РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали досліджень
У відповідності з поставленою метою і завданнями обстежено 193 дитини, хворих
на ГКІ, віком від 1 місяця до 5 років, які перебували на стаціонарному
лікуванні в реанімаційному та діагностичному відділеннях міської дитячої
клінічної лікарні м. Вінниці з жовтня 2000р. по січень 2005 року. У всіх хворих
проведено бактеріологічні дослідження по визначенню мікробіологічного пейзажу
кишечника та ротової порожнини.
Всі показники оцінювались в порівнянні з аналогічними показниками у здорових
дітей контрольної групи (30 дітей). Діти були доношеними і народжені від
здорових матерів, у яких вагітність і пологи протікали без патології. Більшість
дітей перебувала на природному вигодовуванні і маса їх тіла відповідала віку.
Експериментальні дослідження проведені на 140 неімбредних щурах-сисунах масою
15-20 г. Створена модель гастроінтестинальної форми сальмонельозу та
клебсієльозного гастроентероколіту в експерименті з подальшим вивченням
бактеріального обсіменіння піддослідних тварин та ефективності фітопрепарату
„Альтан”.
Мікробіологічні дослідження по визначенню чутливості до антибіотиків проведено
на 50 штамах патогенних та 148 штамах умовно-патогенних мікроорганізмів.
Визначена чутливість до альтану 34 штамів патогенної, 134 штамів
умовно-патогенної, 11 штамів С.albicans та 38 штамів нормальної мікрофлори
кишечника (L.acidophilus, E.coli), виділеної від дітей, хворих на ГКІ.
2.2. Клінічна характеристика хворих
Обстежено 193 дитини, хворих на гострі кишкові інфекції. Хворі були розподілені
на 2 групи (табл. 2.1). До першої групи увійшло 50 дітей (25,9%) з
гастроінтестинальною формою сальмонельозу, другу групу – 143 особи (74,1%)
склали діти з ГКІ, спричиненими УПМ. Із них найбільшу кількість (67 осіб,
34,7%) складали діти із клебсієльозом, у 38 хворих (19,7%) діагностовано
ентеробактерний гастроентероколіт, у 25 дітей (13,0%) – протейної етіології, у
7 осіб (3,6%) – викликаний цитробактером, у 4 дітей (2,1%) – стафілококом, у 2
хворих (1,0%) – синегнійною паличкою (рис. 2.1). Діагноз ГКІ відповідної
етіології встановлювався на основі даних клінічного перебігу захворювання,
лабораторних та мікробіологічних методів дослідження.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ГКІ в залежності від статі
та нозологічної форми захворювання
Нозологічна форма захворювання
Стать
Всього
Хлопчики n=114
Дівчатка
n=79
абс.
абс.
абс.
Сальмонельоз, гастроінтестинальна форма
30
15,5
20
10,4
50
25,9
ГКІ, спричинені УПМ
84
43,5
59
30,6
143
74,1
Всього
114
59,0
79
41,0
193
100
Серед обстежених особи чоловічої статі склали 59,0%, жіночої – 41,0% (див.
табл. 2.1). Співвідношення хлопчиків та дівчаток у пропорції 1,44:1. При
розподілі хворих за нозологією така ж тенденція спостерігалась і у хворих на
сальмонельоз – 1,25:1, та ГКІ, спричинені УПМ – 1,42:1.
Переважна кількість хворих були мешканцями міста – 141 дитина (73,1%), 52 осіб
(26,9%) – села.
Рис. 2.1. Розподіл хворих на ГКІ за нозологічними формами.
За віком обстежені розподілялись наступним чином: діти від 1 до 3 місяців
складали 26 осіб (13,5%); від 3 до 6 місяців – 29 осіб (15,0%); від 6 до 9
місяців – 27 хворих (14,0%); від 9 до 12 місяців – 30 дітей (15,5%); від 1 до 3
років – 68 осіб (35,3%); від 3 до 5 років – 13 дітей (6,7%) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ГКІ за віком та нозологічними формами
Вік
Гастроінте-стинальна форма сальмонельозу
n-50
ГКІ, обумовлені
УПМ
n-143
Всього
абс.
абс.
абс.
Від 1 до 3 міс.
3,6
19
9,9
26
13,5
Від 3 до 6 міс.
4,1
21
10,9
29
15,0
Від 6 до 9 міс.
11
5,7
16
8,3
27
14,0
Від 9 до 12 міс.
3,1
24
12,4
30
15,5
Від 1 до 3 років
16
8,3
52
27,0
68
35,3
Від 3 до 5 років
1,1
11
5,6
13
6,7
Всього
50
25,9
143
74,1
193
100
Таким чином, серед обстеженого контингенту переважали діти першого року життя –
112 (58,0%). При розподілі хворих за нозологіями реєструвалась подібна
закономірність: діти першого року життя при сальмонельозі складали 32 особи
(64,0%), при гастроентероколітах, спричинених УПМ – 80 хворих відповідно 55,9%
випадків.
У всіх пацієнтів захворювання перебігало у вигляді гастроінтестинальної форми:
гастроентероколітичний варіант спостерігався у 140 дітей (72,5%),
ентероколітичний – у 53 осіб (27,5%). Серед обстеженого контингенту переважну
кількість (152 особи, відповідно, 78,8%) склали діти з середньотяжким перебігом
захворювання. Тяжкий перебіг зареєстровано у 41 дитини (21,2%).
При бактеріологічному обстеженні у 50 хворих (25,9%) типувалась S.typhimurium:
у 29 із них (58,0%) копрокультура представлена S.typhimurium біоваром „в”, у 17
дітей (34,0%) – біоваром „а” та у 4 (8,0%) осіб – біоваром „с”. Сальмонельозна
моноінфекція мала місце у 9 хворих (18,0%). У 41 хворого (82,0%) із кишечника
виділялись одночасно 2 і більше збудників, тобто діагностовано асоційовані
форми сальмонельозу.
Найчастіше на початку захворювання із кишечника висівалась C. albicans у 36,0%
випадків, у 22,0% - гемолізуючі ешерихії. Один з найагресивніших представників
УПМ, а саме S. aureus зустрічався у 26,0% обстежених. Дещо рідше зустрічались
умовно-патогенні ентеробактерії, такі як: Enterobacter у 20,0%, Proteus у
16,0%, C. freundii у 12,0%, Klebsiella у 10,0% та Ps. aeruginosa у 8,0%
випадків.
При бактеріологічному дослідження випорожнень хворих із ГКІ, спричиненими
умовно-патогенними збудниками, було встановлено, що у 85 осіб (59,4%)
захворювання перебігало у вигляді моноінфекції. Так у 22 дітей (15,4%) із
кишечника типувалась K.pneumoniae, у 13 осіб (9,1%) - K. oxytoca,
- Київ+380960830922