Вы здесь

Організація управління реалізацією стратегії підприємства.

Автор: 
Ривкіна Ольга Леонідівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U000903
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Дослідження впливу процесу реалізації стратегії на формування структури
управління підприємства
Структура управління є важливим елементом організації управління діяльністю
підприємства, оскільки відображує систему цілей, розподілену між структурними
підрозділами, що у процесі їхнього досягнення вирішують певні задачі й
виконують функції, наділяються повноваженнями й відповідальністю, та пов'язані
один з одним стійкими відносинами [165, с. 163]. Тобто структура управління, як
форма розподілу й кооперації управлінської діяльності, формується для
досягнення цілей управління підприємства [43, с. 112].
Виділяють два види управління діяльністю підприємства – оперативне та
стратегічне [26, с. 30]. Кожний з видів управління має свою ціль. Так,
«...ціллю оперативного управління підприємством є забезпечення процесу
виробництва товарів і послуг для отримання доходу від їх реалізації. А ціллю
стратегічного – забезпечення виживання підприємства в довгостроковій
перспективі за допомогою встановлення динамічного балансу з оточенням, що
дозволяє вирішувати проблеми зацікавлених у діяльності підприємства осіб» [26,
с. 31]. На етапі реалізації стратегії управління діяльністю підприємства носить
і оперативний, і стратегічний характер, оскільки крім отримання доходу від
виробництва й реалізації товарів і послуг, актуальним є також досягнення
довгострокових цілей розвитку підприємства, що здійснюється в нестабільних
умовах його оточення. Тому в процесі реалізації стратегії має місце подвійність
цілей управління, що «...висуває особливі вимоги до організації внутрішнього
середовища підприємства, які виражаються в необхідності введення системи
подвійного управління, при якій слід виділяти структури управління оперативною
та стратегічною діяльністю» [165, с. 79].
Необхідність виділення структур управління оперативною діяльністю й діяльністю
з реалізації стратегії зумовлена не лише специфікою цілей, але й значенням та
особливостями виконання різних функцій управління в процесі досягнення цих
цілей. Так, при управлінні оперативною діяльністю підприємства всі функції
управління рівнозначні. А при управлінні процесом реалізації стратегії
домінуючого значення набувають управлінські функції контролю, організації,
координації, регулювання, мотивації, обліку й аналізу, на відміну від функцій
планування й прогнозування, які слід вважати підтримуючими (див. п. 1.1).
Особливо слід підкреслити істотні відмінності у виконанні функцій аналізу,
мотивації й планування в рамках управління оперативною й стратегічною
діяльністю підприємства, які виражаються в дотриманні певних принципів і
технологій, а також застосуванні різних інструментів [6, 63, 88, 89, 111, 173,
179, 189]. Таким чином, можна зробити висновок, що ці розходження висувають
особливі вимоги до теоретичних знань і практичних навичок персоналу, що їх
виконують, зумовлюють необхідність наділення працівників спеціальними
повноваженнями й відповідальністю та об'єднання їх у відповідні підрозділи в
рамках структур управління оперативною діяльністю й реалізацією стратегії
підприємства. Але, незважаючи на те, що ці структури управління створюються для
досягнення різних цілей через виконання функцій, що мають певну специфіку, вони
повинні бути тісно взаємопов’язані між собою. Такий підхід до формування
структур управління оперативною діяльністю й реалізацією стратегії
зумовлюється:
по-перше, тісним взаємозв'язком оперативних і стратегічних планів діяльності
підприємства, коли перші є результатом трансформації других;
по-друге, спільністю виконавців, коли виконання стратегічних і оперативних дій
здійснюється тими самими працівниками підприємства в рамках їх функцій.
Таким чином, з урахуванням всього вищезазначеного, структуру управління
підприємства, що реалізує стратегію, пропонується розглядати як систему, яка
має два зрізи: стратегічний і оперативний. Кожний з цих зрізів, також як і
система в цілому, являють собою упорядковану сукупність структурних
підрозділів, створених для досягнення стратегічних і оперативних цілей
підприємства через виконання управлінських функцій, і об'єднаних між собою
горизонтальними й вертикальними зв'язками, в основі яких лежить сукупність
повноважень і обов'язків усіх суб’єктів управління, які закріплені у
нормативно-правовій базі підприємства.
Результати проведеного в п. 1.3 дослідження підходів до формування структури
управління підприємства, що реалізує стратегію, дозволяють зробити висновок, що
в сучасній вітчизняній та зарубіжній теорії стратегічного управління ця
проблема доки не має комплексного вирішення. Що стосується практичної
діяльності, то результати дослідження, проведеного на підприємствах харчової
промисловості АР Крим, виявили наступне. Незважаючи на те, що на питання: «Чи
управляєте ви реалізацією розробленої стратегії?» з 20 респондентів 9 відповіли
стверджувально, подальше більш докладне дослідження особливостей цього процесу
дозволило виявити протилежне. Так, моніторинг як один з основних складників
функції контролю, що домінує в процесі реалізації стратегії, повною мірою не
виконується. Це підтверджується, по-перше, тим, що на всіх підприємствах, які
реалізують стратегію, основну увагу приділяють відстеженню проміжних
результатів даного процесу, при цьому основними інструментами контролю є
бюджетування й аналіз відхилень фактичних показників від планових. Що
стосується моніторингу середовища функціонування підприємства, то він
здійснюється лиш