РОЗДІЛ 2
МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ВЗАЄМОДІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА З РИНКАМИ ПРАЦІ ТА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Моделі управління трудовим колективом як багатоагентною системою з
активними елементами
Взаємодія цін на товари й заробітну плату в світовій економічній практиці
моделюється таким чином [7]. При моделюванні зміни цін на макрорівні
передбачається, що для кожної одиниці продукції, яка випускається, виконується
умова: ціна=витрати+прибуток. У складі витрат можна виділити три основні
елементи: витрати на оплату робочої сили, витрати по залученню капіталу й
витрати на купівлю імпортних товарів. Якщо прибуток пропорційний ціні, то:
, (2.1)
де - середня ціна одиниці випуску,
- заробітна плата, у середньому на одиницю трудових витрат,
- трудові витрати на одиницю випуску,
- витрати на одиницю капіталу,
- послуги капіталу на одиницю випуску,
- середня ціна одиниці імпортних матеріалів,
- норма витрати імпортних товарів на одиницю випуску,
- коефіцієнт рентабельності.
Нехай , та - це постійні величини, нас будуть цікавити не абсолютні значення
змінних, а їхні темпи зросту. Для побудови моделі продиференціюємо (2.1),
враховуючи те, що поточна зміна ціни залежить від минулих змін щодо витрат,
уведемо ряд нових позначень і вільний член . У результаті одержимо таке
рівняння:
, (2.2)
де - темпи зміни відповідних величин,
- частки витрат на оплату робочої сили, капітальних витрат і витрат на купівлю
імпортних матеріалів у ціні одиниці товару відповідно, які вважаються
постійними.
Оскільки до рівняння (2.2) входить темп зміни заробітної плати, то це рівняння
ми будемо розглядати разом із рівнянням, що характеризує зміну заробітної плати
[7]:
, (2.3)
де - рівень безробіття.
Перші два доданки в рівнянні (2.3) мають назву „крива Філіпса” й характеризують
залежність заробітної плати від рівня безробіття. Система рівнянь (2.2)-(2.3) є
рекурсивною, причиново-наслідкові зв’язки між змінними, які входять до цієї
системи, представляються в такий спосіб:
. (2.4)
Схема (2.4) дозволяє зробити висновок, що підвищення цін повинно викликати
відповідне підвищення заробітної плати, і навпаки. Висновки цієї моделі
вступають у протиріччя з реальними процесами, що відбуваються в цей час в
економіці України. Фактично зростання заробітної плати, яке було проаналізовано
в п. 1.1, не відповідає росту цін, тому питання встановлення адекватного рівня
оплати праці є одним із найважливіших.
Для дослідження процесів, що відбуваються в трудових колективах, і їхнього
впливу як на зміну рівня заробітної плати, так і на ефективність функціонування
підприємства, пропонується використовувати імітаційну модель трудового
колективу як багатоагентної системи. Основними елементами такої системи є члени
трудового колективу – соціально-економічні агенти (СЕА).
Найбільш простим і відомим класом моделей, що застосовуються для моделювання
соціально-економічних багатоагентних систем, є клітинні автомати [47, 128], як
було зазначено у п. 1.1, ці моделі мають недоліки.
У трудовому колективі агенти функціонують за економічними й соціальними
законами, одним із яких є прагнення до максимізації особистої функції
корисності. На кожному кроці еволюції вони фактично вирішують оптимізаційну
задачу вибору своєї подальшої поведінки з метою максимізації ефективності
використання свого часу, мірою ефективності є надходження грошового ресурсу.
Крім матеріальних ресурсів агенти прагнуть одержувати й інші ресурси, що можна
охарактеризувати як „рівень задоволеності своїм станом”.
Крім того, для соціально-економічних об’єктів можна виділити набір
властивостей, за якими вони відрізняються одне від одного, що призводить до
вимоги врахування неоднорідності досліджуваних елементів системи.
При функціонуванні соціально-економічної системи, у ній установлюються
структурні зв’язки, тип і властивості яких зберігаються з часом, хоча можуть
змінюватися об’єкти, які в ці зв’язки вступають.
Важливу роль у моделюванні поведінки трудового колективу в цілому і його членів
зокрема відіграє поняття зовнішнього середовища, для трудового колективу
підприємства зовнішнім середовищем є адміністрація підприємства й споживчий
ринок. Установлюючи рівень заробітної плати, керівництво підприємства впливає
як на рівень матеріального ресурсу, так і на рівень задоволеності агентів. Для
моделювання багатоагентних систем, де взаємодія із зовнішнім середовищем стає
важливішою, ніж взаємодія між агентами всередині системи, як зазначено в п. 1.1
застосовуються клітинні мережі з опосередкованою взаємодією [95].
Основні принципи та етапи побудови моделі типу „клітинна мережа з
опосередкованою взаємодією” було представлено в [89] у вигляді послідовності
етапів.
Етап 1. Виявлення шляхом змістовного аналізу поведінки системи основних типів
агентів, що функціонують у системі, та властивостей, які вони мають.
Етап 2. Виявлення основних властивостей зовнішнього середовища, які впливають
на поведінку досліджуваної системи.
Етап 3. Формулювання гіпотез щодо вигляду й змісту вирішальних правил агентів,
які визначають їх взаємодію з середовищем, або обґрунтування висновку про
неможливість побудови таких гіпотез.
Етап 4. Формалізація реакції зовнішнього середовища на поведінку агентів у
вигляді детермінованих або стохастичних алгоритмів.
Етап 5. Побудова імітаційної моделі. Якщо на етапі 3 були сформульовані правила
поведінки агентів, то будується імітаційна модель, у протилежному випадку
створюється комп’ютерний тренажер для проведення активних експериментів із
участю особи, яка приймає рішення (ОПР).
З метою підвищення адекватності, побудована модель у процесі проведення
експерим
- Київ+380960830922