Ви є тут

Взаємодія фінансової та грошової політик у трансформаційній економіці післякризового періоду

Автор: 
Алімпієв Євген Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004987
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВЗАЄМОДІЯ ФІНАНСОВОЇ ТА ГРОШОВОЇ ПОЛІТИК ПІСЛЯКРИЗОВОГО ПЕРІОДУ У ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЕКОНОМІКАХ

В економіках трансформаційного типу взаємодії фінансової та грошової політик належить набагато важливіша роль порівняно з розвинутими ринковими економіками. Це обумовлено необхідністю проведення масштабних перетворень у короткий термін часу (декілька років). Подібні дії вимагають рішучості проведення перетворень та одночасно з тим виваженості та наукової обґрунтованості економічної політики. Гальмування трансформаційних перетворень, як і прорахунки в економічній політиці, загрожує значними економічними потрясіннями.
Загальною метою 2-го розділу є вивчення досвіду взаємодії фінансової та грошової політик у трансформаційному періоді в цілому й у післякризовому періоді зокрема. Складовими загальної мети дослідження є:
? вивчення досвіду взаємодії політик в економіках, які вже пройшли трансформаційний період. Це дасть можливість виокремити найбільш ефективні схеми взаємодії фінансової та грошової політик у трансформаційний період;
? вивчення досвіду країн, де процеси соціально-економічної трансформації не були достатньо успішними, а подекуди зайшли у глухий кут або свідомо були загальмовані. Аналіз цього досвіду дасть змогу передбачити і, можливо, уникнути типових помилок формування фінансової та грошової політик у трансформаційній економіці.
Завданнями цього розділу є:
? оцінка ефективності взаємодії фінансової та грошової політик у післякризовому періоді (на прикладі трансформаційних економік країн колишнього СРСР, країн Балтії, країн Центральної та Східної Європи);
? визначення особливостей взаємодії фінансової та грошової політик в економіці трансформаційного типу та окремо у кризовому та післякризовому періодах.
Поставлені завдання реалізуються шляхом:
* порівняння історичних умов здійснення трансформаційних процесів у 18-ти країнах трансформаційного типу;
* регресійного аналізу та аналізу статистичних даних цих країн, вивчення динаміки їх макроекономічних показників;
* аналізу відхилень показників взаємодії політик у країнах трансформаційної економіки від теоретичних орієнтирів та від аналогічних показників розвинутих економік.

2.1. Особливості взаємодії фінансової та грошової політик у країнах трансформаційної економіки

Особливості проведення фінансової та грошової політик в умовах трансформаційної економіки пов'язані з рядом специфічних характеристик, що відрізняють її від економік, які знаходяться у відносно стаціонарному стані [86].
Країни, що переходять від адміністративної до ринкової економіки, за визначенням різних авторів, мають такі ознаки:
* неефективний розподіл ресурсів та нераціональна структура виробництва;
* високий рівень інфляції, що викликана одразу декількома причинами:
- лібералізацією цін та доходів при відсутності фінансової дисципліни;
- новими умовами господарювання в зв'язку з переходом до ринкового ціноутворення;
* дефіцит бюджету;
* великий обсяг зовнішньої заборгованості країни.
Зрозуміло, що перехід від однієї системи економічного устрою до іншої з самого початку ініційований кризою (або ії наближенням) існуючої системи. Системна криза може у різній мірі торкатись окремих сфер суспільно-економічного життя і у такий спосіб впливати на особливості економічних умов та пріоритетність цілей фінансової та грошової політик саме у кризовому періоді. Так, системна криза може мати складовими: зовнішньоекономічну кризу, ресурсну, структурну, боргову, грошово-кредитну, кризу неплатежів, кризу політичної влади, соціальну кризу тощо. З огляду на особливості економічних умов взаємодії політик, можна стверджувати, що чим більше сфер суспільного життя охоплено кризою, тим більш значними є "відхилення" від стандартних теоретичних умов, властивих розвинутій економіці.
Існують різні класифікації складових частин трансформаційного процесу за різними критеріями.
Так, Дж. Сакс класифікує трансформаційний процес за стадіями та фазами [87, с. 54-63]. Згідно з першою класифікацією, процес переведення економіки на ринкову основу поділяється на дві стадії: просту та складну. Проста полягає у знищенні механізмів попередньої адміністративно-командної системи, які перешкоджають утворенню нової ринкової системи. Складна стадія полягає у створені нової економічної системи, яка ґрунтується на дії ринкових законів.
За іншою класифікацією Дж. Сакса, трансформаційний процес має три фази (відбувається в три етапи):
1) фаза стабілізації або критична фаза, головними ознаками якої є боротьба з високою інфляцією та іншими наслідками розпаду соціалістичної системи;
2) фаза становлення ринку, коли створюються головні інституції ринкової економіки;
3) фаза структурного коригування, коли під впливом ринкових сил відбуваються докорінні зміни у структурі виробництва та зайнятості.
У визначенні особливостей взаємодії фінансової та грошової політик важлива роль належить оцінці і врахуванню зростаючої асинхронності складових трансформаційного процесу. Така думка простежується в дослідженнях Німецької консультативної групи при уряді України. Зокрема, О. Гаврилишин, І. Ізворскі, Рон ван Рооден для економетричної оцінки чинників економічного зростання у трансформаційних економіках як змінні, що впливають на темп зростання ВВП, використовували такі показники [88, с. 24-28]:
* темп інфляції;
* рівень перерозподілу ВВП через бюджет;
* рівень доходів на душу населення;
* ступінь індустріалізації на початку трансформаційних процесів;
* підіндекси структурних реформ, що враховують:
? приватизацію, реструктуризацію підприємств, банківську реформу;
? лібералізацію торгівлі й обмінного курсу;
? початкові умови (як сукупність макроекономічних показників);
? початкові умови (як сукупність структурних показників).
Із огляду на особливості взаємодії політик, синхронізація складових трансформаційного процесу визначає особливості загальних економічних умов, в яких застосовуються ін