Клініко-діагностичні критерії та прогнозування транзиторно-ішемічних атак.

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
2.1 Характеристика власних спостережень.
У роботі представлено результати аналізу проведеного обстеження та однорічного
катамнезу 104 пацієнтів, що перенесли транзиторну ішемічну атаку різної
етіології. Хворі обстежувалися на базі обласного центру неврології та
нейрохірургії (м. Ужгород) і клініки “Водолій” (м .Хуст ).
У дослідження були включені хворі після перенесеної ТІА, що була діагно­стована
у переважній кількості випадків лікарем-невропатологом, а в деяких випадках –
сімейним лікарем. На основі аналізу даних літератури про тривалість ТІА, у
дослідження включені пацієнти із тривалістю вогнищевого дефіциту не більше 24
годин. У зв’язку з активною дискусією щодо тривалості ТІА всі паці­єнти були
розподілені на три групи за тривалістю атаки: перша група включала пацієнтів, у
яких ТІА тривала до 5 хвилин, друга – від 6 до 60 хвилин і третя – від 1 до 24
годин. Детальний аналіз наявності чи відсутності органічних змін у го­ловному
мозку щодо кожної групи хворих наведено нижче в розділі 4. У дослі­джені не
враховано хворих, які не відповідали критеріям ТІА [11] і мали стійку
неврологічну симптоматику на момент огляду у враженому ТІА басейні голов­ного
мозку. У дослідження не включали пацієнтів, у яких ТІА була більше, ніж один
місяць до нашого обстеження. Виключені з дослідження пацієнти в анам­незі яких
були психічні порушення та демієлінізуючі процеси, які інколи дебю­тували під
маскою ТІА, що детальніше описано в розділі 3.
Серед обстежуваних було 39 (37,5%) чоловіків та 65 (62,5%) жінок. Вік хворих
коливався від 31 до 78 років, середній вік хворих складав 60,17 + 1,4 року.
Розподіл хворих за віковими періодами подано в таблиці 2.1 на с. 39).
Помітно, що переважають особи зрілого та похилого віку. Наведені дані суттєво
не відрізняються від результатів інших епідеміологічних досліджень з ТІА на
Україні [33]. При цьому є досить великою частка жінок, як узагалі серед
обстежуваних, так і зокрема в групах зрілого та похилого віку. Це можна
пояс­нити насамперед більшою кількістю жіночого населення та більшою увагою
жі­нок до свого здоров`я.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віковими періодами
Вікові періоди
Чоловіки
Жінки
30–44 (середній вік)
5,8%
2,8%
45–59 (зрілий вік)
11
10,5%
31
29,8%
60–74 (похилий вік)
20
19,2%
29
27,8%
75–89 (старечий вік)
1,9%
1,9%
Усього:
39
37,5%
65
62,5%
Усі пацієнти були обстежені відповідно до нормативів “Тимчасових галу­зевих
уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу
амбулаторної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілак­тичних закладах
України” [5]. Також усі хворі були обстежені згідно з першим етапом діагностики
для хворих, які перенесли ТІА, що включало: загальний аналіз крові, загальний
аналіз сечі, цукор крові, холестерин плазми та електро­кардіографію [11].
Доплерографічне обстеження проводилося всім хворим і включало вико­нання
повного протоколу церебральної доплерографії за Вознюком І.А. та спів­авторами
[28]. У 28 хворих було проведено електроенцефалографію .Для подаль­шого
обстеження хворі були направлені в обласну лікарню або центр неврології та
нейрохірургії (м. Ужгород ), де залежно від показань було проведено
комп’ю­терну томографію голови, селективну церебральну ангіографію,
ехокардіграфію, добовий моніторинг ЕКГ, а в певних випадках хворі були
направлені в інші діа­гностичні центри для проведення магнітно-резонансної
томографії та ангіографії. У випадках особливих показів, були використані
додаткові методи дообстеження.
Констатовано різну тривалість транзиторної ішемічної атаки у хворих. Так,
тривалість транзиторної ішемічної атаки у хворих досліджуваної групи була від
кількох секунд в одних і до 24 годин в інших. Враховуючи дискусії, які точаться
в наукових колах сьогодні щодо тривалості ТІА та роботи австрійського вченого
Вольфганга Лакушека та інших (Харків, 2005. Науково-практичний семінар
“Ате­ротромбоз і інсульт: сучасні підходи до профілактики та лікування”) ми
розділи­ли хворих на три групи залежно від тривалості ТІА. До першої групи
включали хворих із тривалістю ТІА від декількох секунд до 5 хвилин, до другої –
із трива­лістю від 6 хвилин до однієї години, до третьої – від однієї години до
24 годин. Розподіл хворих на групи наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за тривалістю транзиторної ішемічної атаки
Тривалість атаки
Кількість хворих
Від декількох секунд до 5 хв.
42
Від 6 хв. до 60 хв.
46
Від одної год. до 24 год.
16
Помітно переважають пацієнти, у яких тривалість ТІА була меншою однієї години.
Слід зауважити, що визначення тривалості ТІА в межах 5 чи 10 хвилин є поняттям
досить суб’єктивним, тому було зареєстровано велику кількість хворих із
тривалістю ТІА більше 5хвилин, але менше однієї години.
У таблиці 2.3 (с. 41) наведено дані, де проаналізовано ймовірні етіологічні
причини, що знаходяться в основі виникнення транзиторно-ішемічних атак.
Дані таблиці 2.3 підтверджують, що основною етіологічною причиною ТІА був
атеросклероз. Вроджена аномалія є, як правило, причиною петлеутворення сонної
артерії або проявляється як гіпоплазія артерії. Перегин та звивистість сон­них
артерій бралися до уваги тільки тоді, коли було доведено їх гемодинамічну
значущість, що характеризувалася явищем гіпоперфузії в іпсилатеральній
серед­ній мозковій артерії(СМА) та двоспрямованим кровоплином у ВСА. На нашу
думку, сама аномалія розвитку судин головного мозку не може бути причиною ТІА,
але за сукупності провокуючих факторів може сприяти розвитку ТІА у пацієнта.
Такі твердження зустрічаються і інших дослідженнях. [44].