РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
В умовах ендокринологічних відділень клініки ІПЕП
ім. В.Я.Данилевського АМН України, відділень НДІ терапії ім. Л.Т.Малої АМН України та репрезентативної вибірки популяції м.Харкова проведено обстеження хворих та практично здорових осіб із метою вирішення поставлених завдань дослідження.
Дослідження розповсюдженості МС та його складових (абдомінального ожиріння, ГХ, ПТГ або ЦД 2 типу) проведено серед населення м.Харкова та серед груп високого ризику його розвитку, для чого обстежена рандомізована вибірка з 442 осіб, мешканців м.Харкова,
172 хворих на нейро-ендокринне ожиріння по абдомінальному типу,
1153 хворих на атеросклеротичні серцево-судинні ураження (ІХС та ГХ) з абдомінальним ожирінням, 50 жінок хворих на СПКЯ з абдомінальним ожирінням та 75 жінок, оперованих з приводу СПКЯ в перименопаузі з абдомінальним ожирінням.
Для виявлення в обстежуваних осіб МС використовували діагностичні критерії NCEP ATP III, за якими до характерних ознак цього патологічного стану відносять будь які три із п'яти наведених нижче критеріїв: абдомінальну форму ожиріння, яка визначається по обводу талії та розглядається в цій класифікації як головний критерій; збільшений рівень ТГ, знижений рівень ХС ЛПВЩ, АГ та ПТГ [260].
З метою вивчення впливу окремих складових МС на метаболізм та серцево-судинні ураження були досліджені такі групи хворих:
1. 359 хворих на ЦД 2 типу (із них 324 за наявності 5-компонентного МС та 35 без нього).
2. 814 хворих на 4-компонентний МС без порушень вуглеводного обміну.
3. 1055 хворих на серцево-судинні ураження за наявності
5-компонентного МС та ГХ та 98 осіб без ГХ.
4. 677 хворих на абдомінальне ожиріння.
5. 233 хворих на 4-компонентний МС (за відсутності ЦД) та 86 на ГХ (за відсутності ДЛП).
Обстежені хворі знаходились на лікуванні в умовах клініки ІПЕП
ім. В.Я.Данилевського АМНУ та Інституті терапії ім. Л.Т.Малої АМНУ.
Генеалогічне та дерматогліфічне обстеження проведено у 118 хворих на ГХ за наявності МС (38 чоловіків, 80 жінок) з ІМТ (35,00 ± 0,51) кг/м2 , ІОТ/ОС у жінок (0,92 ± 0,36), у чоловіків (1,05 ± 0,27) та у 37 осіб хворих на ГХ за відсутності МС (14 чоловіків та 23 жінки) з ІМТ (22,64 ± 0,73) кг/м2, ІОТ/ОС у жінок (0,72 ± 0,75), у чоловіків - (0,82 ± 0,93), 99 хворих на ЦД
2 типу за наявності МС (27 чоловіків, 72 жінки) з ІМТ (35,00 ± 0,51) кг/м2, ІОТ/ОС у жінок (0,92 ± 0,36), у чоловіків (1,05 ± 0,27), 42 особи, що страждали на ЦД 2 типу за відсутності МС (25 чоловіків, 17 жінок) з ІМТ (23,15 ± 0,49) кг/м2, ІОТ/ОС у жінок (0,74 ± 0,31) та (0,79 ± 0,43) - у чоловіків, а також у 456 здорових мешканців м.Харкова (контрольна група: 300 чоловіків, 156 жінок), ІМТ (25,32 ± 0,67) кг/м2, ІОТ/ОС у жінок (0,78 ± 0,57) та (0,85 ± 0,69) - у чоловіків. Збір генеалогічних відомостей проводився загальноприйнятими методами [80] з використанням анкети опитування [19]. Дерматогліфічне дослідження проводилось за [19].
З метою розробки оптимізованих схем лікування хворих на ЦД за наявності різних проявів МС було проведено порівняльне дослідження впливу різних (антидіабетичних, антигіпертензивних та гіполіпідемічних) препаратів на МА та метаболічні показники у 244 на ЦД 2 типу за наявності 5-компонентного МС та 371 хворого на серцево-судинні ураження за наявності 4-компонентного МС (за відсутності ЦД). Оцінка ефективності розроблених схем терапії хворих на ЦД 2 типу за наявності 5-компонентного МС була проведена у 47 хворих.
Стан морфо-функціональних порушень серця вивчався на електрокардіографі Fukuda ОNЕК [34]. Для визначення ранніх атеросклеротичних уражень судин та серця використовувалось рентгентелебачення (апарат 750 В з телеприставкою) [35], ехокардіографія (Ехо-КГ) (А1ока SSD-280) [36].
Параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурно-функціонального стану міокарда оцінювалися ехокадіографічно за допомогою апарата "Аlока SSD 280 LD" за [84]. Ехо-КГ дослідження проводилось з використанням секторного, широкополосного датчика з частотою 3-8 МГц в "В" і "М" режимах. Дослідження проводилось за стандартною методикою [84] після 15-хвилинного відпочинку хворого при спокійному диханні на видиху в положенні лежачи на лівому боці. Вимірювання проводилося з лівої парастернальної позиції (другого-третього міжребір'я зліва від грудини) по довгій та короткій осях та з верхівкової позиції. При проведенні одномірної (М-) ЕхоКГ оцінювали основні параметри:
а) кінцевий діастолічний розмір (КДР), вимірювався в сантиметрах як найбільша відстань між міжшлуночковою перетинкою (МШП) і задньою стінкою;
б) кінцевий систолічний розмір (КСР), вимірювався в сантиметрах як найменша відстань між МШП і задньою стінкою (встановлювався при найбільшому зближенні задньої стінки та МШП);
в) товщина задньої стінки (ТЗС) ЛШ, вимірювалася в сантиметрах як відстань між ендокардіальною та епікардіальною поверхнями у фазі діастоли;
г) товщина МШП (ТМШП), вимірювалася як найменший поперечний розмір у період діастоли шлуночків.
Використовуючи результати вказаних прямих вимірювань, які розраховувалися за формулами Ь. ТеісЬоІх
При проведенні двомірної Ехо-КГ оцінювали тип гіпертрофії ЛШ серця (концентрична, ексцентрична, асиметрична, або іррегуляторна). Дослідження проводили в тих же точках сканування, що і при одномірній Ехо-КГ. Для оцінки особливостей ГТЛШ серця звертали увагу на товщину стінок ЛШ, локалізацію потовщення, розміри ЛШ, співвідношення ММЛШ до об'єму порожнини ЛШ у діастолі [37].
Показниками асиметричності ГТЛШ серця були: співвідношення між ТМШП і товщиною задньої стінки у діастолі (ТЗСд) ЛШ (при асиметричній ГТЛШ відношення ТМШП до ТЗСд перевищує 1,3); - відношення ММЛШ до КДО (концентричну ГТЛШ діагностували при співвідношенні ММЛШ до КДО рівному або більшому ніж 1,1; якщо цей показник менше 1,1, тоді діагностували ексцентричну ГТЛШ, або дилятаційний тип ГТЛШ); - коефіцієнт відносної товщини МЛШ дорівнює відношенню 2 ТЗС ЛШ в діастолу до КДР (якщо цей коефіцієнт м
- Київ+380960830922