РОЗДІЛ 2
СТАН ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ В ПЕРЕРОБНИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ АПК
2.1. Методичні засади формування та обліку фінансових результатів
Бухгалтерський облік фінансових результатів діяльності підприємства регулюється
Законом України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні”[148] і Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Особливість переробних підприємств АПК полягає в прямій залежності від
сільськогосподарського виробництва, для якого характерним є, на що вказує В.М.
Жук, використання землі як основного засобу виробництва, специфічне формування
результатів праці, що є наслідком поєднання природних та економічних процесів
[61, с.8]. Тому сезонний характер виробництва – це основний критерій, що
впливає на організаційну структуру та діяльність цих підприємств та, як
наслідок, – на їх фінансові результати, одержання яких можливе лише в окремі
періоди року. Особливо це стосується тих підприємств, що переробляють
рослинницьку продукцю (цукропереробна, борошномельна та плодоовочепереробна
галузі). Дещо менш відчутно сезонність впливає на характер діяльності
переробних підприємств молочної та м’ясної галузі.
Іншим суттєвим фактором, що безпосередньо впливає на формування фінансових
результатів, є специфіка сировини, яка використовується у виробничому процесі.
Для сільськогосподарської продукції, що підлягає переробці, характерні
показники якості (клас, сорт, вгодованість тварин тощо), які формують ціни на
цю продукцію. Крім того, така продукція швидко втрачає свої якості внаслідок
природного псування чи неправильного зберігання тощо. Тому, як зазначає О.О.
Лукін, облік сировини передбачає його деталізацію не лише у
кількісно-вартісному вираженні, але й за якісними показниками [114, с.28-29].
Переробні підприємства аграрного сектору характеризуються вузькою
спеціалізацією та прямою залежністю від сільськогосподарського виробництва.
Тому при зменшенні обсягів виробництва тваринницької продукції внаслідок
скорочення поголів’я тварин, що спостерігається нині, зменшується й обсяг
заготівлі молока та м’яса. У свою чергу, це призводить до підвищення цін на
дану продукцію та безпосередньо впливає на одержання прибутку молоко- та
м’ясопереробними підприємствами, оскільки вони вимушені скорочувати виробництво
або розширювати регіони заготівлі продукції, що потребує додаткових
транспортно-заготівельних витрат.
У процесі переробки рослинницької та тваринницької продукції одержують побічну
продукцію, що передбачено технологічним процесом (так, при виробництві цукру
одержують жом та мелясу, при виробництві борошна – комбікорма тощо), крім того
спостерігаються великі втрати сировини в процесі виробництва. Це вимагає
додаткового обліку цих втрат, який на думку Л.С. Шатковської, достатньо не
налагоджений, що безпосередньо впливає на формування фінансових результатів
підприємства [121, с.5].
Поряд з тим, переробна аграрна галузь характеризується великою часткою (близько
85%) матеріальних витрат у собівартості готової продукції, великим обсягом
робіт допоміжного виробництва, використанням попередільного обліку витрат і
калькулювання собівартості продукції.
Важливо звернути увагу і на особливість розрахунків переробних підприємств із
постачальниками сільськогосподарської продукції. Оплата за сировину
здійснюється переважно в безготівковій формі, проте окремі підприємства
розраховуються з товаровиробниками лише за послуги переробки, оскільки сировина
може бути давальницькою. Таку форму відносин часто використовують підприємства
цукрової промисловості та хлібопереробні підприємства.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку”[169] та Інструкції про
його застосування ”[76], затверджених наказом Міністерства фінансів України від
30 листопада 1999 року № 291 (далі – План рахунків № 291), для обліку
фінансових результатів призначений рахунок 79 “Фінансові результати”, на якому
відображається й узагальнюється інформація про фінансові результати від
звичайної діяльності підприємства та надзвичайних подій. Рахунок 79 “Фінансові
результати” має субрахунки, що дають змогу здійснювати їх облік за видами
діяльності.
Для накопичення інформації про доходи і витрати використовують передбачені
Планом рахунків № 291 рахунки класів 7 “Доходи і результати діяльності” і 9
”Витрати діяльності”. В кінці звітного періоду ці рахунки закриваються і сальдо
записується на результативний рахунок 79 “Фінансові результати”: по кредиту
відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а по дебету –
суми в порядку закриття рахунків обліку витрат. Рахунки сьомого класу
призначено для узагальнення інформації про доходи підприємства від операційної,
інвестиційної та фінансової діяльності, а також від надзвичайних подій. Рахунки
дев’ятого класу слугують для узагальнення інформації про витрати за видами
діяльності. Основні вимоги до визначення складу й оцінки доходів і витрат
викладено у П(С)БО 15 ”Дохід” і, відповідно, П(С)БО 16 “Витрати”, а також
П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”.
Питання визначення й обліку фінансових результатів набуло дискусійності з
прийняттям Закону № 283 стосовно їх оподаткування податком на прибуток. Об’єкт
оподаткування (тобто позитивний фінансовий результат – прибуток) визначається,
відповідно до цього законодавчого акта, за методикою, відмінною від
бухгалтерської, що не дає можливості формувати його на рахунку 79 ”Фінансові
результати”.
До прийняття Закону № 283 всі підприємства, зокрема й переробні, вели
бухгалтерський облік, який задовольняв вимоги держави ст
- Київ+380960830922