Ви є тут

Мотивування керівників в системі управління підприємством

Автор: 
Процик Ірина Степанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000693
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВИКОРИСТОВУВАНИХ МЕТОДІВ МОТИВУВАННЯ КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Аналіз динаміки показників, які відображають характер і результативність мотивування керівників підприємств

Протягом 1998-2005 рр. проводилось дослідження 36 підприємств Львова і Львівської області на предмет характеру і результативності мотивування керівників різних рівнів управління [178]. Серед досліджуваної сукупності аналізувалось по 12 малих, середніх і великих підприємств різної власності і форм господарювання. Основними підприємствами, менеджери яких виступали експертами у дослідженні щодо характеру і результативності мотивування керівників, були АТ "Світоч", АТ "Ензим", ВАТ "Маяк", ВАТ "Львівська макаронна фабрика", ВАТ ШП "Світанок", ДП "ЛДЮЗ", ДП "Львівський БТРЗ", ДПА "Львівські авіалінії", ДП "ВПП МО України "Армія України", ЗАТ "Світанок", ТзОВ "Єра Світ", ДП "Центр Європи" та інші. У табл. 2.1 наводиться інформація щодо кількості досліджуваних підприємств і чисельності керівників різних рівнів протягом 2003-2005 рр.
Як видно з табл. 2.1, загальна чисельність керівників досліджуваних малих підприємств постійно зростала. У 2005 р. у порівнянні із 2003 р. чисельність керівників зросла на 8 чоловік (32 %). Цей факт, за матеріалами підприємств засвідчує розширення видів діяльності підприємств. Щодо динаміки зміни чисельності працівників у розрізі рівнів управління, то, як видно з даних табл. 2.1, чисельність керівників на усіх рівнях управління зросла. Так, чисельність керівників вищого рівня управління у 2005 р. порівняно з 2003 р. зросла на 3 чоловіка (16,6 %). Чисельність керівників середнього рівня управління зросла у два рази. Щодо чисельності керівників низового рівня управління, то вона зросла у 1,5 рази.
Таблиця 2.1
Кількість досліджуваних підприємств і чисельність керівників різних рівнів управління протягом 2003-2005 рр.
РокиКількість підприємств Чисельність керівників, чол.Всього
керівників,
чол. Вищого рівня управлінняСереднього рівня управлінняНизового рівня управління Малі підприємства2003 12 1834252004 12 1856292005 12 216633 Середні підприємства2003126164902152004126372922312005127770101248 Великі підприємства2003129210211330720041291971153032005129192120303
Така ж тенденція виявлена серед чисельності керівників середніх підприємств [178]. Протягом аналізованого періоду загальна чисельність керівників зросла на 33 особи (15,3 %). Чисельність керівників вищого рівня управління у 2005 р. порівняно з 2003 р. зросла на 16 осіб (26,2 %), середнього рівня управління - на 6 осіб (9,4 %), низового рівня управління - на 11 осіб (12,2 %).
Щодо чисельності керівників на великих підприємствах, то їх загальна чисельність протягом аналізованого періоду знизилась на 4 особи (1,3 %). Це відбулось за рахунок зменшення чисельності керівників вищого і середнього рівнів управління. Зокрема, керівників вищого рівня управління на 1 особу (1,1 %), керівників середнього рівня на 10 осіб (10,9 %).
Таким чином, у результаті проведеного аналізу виявлено, що для підприємств різного розміру спільною є тенденція до зростання чисельності керівників низового рівня управління [178]. Щодо чисельності керівників вищого і середнього рівнів управління, то на малих і середніх підприємствах вона зростає, а на великих - зменшується. Причиною першої з виявлених тенденцій, як показали проведені дослідження, є поглиблення спеціалізації і створення структурних підрозділів на низовому рівні управління. Причиною другої є те, що на малих і середніх підприємствах має місце розширення видів діяльності, а на великих - посилення централізації управління і пошук резервів оптимізації витрат, зокрема адміністративних.
Cеред методів мотивування виділяють: заробітну плату, надбавки, доплати, премії, дивіденди, цінні подарунки, дотації, компенсації, пільги, зауваження, догани, штрафи тощо [4; 16; 25; 37; 39; 88; 121; 123; 180].
У табл. 2.2 наведено динаміку часток річної заробітної плати керівників у загальному фонді оплати праці досліджуваних підприємств. Як видно (див. табл. 2.2) на малих, середніх і великих підприємствах протягом 2003-2005 рр. характерна тенденція до зростання середніх часток річної заробітної плати керівників усіх рівнів управління у загальному фонді оплати праці, за винятком керівників середнього рівня управління на великих підприємствах [178]. Так, частка заробітної плати керівників усіх рівнів управління у загальному фонді оплати праці на малих підприємствах у 2005 р. порівно з 2003 р. зросла на 0,06, на середніх підприємствах спостерігається ріст на 0,05, а на великих підприємствах - на 0,03. Щодо частки заробітної плати керівників середнього рівня управління у загальному фонді оплати праці на великих підприємствах, то вона знизилась у 2005 р. порівняно 2003 р. і 2004 р. на 0,01, причиною цього є зменшення чисельності керівників середнього рівня управління. Виявлена тенденція щодо росту заробітної плати є наслідком зростання заробітної плати у цілому в країні протягом аналізованого періоду.
Таблиця 2.2
Динаміка середніх часток річної заробітної плати керівників у загальному фонді оплати праці досліджуваних підприємств
РокиСередні частки річної заробітної плати керівників, коеф.Всього Вищого рівня управлінняСереднього рівня управлінняНизового рівня управління Малі підприємства 20030,110,020,020,15 20040,110,030,040,18 20050,130,040,040,21 Середні підприємства20030,120,110,160,3920040,140,120,170,4320050,140,120,180,44 Великі підприємства20030,020,030,020,0720040,040,030,030,120050,040,020,040,1
У табл. 2.3 наведено динаміку часток додаткових виплат керівникам у загальній величині виплат працівникам досліджуваних підприємств як методу мотивування. За даними таблиці (табл. 2.3) бачимо, що частки до