РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВОЄННИХ ЕКОНОМІК РОЗВИНУТИХ КРАЇН В
УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
2.1. Аналіз оборонних витрат розвинутих країн
Військові витрати, особливо в епоху глобалізації, характеризуються поетапним
розвитком, флуктуативністю нарощування та падіння внаслідок геополітичних і
геоекономічних змін після закінчення “холодної” війни. Поетапний аналіз
глобальних тенденцій світових військових витрат свідчить, що максимум їх
зростання припадає на 1985–1988 рр. Скорочення витрат відбувалося в
1988–1996 рр., а в 1997–2004 рр. рівень світових витрат незначно коливався, що
було обумовлено невеликим зростанням витрат у більшості регіонів, на яке
впливали розбіжності по країнах. Так, у 1998 р. зменшення світових військових
витрат сталося через їхнє істотне скорочення в США та Росії, а в 1999 р. у обох
країнах мало місце помітне нарощування. Взагалі падіння обсягу світових
військових витрат після закінчення “холодної” війни припинилося в 1998 р., коли
їхній рівень складав 690 млрд. дол. Після цього в 1999 р. світові військові
витрати зросли приблизно на 0,9% порівняно з 1998 р. і становили близько 696
млрд. дол. у поточних цінах, а в 2000 р. – майже на 3,9% відносно попереднього
року і склали 723 млрд. дол. У 2001 р. вони становили близько 741 млрд. дол.
при зростанні в 2,5% за рік, а в 2002 р. дорівнювали біля 784 млрд. дол. та
зросли на 5,8% порівняно з 2001 р. Разом з тим, світові військові витрати в
2003 р. у реальних цінах приблизно на 15% вищі за їхній мінімальний рівень
протягом всього періоду після закінчення “холодної” війни, зафіксованій у 1998
р. [115, с. 302]. Коливання рівня світових військових витрат у 1998–2003 рр.
ілюструє рис. 2.1.
Рис.2.1. Світові військові витрати в 1998–2003 рр. [115, c. 302]
Таким чином, можна констатувати тенденцію уповільнення світових військових
витрат після 1992 р. та їхнє зростання після 1998 р. Отже, в епоху розвитку
глобалізаційних процесів можна виділити наступні етапи, що характеризуються
суттєвими змінами трендів військових витрат:
1985–1988 рр. – пікове зростання, яке припадає на кінець “холодної” війни;
1988–1996 рр. – суттєве скорочення, що пов’язане з закінченням “холодної” війни
та концепцією роззброєння;
1996–1999 рр. – певна стабілізація та поступове нарощування військових витрат
особливо в країнах-найкрупніших виробниках озброєнь;
1999–2004 рр. – збільшення витрат до рівня, що перевищує максимальні витрати
періоду “холодної” війни приблизно на 15%.
Як вже йшлося раніше, скорочення військових витрат у США припинилося в 1998 р.
Згідно стандартизованих даних НАТО та СІПРІ, військові витрати США за період
1995–2004 рр. мали таку динаміку: у 1995 р. – 298,4 млрд. дол.,
1996 р. – 282,2 млрд., 1997 р. – 280,8 млрд., 1998 р. – 274,3 млрд., 1999 р. –
275,5 млрд., 2000 р. – 295,0 млрд., 2001 р. – 306,1 млрд., 2002 р. –
349,0 млрд., 2003 р. – 375,7 млрд. та в 2004 р. – 389,7 млрд. дол. (в постійних
цінах за валютним курсом 1995 р.) [114, с. 309], [115, с. 309]. Цей тренд можна
простежити за допомогою рис. 2.2.
Рис. 2.2. Військові витрати США в 1995–2004 рр. [115, с. 309]
У іншій країні, що помітно впливає на загальний показник світових військових
витрат, – Росії – оборонні витрати в 1998 р. склали приблизно 7,1 млрд. дол.,
що було найнижчим за 1991–2002 рр., а в 1999 р. вони зросли до 8,3 млрд. дол.,
відповідно в 2000 р. – до 9,3 млрд. дол., 2001 р. – до 10,2 млрд. дол., 2002 р.
– до 11,4 млрд. дол. та в 2003 р. – до 16,1 млрд. дол. (в постійних цінах за
валютним курсом 2000 р.) [115, с. 320, 352]. Дана тенденція графічно
представлена на рис. 2.3.
Рис.2.3. Військові витрати Росії в 1998–2003 рр. [115, с. 320, 352]
Головним чинником загального зростання світових військових витрат у
1999–2003 рр. було їхнє збільшення в країнах із великими оборонними бюджетами,
насамперед, США, Японії, Великій Британії, Франції, Китаї, Росії тощо. Крім
того, відбувалось їхнє підвищення в країнах Південної Азії та деяких
західноєвропейських країнах, що також сприяло нарощуванню загальносвітових
військових витрат.
Враховуючи сучасні глобальні тенденції розвитку воєнних економік розвинутих
країн на базі шостого технологічного рівня, автор даної роботи прогнозує новий
період довготривалого зростання військових витрат у світі. Для цього є ряд
підстав і комплекс чинників, які будуть досліджені далі.
Глобальна структура військових витрат відображає економічну та політичну
структуру світу. Розвинуті та заможні країни витрачають на оборону найбільші
кошти, що ілюструють дані табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Країни з найбільшими оборонними бюджетами у 2002 р. (у постійних цінах і за
ринковим валютним курсом 2000 р. (РВК))
Міс-це
Країна
Військові витрати, млн. дол.
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
США
298,1
296,5
289,7
290,5
301,7
304,1
335,7
Японія
45,3
45,5
45,4
45,5
45,8
46,3
46,7
Велика Британія
37,7
35,4
35,6
35,2
35,7
36,4
36,1
Франція
34,7
34,9
33,9
34,2
33,8
33,7
33,6
Китай
15,3
15,5
17,8
20,7
23,0
26,3
31,1
Німеччина
29,1
28,1
28,2
28,7
28,2
27,6
27,7
Італія
18,7
19,6
20,2
21,0
22,4
22,0
21,1
Індія
8,6
9,3
9,4
10,5
10,9
11,8
12,9
Росія
9,1
9,7
7,1
8,3
9,3
10,2
11,4
Джерело: [115, с. 350–352]
На країни з високим рівнем доходу – члени Організації економічного
співробітництва і розвитку (ОЕСР), населення яких складає біля 16% від
світового, припадає три чверті світових військових витрат, а на країни з
низьким рівнем доходу – Африки та Латинської Америки, населення яких складає
дві п’ятих світового, – лише 5% у 2000–2003 рр. [115, с. 303].
Проведений ан