РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НА
МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Адаптація машинобудівних підприємств до нових умов господарювання
Стосовно машинобудівних підприємств чотири основних питання теорії організації,
які вона повинна вирішувати як наука, можна інтерпретувати таким способом:
визначення розмірів виробництва і збуту продукції; внутрішня структура
організації; технологічна одиниця на основі поділу праці із закріпленням
трудових завдань за певними працівниками (або групами працівників) або
бізнес-процес; визначення способу адаптації економічної організації до змін
зовнішнього середовища.
Історичною основою науки теорії організації є тектологія А.А. Богданова [18],
відповідно до якої умовою існування будь-якої системи (організації) є
досягнення нею динамічної рівноваги, коли відбувається зрівноважування сил
творення й руйнування в процесі взаємодії цієї системи із зовнішнім
середовищем. Якщо ж ця рівновага порушується і не відновлюється, то в кінцевому
підсумку система руйнується, що призводить до її загибелі.
Усі чотири питання теорії організації тісно пов'язані зі знаходженням
комплексом динамічної рівноваги як умови його існування. Вирішивши перше
питання, ми визначаємо умови рівноваги організації із середовищем (у статиці).
Вирішення другого питання дає змогу додатково врахувати рівнодіючу силу, що
виникає всередині організації (комплексу).
Перші дві умови рівноваги доповнює й конкретизує третє питання теорії
організації з урахуванням упорядкування елементів всередині системи. Однак
перейти до динамічної рівноваги комплексу із зовнішнім середовищем дає змогу
тільки вирішення четвертої проблеми теорії організації.
Нову парадигму в економічній науці формує еволюційна економіка, основна ідея
якої полягає в такому: у суспільстві відбувається економічний “природний добір”
[50]. Відповідно до цієї теорії, “розвиток найбільш конкурентоспроможних
господарюючих суб'єктів відбувається за рахунок витиснення з економічного
простору інших членів популяції господарюючих суб'єктів. Процес економічного
природного добору формує певний “організаційний генотип” - властивості й
характеристики господарюючих суб'єктів, що дають їм змогу виживати і
розвиватися в мінливих умовах економічного середовища. До цих властивостей
входить, зокрема, здатність до виробництва і отримання прибутку. Динаміка
виживання і зростання популяції господарюючих суб'єктів в умовах мінливого
економічного середовища визначає зміни макроекономічних показників, у тому
числі й показників економічного зростання” [50]. Важливу частину “генотипу”
господарюючих суб'єктів становлять процедури пошуку нових технічних і
організаційних рішень. Вони визначають можливості їх адаптації до зміни
економічного середовища.
Адаптація – це пристосування економічної системи і її окремих суб'єктів,
працівників до мінливих умов зовнішнього середовища, виробництва, праці,
обміну, життя [58].
Для оцінки того, як проходить адаптація машинобудівних підприємств м. Запоріжжя
до нових умов господарювання, були проведені анкетування і опитування
керівників цих підприємств. У вибірку ввійшло 14 підприємств.
За результатами дослідження всі підприємства галузі були розділені на дві
групи:
І група – стан підприємства стабільний;
І група – стан підприємства нестабільний;
При розподілі підприємств на ці дві групи була врахована думка керівників
підприємств і загальний стан справ (фінансове становище, наявність замовлень,
перспективи розвитку та ін.). Ситуація склалася таким чином, що як в І групу,
так і в ІІ групу потрапили по 7 підприємств галузі.
Для оцінки ступеня розходження між підприємствами цих двох груп надалі при
аналізі будемо розглядати як всю сукупність у цілому, так і окремо її
підгрупи.
Час роботи на ринку. Половина підприємств (50%) працює на ринку надання послуг
більше ніж 8 років. Одне підприємство належить до новостворених. Ще одне
підприємство належить до категорії тих, що працюють від 1 до 3 років. Інші
підприємства почали свою діяльність 3–5 років тому.
У групі нестабільно працюючих підприємств частка підприємств, що працюють на
ринку понад 8 років, є більш значною (57,1% порівняно з 42,9% у групі стабільно
працюючих).
Форма власності. Значна більшість підприємств (92,9%) мають приватну власність.
Приватна власність ділиться на два види: змішана українська власність без
іноземної участі (71,5%) і змішана українська власність з іноземною участю
(21,4%).
Частина акцій трьох підприємств із групи нестабільно працюючих є державною
власністю. По одному підприємству цей відсоток становить 10,8%, по другому –
26,5%, по третьому – 37%. Організаційно правова форма власності цих підприємств
– відкрите акціонерне товариство. У цьому випадку можна говорити про
відсутність ефективного власника як з боку держави, так і з боку інших
акціонерів.
Із 14 підприємств машинобудування м. Запоріжжя 13 належить до господарчих
товариств. З них 6 підприємств мають форму товариства з обмеженою
відповідальністю, 7 – акціонерні товариства.
Необхідно відзначити, що між організаційно-правовою формою підприємств і
ефективністю їх функціонування простежується певна залежність. Вона виражається
в тому, що найбільш успішно працюючі підприємства належать до тих підприємств,
що мають відносно невелику кількість працівників і, як правило, незначний обсяг
основних засобів. А це, насамперед, товариства з обмеженою відповідальністю і
закриті акціонерні товариства.
Таким чином, саме малі й середні підприємства швидше змогли пристосуватися до
обставин
- Київ+380960830922