Розділ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Нами спостерігалось 196 дітей І та ІІ груп здоров‘я віком від одного до п’яти
років. За групами здоров‘я діти були розподілені під час диспансерних оглядів
згідно з „Положенням про комплексну оцінку стану здоров‘я дітей” МОЗ України
від 29.11.2003 р.
Усі діти обстежувались у період соматичного благополуччя, не менш ніж через три
тижні після останнього перенесеного гострого захворювання чи/та вакцинації.
Усі діти проживають в районі діяльності дитячої поліклініки № 1 ДТМО № 7
(Печерський район м. Києва).
Для обстеження спостережуваних дітей використовувались анамнестичні та
клініко-лабораторні дані, включаючи результати імунологічних та флюоресцентних
методів дослідження, а також статистична обробка одержаних результатів.
2.1 Методи лабораторних досліджень
Для виконання лабораторних досліджень забір крові проводився одномоментно,
зранку, натщесерце, з ліктьової вени.
2.1.1 Вивчення стану адаптивних систем здійснювалось за допомогою системного
аналізу співвідношення формних елементів лейкоцитарної формули (Гаркаві Л.Х.
Квакіна Е.Б., Уколова М..А. 2002) [180].
Методика виконувалась так: з венозної крові готували мазок, висушували,
фіксували розчином Май-Грюнвальда та фарбували за Романовським. Підрахунок
лейкоцитарної формули здійснювався згідно зі стандартною методикою. Оцінка
результатів проводилась за методом Гаркаві Л.Х. (2000), згідно з яким як
маркер, що об‘єктивно відображає тип адаптивної реакції, використовується вміст
лімфоцитів лейкоцитарної формули (таб. 2.1).
Таблиця 2.1
Критерії адаптивних реакцій за вмістом лімфоцитів у формулі крові (%)
Вік дітей
(роки)
Типи адаптивних реакцій
Стрес
Тренування
Спокійна активація
Підвищена активація
Переактивація
3-5
< 29,5
29,5 – 37,5
38,0 – 45,0
45,5 – 57,0
> 57,0
6-9
< 25,0
25,0 – 32,0
32,5 – 40,0
40,5 – 51,0
> 51,0
10-13
< 23,0
23,0 – 30,0
30,5 – 38,0
38,5 – 48,5
> 48,0
14-16
< 20,5
20,5 – 28,5
29,0 – 36,0
36,5 – 46,5
> 46,0
дорослі
< 20,0
20,0 – 27,5
28,0 – 34,0
34,5 – 44,0
> 44,0
Для визначення рівня реактивності (напруження) адаптивної реакції вивчались
коливання відсоткового вмісту моноцитів, еозинофілів, базофілів, паличкоядерних
нейтрофілів, інше (таб. 2.2).
Таблиця 2.2
Рівні реактивності адаптивних реакцій за показниками лейкоцитарної формули (%)
Показники лейкоцитарної формули
Рівні реактивності та ступені напруження
Високий
Середній
Низький
4
Моноцити
5-6
7,5-8,5
4-4,5
9,0-11,0
3,0-3,5
11,5-15,0
2,0-2,5
>15
<2
Еозинофіли
1-4,5
5,0-6,0
0,5
6,5-8,5
0,5
9,0-15,0
>15
Базофіли
0-0,5
1,5
2,0-3,0
>3
Паличкоядерні нейтрофіли
3-3,5
6,0-7,0
2,0-2,5
7,5-9,0
1,0-1,5
9,5-15,0
0,5
>15
Плазматичні клітини
1-2
>2, або незрілі форми
Згідно з методикою, напруження адаптивних реакцій за системою моноцитів
розцінювалось як збільшення неспецифічного антигенного навантаження на
організм, паличкоядерних нейтрофілів - бактеріального навантаження, збільшення
кількості еозинофілів засвідчує функціональну нестачу гормонів кори
наднирників, їх нестача – функціональну гіперстимуляцію наднирникових залоз.
Стану здоров‘я відповідали реакції високого та середнього рівнів реактивності.
Реакції активації та тренування є відображенням пристосувальних реакцій, та у
дорослої людини є варіантом норми. В той же час для дитини реакція тренування,
і навіть спокійної активації, не може розглядатись як фізіологічна, оскільки
процеси росту та пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища у них
відбуваються більш активно, а відповідно, потребують напруження адаптивних
механізмів. Реакція тренування у дитини є відображенням зниженої реактивності,
реакція переактивації – надмірного збудження пристосувальних систем. Виходячи з
цього, як маркер стану ідеального здоров‘я у дітей, використовувалась реакція
підвищеної активації високого рівня реактивності (таб. 2.3).
Таблиця 2.3
Визначення стану здоров‘я за адаптивними реакціями
Тип адаптивної реакції
Рівні реактивності
Високий
Середній
Низький
Підвищеної активації
Ідеальне здоров‘я
Середнє здоров‘я
Передхвороба
Спокійної активації
Середнє здоров‘я
Середнє здоров‘я
Передхвороба
Тренування
Передхвороба
Передхвороба
Хвороба
Переактивація
Передхвороба
Передхвороба
Хвороба
стрес
Хвороба
Хвороба
Хвороба
2.1.2 Дослідження клітинної та гуморальної ланки імунітету з метою оцінки
участі імунної системи в процесах адаптації здорової дитини.
Для дослідження імунного статусу забір крові проводили натще в ранкові години
(8-9 год.).
2.1.2.1 Вивчення стану клітинного імунітету. Проводилось шляхом фенотипування
лімфоцитів у реакції розеткоутворення з частками (фіксованими еритроцитами),
вкритими моноклональними антитілами проти CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ та
CD95+ клітин. Використовувалась тест-система «Диагностикум стабильный на основе
моноклональных антител для выявления субпопуляций Т- и В-лимфоцитов человека»,
розроблена кафедрою алергології та імунології Вітебського медичного
університету (реєстраційне посвідчення МЗ РБ, ТУ РБ 300002704.001-2001. ИМН №
ИМ-7.2481. № 0000015). Застосування діагностикуму регламентовано інструкцією до
застосування № 67-0005 «Методы определения Т- и В-лимфоцитов диагностикумами на
основе моноклональных антител», затвердженої МЗ РБ 12.06.2000 р.
Згідно з методикою для постановки реакції використовувалась венозна кров (3
мл), зібрана у скляну пробірку, вранці, натщесерце, з додаванням 120 ОД
гепарину на 1 мл крові. Кров відстоювали протягом 40 хв та відбирали 1 мл
сироватки для приготування лімфоцитарної зависі. Відібрану сироватку, для
осаджуваня лейкоцитів, центрифугували потяго
- Киев+380960830922