства,
розуміння специфіки діючих у ньому режимів, ставок та пільг.
Зважаючи на те, що українські компанії лише починають виходити на світові ринки
не просто як експортери сировини чи готової продукції, а й як учасники чи
організатори більш складних міжнародних бізнес-проектів, і відповідно ще не
мають достатнього досвіду оцінки й адекватного врахування наслідків
міжнародного оподаткування, дослідження питання специфіки міжнародного
оподаткування та можливостей МКПП видається особливо актуальним.