РОЗДІЛ 2
СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Фактори та критерії стимулювання творчої праці фахівців
Економічний рівень країни залежить від того, як працює її обробна промисловість, наскільки розвинене виробництво засобів виробництва, а це відповідно залежить від наявності висококваліфікованих інженерно-технічних фахівців, які підходять до своєї роботи творчо. До таких висококваліфікованих фахівців відносяться: конструктори, технологи, металурги, тощо.
Крім того, необхідно підкреслити, що найбільшою часткою цих фахівців є конструктора, які працюють у різних сферах господарства: у машинобудуванні та приладобудуванні; електронній техніці, електроприладобудуванні та автоматиці; радіотехніці і зв'язку; хімічній технології; технології деревини, целюлози і паперу; технології продовольчих продуктів; технології товарів широкого вжитку; будівництві; транспорту тощо. Від їх творчої праці залежить, на якому науково-технічному рівні знаходиться певне підприємство, на скільки продукція, що виробляється, буде конкурентоспроможною.
Отже, самі ринкові відносини обумовлюють те, що для підприємства в більшій мірі необхідно звернути увагу на вирішення проблеми оцінки та стимулювання праці конструктора, зокрема творчої.
При стимулюванні творчої роботи інженерно-технічного працівника необхідно, насамперед врахувати її кінцевий результат. Кінцевим результатом роботи інженерно-технічних працівників можуть бути, по-перше, творчий внесок, по-друге, результат діяльності.
Ми вважаємо, що творчий внесок інженерно-технічного працівника вказує на значне досягнення у рішенні, розробці або доробці певної технічної задачі, а результат - це кінцевий конкретний підсумок, який завершує собою розв'язок поставленої задачі і виражається в продукті діяльності. Це може бути покращення технологічного процесу роботи, зниження матеріалоємності, проект нової конструкції та ін., завдяки чому виробник (споживач) отримує продукцію, що приносить прибуток.
В теорії і на практиці результативність і творча активність інженерно-технічного працівника часто ототожнюються, з чим ми не можемо погодитися.
Оскільки конструювання - це творча робота, то при її оцінці виникають специфічні складності. Наприклад, один конструктор постійно вносить декілька своїх позитивних пропозицій в конструкцію, але вони не досить суттєві, а інший під час розробки запропонує лише одну пропозицію, яка досить сильно впливає на зміну конструкції. Як оцінити їх працю в такому випадку?
Конструктор може бути творчо активним, але з цього не випливає, що його праця завжди результативна. Це може бути лише тоді, коли його пропозиції ведуть до виготовлення конкурентоспроможного виробу.
Отже, результативність інженерно-технічної праці (наприклад, праці конструктора) передбачає отримання нової або модернізованої конкурентоспроможної продукції.
На наш погляд, до оцінки та стимулювання творчої діяльності необхідно підходити комплексно, тобто об'єднуючи специфіки праці, одержаного результату і фахівця. Крім цього, комплексна оцінка повинна включати показники діяльності і показники результатів; економічні, соціальні і технічні показники, які повинні враховувати специфічність праці, результатів і творчого внеску окремого фахівця тощо.
Необхідно відзначити, що на результативність праці впливає багато факторів внутрішнього і зовнішнього впливу. Це задоволеність своєю роботою і загальними результатами праці, стиль керування (збільшення самостійності), використання оцінки праці при визначенні винагороди та ін.
На наш погляд, необхідно узагальнити основні фактори, що впливають на результативність праці інженерно-технічного працівника, та показати як вони взаємопов'язані між собою. Для цього побудуємо наступну схему:
- фактори; - взаємозв'язки
Рис.2.1 - Фактори результативності праці інженерно-технічних працівників.
Фахова освіта, ерудиція, прагнення до роботи, досвід роботи, можливість творчого підходу до вирішення певної технічної проблеми, готовність при цьому до ризику - все це фактори, які характеризують особистість. Крім того, для висококваліфікованих фахівців важливими є моральні фактори - це інтерес до роботи, престиж професії, а також можливість просування по службі.
Рис. 2.1 показує, що результативна праця, як багатоплановий показник, залежить і від суб'єкта, і від ефективності стимулювання його творчої праці.
Якщо забезпечити достатнє стимулювання творчої роботи інженерно-технічного працівника, то можна досягти:
по-перше, підвищення престижу інженерно-технічної освіти, а це насамперед буде впливати на результативність праці інженерно-технічного працівника (це може бути і підвищення кваліфікації за фахом, і самоосвіта);
по-друге, збільшення досвіду роботи на інженерно-технічній посаді. Працівнику немає потреби змінювати професію, а навпаки він буде удосконалюватися в своїй галузі, й підтримувати свою кваліфікацію, розвивати свій особистий хист до творчого підходу;
по-третє, підвищення інтересу до роботи. Якщо робота добре стимулюється, трудова мотивація зростає;
по-четверте, більш впевнену готовність до ризику в прийнятті оригінальних рішень, якщо нове рішення, яке збільшує конкурентоспроможність виробу, буде достатньо оцінено. Необхідно відзначити, що чим вища кваліфікація тим сам ризик зробити помилку при прийнятті напрямку розробки зменшується.
Тобто при достатньому стимулюванні інженерно-технічного працівника можна активно впливати на результативність його праці, а сам фахівець буде постійно підтримувати свій досвід і направляти його на творче вирішення поставлених проблем.
Щоб успішно конкурувати на ринку, підприємству необхідно частіше змінювати свою продукцію, з внесенням у неї нових якісних властивостей, які забезпечують підтримання попиту на продукцію. Так, середня тривал