РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ПЕРЕРОБНОЇ СФЕРИ АПК ТА ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ ЇЇ ГАЛУЗЕЙ
2.1. Особливості функціонування та сучасний стан розвитку переробної сфери АПК в Україні
У процесі переходу економіки України та інших країн ЦСЄ до ринкових умов господарювання особливого значення набула проблема забезпечення продовольчої безпеки держави, визначенню шляхів подолання різних проявів якої було присвячено ряд досліджень [75-78].
Загострення проблем продовольчої безпеки було спричинено спадом аграрного виробництва та зменшенням випуску продуктів харчування. Ще зовсім недавно внаслідок руйнівних процесів у національному АПК на продовольчих ринках України були широко представлені імпортні продукти харчування. Така ситуація зумовлена зміною соціально-політичного устрою в державі, демонтажем планово-командної системи управління, відкритістю економічного простору, розривом виробничо-технологічних і економічних зв'язків між аграрною і переробною сферами АПК, поглибленням диспаритету цін на продукцію промисловості і сільського господарства, падінням доходів населення і зростанням вартості споживчого кошика тощо. В цих умовах одне з основних завдань, що постало перед харчовою промисловістю, полягає у виході галузі із глибокої, системної кризи і на цій основі нарощуванні випуску продуктів харчування та досягненні показників, якими вона характеризувалася в 1990 р. Але це можливо лише за умови реалізації аналогічних завдань у суміжних галузях, зокрема, сільському господарстві, агросервісному обслуговуванні, сільськогосподарському і продовольчому машинобудуванні тощо ?79?.
Розвиток харчової промисловості в ринкових умовах пов'язаний із вивченням, узагальненням і вирішенням комплексу проблем, серед яких слід виділити економічні, організаційно-управлінські, науково-технічні, екологічні та ін. Всебічне вивчення та узагальнення суті і змісту зазначених проблем розвитку харчової та переробної промисловості є однією з умов визначення шляхів її успішного вирішення.
Безумовно, що пріоритетне значення в структурі проблем розвитку промисловості займають економічні проблеми, які являють собою сукупність теоретико-методологічних, методичних та практичних завдань, пов'язаних із забезпеченням досягнення оптимальних обсягів виробництва її продукції з мінімальними витратами трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.
Серед сукупності економічних проблем розвитку харчової та переробної промисловості в ринкових умовах необхідно виділити ті з них, вирішення яких має першочергове значення для забезпечення стабільного ефективного функціонування цієї комплексної сфери ?80?.
Масштабність, комплексність і взаємозалежність проблем, що негативно впливають на розвиток агропромислового комплексу, зокрема, харчової промисловості в нових умовах, диктує необхідність виділення центральної серед них і зосередження на ній підвищеної уваги. Особливої гостроти набула проблема відтворення основних виробничих фондів харчової промисловості, через забезпечення успішного вирішення якої розглядалися й інші, зокрема, організаційні, технічні, технологічні тощо.
Внаслідок ринкових трансформацій в економічному середовищі держави відбулись глибокі зміни, що зумовило запровадження системи національних рахунків і нових форм державної статистичної звітності підприємств. Оскільки результати досліджень розглядаються в умовах переходу на нові принципи групування підприємств (за галузевою ознакою, видом економічної діяльності, формою власності, формою господарювання) та галузей, то це вимагає відповідного пояснення. Згідно з існуючою народногосподарською класифікацією до харчової промисловості відносяться харчосмакова (яка залежно від глибини поділу налічує 18-22 галузі та підгалузі), м'ясо-молочна (2-4) і рибна (1-2) промисловість. Окремо виділяються борошно-круп'яна і комбікормова (2-3) промисловість. Слід зазначити, що найбільш вдалою є твердження Крисанова Д. ?79? щодо виділення усіх перелічених галузей у окрему категорію - "переробна сфера АПК".
Визначення переробної сфери АПК України, яке використовується у нашому дослідженні базується на класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), яка замінила існуючу до цього загальну класифікацію галузей народного господарства (ЗКНГ) (додаток А). Перехід на нову класифікацію зумовлений орієнтацією на світові методи ведення статистики. У багатьох провідних країнах світу використовується класифікація, яка в повній мірі відповідає новій класифікації КВЕД. Прикладом може служити стандартна промислова класифікація (Standard Industrial Classification), згідно якої галузям, що виготовляють харчові та споріднені продукти (Food and Kindred Products) в США присвоюється подібний класифікаційний код ?81, 82?.
Вищезгадана класифікація галузей і підгалузей харчової і переробної промисловості (ЗКГНГ) була основною в статистичній звітності до 2000 р. Починаючи з 2000 р. у державній статистичній звітності запроваджена нова класифікація - за видами економічної діяльності (КВЕД) - яка в ряді випадків не співпадає із галузевою. Внаслідок цього при аналізі розвитку харчової промисловості виникали складнощі з ув'язкою звітних даних підприємств за 2000 р. із статистичною звітністю за попередні роки. Зазначимо, що коли до 2000 р. за галузевою класифікацією переробна сфера АПК охоплювала 26-33 галузі та підгалузі, то згідно КВЕД - лише 10-13, частина з яких об'єднана із спорідненими чи суміжними (тобто пов'язаними єдиним технологічним процесом) галузями, що інколи мають дуже далеке відношення до харчової промисловості ?79, с. 13?.
Комерційна переробка харчових продуктів - це виробнича галузь, яка трансформує сільськогосподарську, річкову та морську сировину у харчові напівфабрикати та готові до вживання продукти шляхом застосування праці, обладнання, енергії та наукових знань.
Харчова та переробна промисловість забезпечує тісний зв'язок між виробниками сільськогосподарської продукції та споживачами продуктів харчування. Основна функція її полягає у пер