РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Методи дослідження
Для вирішення поставлених задач була розроблена спеціальна програма
дослідження, згідно якої дослідження проводилися у слідуючих основних напрямках
(рисунок 2.1):
- визначення особливостей перебігу вагітності і пологів при різних видах
артеріальної гіпотензії за даними клініко-статистичного аналізу історій пологів
жінок з артеріальною гіпотензією, що перебували на лікуванні й розродженні в
Інституті ПАГ АМН України з 1997 по 2006 рр.;
- проведена оцінка якості життя (за даними Міннесотської анкети - MLHFQ),
фізичної працездатності (за даними тесту з 6-ти хвилинною ходьбою та
велоергометрії) та особливостей психоемоційного стану (за методикою Ч.Д.
Спілберга-Ю.Л.Ханіна й САН - самопочуття, активність, настрій) вагітних з
артеріальною гіпотензією;
- визначення впливу порушень стану серцево-судинної системи на
матково-плацентарно-плодову гемодинаміку (за допомогою ехокардіографії з
допплерометрією, добового моніторування артеріального тиску, Холтеровського
моніторування ЕКГ);
- крім клініко-параклінічного обстеження жінок, у динаміці вагітності
проводилося визначення в сироватці крові показників функціонального стану ряду
систем організму, що впливають на судинний тонус і регуляцію АТ:
ренін-ангіотензин-альдостеронова, гіпофізарно-наднирникова, симпато-адреналова,
серотонінергічна та простаноїдів
- ендотеліальну функцію визначали за вмістом ендотеліну-1,
L-аргініну, оксиду азоту і визначенням показників ендотелійзалежної
вазодилятації (за допомогою допплерометрічного дослідження);
- дослідження особливостей стану фето-плацентарного комплексу в залежності від
форми артеріальної гіпотензії (за даними УЗД з допплерометрією,
кардіотокографії, за вмістом гормонів фето-плацентарного комплексу та
морфологічного і гістологічного дослідження плаценти).
- наукове обґрунтування, розробка та вивчення ефективності комплексу
лікувально-профілактичних заходів для вагітних з даною патологією.
Для проведення клініко-статистичного аналізу перебігу вагітності, пологів,
стану новонароджених було проаналізовано за спеціально розробленою анкетою 537
історій пологів жінок з артеріальною гіпотензією, що перебували на лікуванні та
розродженні в Інституті ПАГ АМН України з 1997 по 2006 рр.
Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) проводилося за допомогою
апарата “ BP-one” виробництва Італії, робота якого заснована на
осцилометрічному методі визначення АТ. Загальна кількість вимірів АТ протягом
доби становила не менш 50, інтервал між вимірами –20 хвилин у день (з 6-00 до
22-00 годин) і 30 хвилин уночі (з 22-00 до 6-00 годин).
Оцінювали такі основні групи показників добового профілю АТ:
- середні значення АТ: середньодобовий тиск (середнє систолічне і середнє
діастолічне АТ протягом доби; окремо середнє САТ і середнє ДАТ за денний і за
нічний період;
- навантаження АТ, що характеризували за показником індексу часу - відсотка
вимірів, під час яких рівень АТ нижче нормальних його величин. Варіабельність
АТ за показниками стандартного відхилення від середньої величини автоматично
обчислювалось окремо для САТ і ДАТ денного й нічного.
Для вивчення особливостей стану центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки
проводилися ехокардіографія і доплерометрічне дослідження кровотоку серця і
магістральних судин у постійно-хвильовому режимі на апараті "Aloka SSD-2000",
який оснащений блоком пульсуючої хвилі та функцією кольорового доплеровського
картування.
Були проаналізовані наступні показники гемодинаміки: частота серцевих скорочень
(ЧСС), уд/хв; систолічне артеріальний тиск (CAТ), мм.рт.ст; діастолічний
артеріальний тиск (ДАТ), мм.рт.ст; середній артеріальний тиск (АТср),
мм.рт.ст.; ударний об’єм кровообігу (УОК), мл - кількість крові, що викидається
в аорту за одну систолу із лівого шлуночка серця; хвилинний об’єм кровообігу
(ХОК), мл/хв - кількість крові, що надходить в аорту за 1 хвилину; загальний
периферичний судинний опір (ЗПСО), дин · с · см- 5 - сумарний опір всіх судин
великого кола (так зване постнавантаження); фракція викиду крові (ФВ), % -
відношення ударного об’єму до кінцевого діастолічного об’єму.
Середній артеріальний тиск розраховували за формулою:
АТср = (CAТ + 2 · ДАТ)/3, (2.1)
де АТср - середній артеріальний тиск;
CAТ - систолічний артеріальний тиск;
ДАТ - діастолічний артеріальний тиск.
Ударний об’єм кровообігу визначали за формулою:
УОК = КДО - КСО, (2.2)
де УОК - ударний об’єм кровообігу;
КДО - кінцево-діастолічний об’єм;
КСО - кінцево-систолічний об’єм.
Хвилинний об’єм кровообігу -
ХОК = УОК · ЧСС, (2.3)
де ХОК – хвилинний об’єм кровообігу;
УОК - ударний об’єм кровообігу;
ЧСС - частота серцевих скорочень у хвилину.
Загальний периферичний судинний опір, дин• с• см-5 - розраховували за формулою:
ЗПСО = 79,920 · АТср/ХОК, (2.4)
де ЗПСО - загальний периферичний судинний опір;
АТср - середній артеріальний тиск;
ХОК - хвилинний об’єм кровообігу.
Показник фракції викиду крові, %:
ФВ = (УОК/КДО) ·100, (2.5)
де ФВ - фракція викиду крові;
УОК - ударний об’єм кровообігу;
КДО - кінцево-діастолічний об’єм.
При ехографічному дослідженні автоматично розраховувалися: ударний індекс (УІ)
- ударний об’єм кровообігу, приведений до одиниці площі поверхні тіла, мл/м2 і
серцевий індекс (СІ) - хвилинний об’єм, приведений до одиниці площі поверхні
тіла, мл/(хв·м2.
Типи кровообігу визначали на підставі значень УІ й СІ: еукінетичний (УІ від
24,7 до 61,6 мл/м2, СІ– від 2,4 до 5,0 л/хв/м2), гіперкінетичний (УІ більше
61,6 мл/м2, СІ більше 5 л/хв/м2), гіпокінетичний (УІ менш
24,7 мл/м2, СІ менше 2,4 л/хв/м2) [117].
- Київ+380960830922