Ви є тут

Підвищення продуктивності багаторічних бобово-злакових травостоїв в південній частині Лісостепу західного

Автор: 
Оліфірович Володимир Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004194
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Умови ТА методика ПРОВЕДЕННЯ досліджень
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов місця проведення досліджень

Лісостепова фізико-географічна зона займає площу понад 205 тис. км2, що складає
близько 34% території України. Природні умови її неоднорідні у
геоморфологічному, кліматичному, гідрологічному й літогранулометричному
аспектах, що адекватно відображається в особливостях ґрунтового покриву та його
агровиробничих якостях [105].
Чернівецька область знаходиться в південній частині Лісостепу західного
України. За природними умовами (рельєф, клімат, рослинність і ґрунти)
Чернівецька область ділиться на три природно-географічні зони: лісостепову, яка
займає хвилясту рівнину з долинно-балочним рельєфом між Дністром та Прутом;
передгірну, розміщену між Карпатами і річкою Прут; гірську, яка охоплює
Буковинські Карпати. Слід зауважити, що межа між лісостеповою і передгірною
зонами достатньо умовна. Елементи Лісостепу зустрічаються і в передгірній зоні
області. Гірська зона займає незначну територію в крайній частині південного
заходу області.
Дослідження проводилися в Буковинському інституті АПВ і Державному підприємстві
дослідне господарство “Центральне”, які розміщені в лісостеповій
природно-географічній зоні Чернівецької області. За температурними показниками
цю зону можна назвати теплою. Сума активних температур за період з середньою
добовою температурою повітря понад 10 о С становить 2600-2700 о С, а тривалість
цього періоду – 165-180 днів. Період з температурою понад 15 о триває 115 днів.
Весняні приморозки закінчуються в середньому в третій декаді квітня, перші
осінні починаються в другій декаді жовтня; тривалість безморозного періоду –
165-180 днів.
Зимовий сезон починається з переходом температури повітря через 0о С.
Тривалість його по області неоднакова, в східній половині області близько 3,5
місяця, в гірській – близько 4,5 місяця. Зима м’яка, середня місячна
температура грудня –2,4о С, січня –4,8о С, лютого –3,4о С. В окремі зими при
вторгненні арктичного повітря абсолютний мінімум температури повітря буває –30,
–34о С. В періоди активної діяльності циклонів і виносу відносно теплих мас
повітря температура підвищується до позитивних значень і навіть в найхолодніший
період року іноді досягає 12-14о С. Число днів з відлигою близько 10 на місяць,
а в окремі роки – 15-20. Дати утворення та сходу снігового покриву дуже
мінливі. Часто на сході області і в окремі роки в гірській її частині стійкого
снігового покриву не буває. Опади взимку часті, проте місячні суми їх,
порівнюючи з місяцями теплої пори року, незначні (20-40 мм).
Завдяки географічним особливостям Чернівецької області сезонні явища на її
території розвиваються неодночасно. Найраніше (в першій половині березня) весна
починається на сході області і поступово просувається на захід та південний
захід в гірську її частину, де весна настає наприкінці березня. Весняний період
характеризується активним ростом температури, інтенсивним таненням снігового
покриву та швидким просиханням ґрунту. В рівнинній частині Чернівецької області
наприкінці березня спостерігається перехід середньої добової температури
повітря через 5о С, в першій декаді квітня – через 10о С. Наприкінці весни
після переходу температури через 10о С дальше підвищення температури
уповільнюється. В окремих випадках можливе зниження температури до 0-2о С в
період вторгнення арктичних мас повітря та підвищення її до 30-32о С в період
виносу прогрітих континентальних мас з південно-східних районів. Великі зміни в
термічному режимі призводять до змін характеру хмарності, вологості повітря та
опадів. Число похмурих днів зменшується від 14 в березні до 7 у травні.
Збільшується інтенсивність опадів. Зокрема, сума опадів у квітні в 1,5-2 рази
менша, ніж у травні, а кількість днів з опадами майже однакова. В другій
половині весни найчастіше випадають зливові опади.
За початок літнього сезону прийнято дату переходу середньої добової температури
повітря через 15о С. Літо помірно тепле. Найтеплішим за середньомісячними
температурами є липень, середня температура повітря якого становить 17-19о С.
Максимальна температура повітря в окремі роки досягає 32-35о С. В літні місяці
спостерігається найбільша кількість опадів. Характерними для області є літні
зливи.
Між кінцем літнього та початком осіннього сезонів спостерігається теплий
передосінній період, коли середня добова температура вища за 10о С, але нижча
за 15о С. Типові осінні умови погоди встановлюються з другої декади жовтня,
коли середня добова температура повітря переходить через 10о С, а нічні
приморозки становляться звичайним явищем. Осінь характеризується швидким
зниженням температури, збільшенням кількості днів з опадами та їх тривалості.
Опади восени неінтенсивні, вони мають обложний характер, зливи бувають рідко.
Місячні суми опадів з наближенням зими поступово зменшуються.
Відповідно, за вологозабезпеченням лісостепова зона ділиться на дві підзони:
помірно вологу, де сума опадів за період з температурою вище 10 о С становить
350-375 мм, за рік – 500-575 мм; вологу, де сума опадів за період з
температурою вище 10 о С становить 425-450 мм, за рік – 575-660 мм. Відповідно,
гідротермічний коефіцієнт (ГТК) в помірно зволоженій підзоні дорівнює 1,2-1,3,
а в зволоженій – 1,3-1,5.
Значна кількість опадів припадає на теплий період року. В цей час часто бувають
зливи, які викликають на схилах та на незахищених агрофонах водну ерозію
ґрунту. Ерозійні процеси проявляються і в зимово-весняні періоди під час
інтенсивного танення снігу. Клімат західної частини лісостепової зони обумовлює
промивний режим