розділ 2
«Базисні інститути: власність, влада, управління, праця» та підрозділи:
2.1. відносини та права власності; 2.2. інституціональний зміст та форми прояву
владних відносин; 2.3. інститут управління; 2.4. праця як базисний економічний
інститут).
Мета та задачі дослідження. Метою дисертації є визначення місця та ролі
базисних інститутів в структуроутворенні інституціональної підсистеми економіки
в умовах трансформаційного періоду.
Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались такі завдання:
* узагальнити і систематизувати підходи, що використовуються інституціональною
теорією для пояснення змісту інститутів власності, влади, управління, праці;
* дослідити рефлексивні, транзитивні та множинні зв’язки базисних економічних
інститутів;
* виявити закономірності інституціональних змін та їх вплив на процеси ринкової
трансформації;
* визначити причини, прояви та соціально-економічні наслідки прийнятих моделей
в структурі корпоративного сектору економіки;
* проаналізувати вплив корпоративних зрушень на процес соціалізації економіки.
Вирішення цих завдань, на наш погляд, сприятиме більш глибокому усвідомленню
сутності проблем і суперечностей в процесах трансформації економіки України, а
також дозволить провести необхідні уточнення в стратегії і тактиці ринкових
перетворень.
Об’єктом дослідження є процес інституціоналізації трансформаційної економіки.
Предметом дослідження є взаємозв’язки базисних економічних інститутів особливо
в їх прикладанні до корпоративного сектору економіки.
Методи дослідження дисертаційної роботи є загальновідомими: загальнонаукові
методи наукового пізнання та методи, специфіковані потребами аналізу, які
випливають з окреслених завдань предмету дослідження.
У дисертації здобувач, в рамках системного підходу, використовував
методологічні інструменти різних напрямків і шкіл у політичній економії та
економічній теорії: класичної політичної економії, марксизму, маржиналізму,
німецької історичної школи, інституціоналізму та неоінституціоналізму,
кейнсіанства, ордолібералізму, монетаризму, теорій суспільного вибору,
глобалістики. Однак саме системний підхід, який дозволив провести системний
аналіз взаємовпливів ринкових і соціальних законів, економічних і соціальних
сфер та інститутів, як елементів певної метасистеми, забезпечив визначення
слабких сторін у стратегії та механізмах трансформації українського
суспільства, формулювання деяких принципів та напрямків корекції цих механізмів
із позицій гармонізації інтересів усіх суб’єктів ринкових перетворень на основі
їх соціалізації.
Інформаційною базою дослідження стала наукова монографічна література, статті
зарубіжних і вітчизняних вчених у періодичних виданнях, законодавчі та
нормативні акти вищих державних органів, Держкомстату України, результати
соціологічних досліджень, офіційні публікації МВФ і Світового банку тощо.
Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист, полягає в
наступному:
Уперше:
— обґрунтовані можливості методологічного розмежування «старого» та
неоінституціалізму з позицій концептуального підходу «речі — властивості —
відношення»: якщо «старий» інституціоналізм в найбільш загальному вигляді
приділяє увагу скоріше аналізу речей в їх рефлексивності та протиріччях парних
сторін, тобто того, що може бути представлене у вигляді елемента, обмеженого та
специфікованого певними рамками (наприклад, фірма), то в неоінституціоналізмі,
згідно з його методологією, межі між річчю (елементом) та властивостями цих
елементів вже не мають значення. Ця недостатньо висвітлена розбіжність
методологій «старого» й неоінституціоналізму з боку не метода, а предмета
дослідження, є принциповою у визначенні еволюції інституціональної теорії;
— здійснена систематизація ключових категорій інституціональної парадигми, до
яких слід віднести такі: інститут, права власності, трансакційні витрати,
контрактні відносини, ієрархію, організацію, корпорацію, еволюційні зміни. Їх
структуризація в логіко-історичному контексті, може вважатися за інновацію;
— доведено, що в рамках сучасної теорії трансформаційної економічної системи
для формаційного підходу зміна домінант у факторній структурі економіки
призводить до змін в суб’єктній підсистемі; в рамках цивілізаційного підходу
інституціональні зміни є лише іншим виразом та підґрунтям змін цивілізаційних
структуроутворень; для постіндустріальної парадигми факторні зрушення є лише
іншим виміром, зміною домінант у відтворювальному процесі;
інституціонально-еволюційний підхід до аналізу трансформаційної економіки
передбачає розгляд впливу інституціональних змін на можливості та ефективність
макроекономічного відтворення;
— запропоновано ввести в широкий науковий обіг в якості категорії економічної
теорії такого поняття, як базисні економічні інститути — власність, владу,
управління, працю. Вони є базисними економічними інститутами, оскільки
виступають для їх носіїв підставою отримання вменених доходів, й саме функція
«вменення», суспільного визнання та правового закріплення «справедливості»
отримання чотирьох специфікованих типів доходів (прибутку, ренти,
підприємницького доходу, заробітної плати) — головне в правилах гри, які
диктуються власністю, владою, управлінням, працею;
— проведений аналіз рефлексивних форм та парних взаємозв’язків базисних
економічних інститутів, результатом якого є обґрунтування висновку, що вказані
інститути становлять «каркас», соціально-економічний зміст інституціональної
підсистеми економіки;
— виявлено місце та роль інституціональної підсистеми серед інших — суб’єктної,
факторної, відтворювальної, аналіз взаємозв’язків
- Київ+380960830922