РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ М'ЯСНОГО СКОТАРСТВА У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ
2.1.Методологія і методика дослідження ефективності м'ясного ско-
тарства фермерських господарствах
При вивченні того чи іншого економічного явища добір конкретних способів дослідження визначається методологією наукового пізнання. Методологія наукового пізнання дійсності є вченням про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності. Вона визначає принциповий підхід до вивчення явищ господарського життя і є центральним питанням проведення кожного наукового дослідження. Методологія, метод - душа дослідження, ведучий компонент наукової роботи .
Сьогодні особливий наголос робиться на методології досліджень, конкретно - на системних дослідженнях і моделюванні соціально-економічних і агроекологічних процесів у аграрній сфері народного господарства. Важливість проведення досліджень системного характеру обумовлюється наявністю безсистемності у прийнятті і здійсненні масштабних господарських рішень. У нас багато чого починається, але мало що завершується, ніяк не сходяться кінці з кінцями, не узгоджується одне з другим. Незістикованість в гігантських масштабах, на всіх рівнях і є основою вседержавного економічного хаосу, який виник ще задовго до війни законів, політичної конфронтації і всього багатого комплексу сучасних конфліктів.
Теоретичною і методологічною основою проведених автором досліджень є діалектичний метод пізнання економічних процесів і явищ, принципи системності і послідовності у пізнанні об?єктивних законів суспільного розвитку, фундаментальні теоретичні роботи та прикладні роз- робки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування основ багатоукладної економіки в ринкових умовах, Концепція розвитку сільського
54
господарства Львівщини на 1997-2005 рр., розроблена науковцями Львівського державного аграрного університету.
Головним принципом використаної в ході проведення досліджень методології було застосування діалектичних підходів до явищ, що вивчалися, згідно з якими всі сторони життя суспільства як єдиного організму повинні розглядатись у взаємодії, взаємозв'язку, в процесі розвитку, відмирання старих і виникнення нових форм зв'язку.
Застосування принципу взаємозв'язку і розвитку явищ об'єктивної дійсності здійснено в даному дослідженні в такому аспекті, що економічні явища треба розглядати не ізольовано, у відриві від конкретно-історичних обставин, а всебічно - у взаємозв'язку і розвитку. Такий підхід реалізовано в ході аналізу історичного досвіду становлення і розвитку фермерських господарств у досліджуваному регіоні, диверсифікації форм економічних взаємовідносин в цьому секторі аграрної економіки. Принцип розвитку вимагає, щоб економічне дослідження велося за схемою: минуле-сучасне-майбутнє. Щоб зрозуміти суть економічного явища, потрібно знати його історію, бо без цього не можна побудувати теорії. Таким чином, в даному дослідженні практично неможливо здійснювати аналіз розвитку сучасних фермерських господарств і оцінювати економічну доцільність їх функціонування, а тим більше - можливості розвитку м'ясного скотарства в таких господарствах, виходячи лише із сучасних умов, які є дуже специфічними і, в кінцевому підсумку, досить тимчасовими і необов'язковими, без всебічного аналізу існуючого як у нас, так і за кордоном досвіду становлення і розвитку такої форми господарювання.
Згідно з принципом взаємозв'язку дослідження проблеми розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах здійснюється з врахуван-
ням конкретних економічних умов і реального стану економічної, політичної та соціальної ситуації в країні.
55
Економічні явища розвиваються відповідно до загального закону діалектики перетворення кількісних змін в якісні, які є наслідком нагромадження кількісних змін. Кожна нова якість, що виникає, створює в своїх межах простір для нових кількісних змін. Ігнорування цього принципу при вивченні проблеми розвитку фермерських господарств і, зокрема, галузі м'ясного скотарства в них, може призвести до катастрофічних наслідків - недооцінки фермерських господарств як форми ведення виробництва і, як наслідок, заниження економічної доцільності розробки програм підтримки розвитку цієї форми, невідповідності реальній потребі комплексу необхідних заходів щодо перспективного її розвитку, що створює загрозу виникнення можливості повної дискредитації фермерства в Україні.
Важливою умовою наукового розуміння економічної дійсності є пізнання причинно-наслідкових зв'язків, що існують в розвитку того чи іншого явища, оскільки це дає змогу передбачити і цілеспрямовано змінювати економічні явища. А висновки щодо причинно-наслідкових зв'язків в економіці можуть вважатися науковими, якщо вони обгрунтовані економічними факторами і базуються на масових даних. Саме такий методологічний підхід до вивчення проблеми розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах і можливості підвищення економічної ефективності цієї галузі дав змогу одержати в достатній мірі науково обгрунтовані та достовірні результати і висновки стосовно основних шляхів дальшого розвитку цієї галузі у фермерських господарствах дослідженого регіону, а також правильно оцінити конкретні моменти розвитку цього процесу.
Абстрактно-логічне порівняння різних поглядів та теорій з використанням багаторічного фактичного матеріалу дозволило виявити взаємозв'язок та взаємозумовленість співвідношення різних факторів об'єк-тивного та суб'єктивного характеру, втілених у певних виробничих ресурсах, структурі виробничих витрат з результатами господарювання в різних со-
56
соціально-економічних умовах, які пов'язані з формами і характером систем економічних взаємовідносин у відповідних організаційних типах здійснення виробничих процесів.
Дослідити економіку вк